Зокрема, на користь потреби у пропаганді в молодіжному середовищі ефективного та цілеспрямованого використання вільного часу з метою самовиховання та самовдосконалення свідчать дані соціологічного дослідження (листопад-грудень 2001 року), згідно яких з віком респондентів простежується відчутна тенденція зростання рівня стурбованістю відсутністю вільного часу. Так, респондентів старшої вікової групи дуже хвилює відсутність вільного часу –– у 35 % випадках; цей показник є значно більшим, ніж аналогічні показники в інших вікових групах (28-29 %), що може бути зумовлено активною участю молоді 25-28 років у вирішенні цілком дорослих проблем. Вік впливає на структуру проведення вільного часу головним чином при відвідуванні дискотек, яким надають переваги більш юні представники молоді. Театри є популярнішими серед старшої вікової групи.
У відповідях на питання: “Що Вам заважає проводити вільний час так, як Вам подобається?” –– спостерігається лінійна залежність від віку відносної кількості респондентів, які стверджують, що вільного часу зовсім не мають (18 % у віці 15-17 років, 19 % –– 18-20 років, 22 % –– 21-24 роки, 29 % –– 25-28 років). Рівень стурбованості відсутністю доступних культурних закладів серед сільської молоді (11 %) майже вдвічі вищий, ніж серед мешканців великих міст (4-6 %) [6, с. 141].
Тобто, молоді люди ще не настільки обтяжені побутовими, сімейними обов’язками і в силу своїх природних вікових особливостей є сповнені ентузіазму, сил та енергії. Молодь сприймає, що у неї усе життя ще попереду, тому відмовка старших людей: “Мені вже пізно займатися собою чи щось змінювати у своєму житті” –– для них неактуальна. І це є однією з причин, чому саме в молодому віці бажано займатися самовихованням і присвячувати цьому більшу частину свого вільного часу.
Самовиховання як усвідомлена діяльність людини, спрямована на вдосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання негативних. Самовиховання є тривалим процесом, що здійснюється протягом всього свідомого життя людини. Лише з допомогою прийомів самовиховання і саморозвитку можна раціонально використовувати вільний час – поєднувати види занять, їх активні і пасивні форми, що найефективніше впливає на особистість, розвиток її сутності, фізичної, емоційної, інтелектуальної сфер життєдіяльності.
Узагальнюючи вищесказане, можна стверджувати, що правильна організація вільного часу сприяє відновленню сил, всебічному, гармонійному розвиткові особистості, й використовувати його потрібно так, щоб вистачало часу на працю, розваги, відчуття життєвих радощів і на вдосконалення своєї особистості. Саме в змісті і організації вільного часу провідна роль належить самовдосконаленню, яке повинно включати:
- турботу про своє здоров’я, зовнішній вигляд;
- ставлення до людей і відносини з ними;
- вміння жити у колективі, долати труднощі;
- освіту і самоосвіту;
- особистісне і професійне зростання;
- формування нових ціннісних орієнтацій;
- реалізацію своїх можливостей і здібностей;
- набуття нових знань, вмінь, навичок.
Отже, існує зв’язок між рівнем освітнього розвитку молоді і проведенням нею вільного часу. Тобто, чим вищий рівень освіти молоді, тим більш інтелектуальні та культурні способи проведення свого вільного часу вона обирає (читання літератури, відвідування театрів, виставок і т.д.). А це, в свою чергу, сприяє більшій ефективності соціалізації та спрямовує цей процес соціалізації молодої людини в конструктивне русло.Вільний час сприяє самовихованню молоді. Саме завдяки правильно організованому вільному часу особистість працює над удосконаленням самої себе, виробляє у себе позитивні якості і долає негативні. Чим більш освідченішою є молодь, тим більш культурніші способи проведення вільного часу вона обирає, що й сприяє інтенсивнішій соціалізації молоді.
На наступному етапі дослідження ми порівнювали дані, отримані в результаті опитувань контрольної й експериментальної груп, проведених до навчання й після нього. Ми вважаємо за можливе не описувати окремо результати констатуючої частини нашого експерименту, щоб, по-перше, уникнути повторів у викладенні матеріалу й, по-друге, щоб переконливіше подати підсумкові результати шляхом порівняльно-зіставного аналізу даних, отриманих на констатуючому й формуючому етапах експерименту. Усього в експерименті брали участь 52 учні (28 – експериментальна група і 24 – контрольна) комунального Педагогічного ліцею м.Тернополя.
Основними методами отримання вихідних даних були: аналіз діяльності учнів, опитування вчителів і учнів, анкетування, спостереження.
Під час експерименту оцінювався рівень сформованості дозвільневої культури учнів, прицьому він розглядався нами в трьох рівнях: репродуктивному (низькому), інтерпретуючому (середньому), продуктивному (високому).
Основна увага приділялася характеристикам досліджуваного явища. Для оцінки досягнутого рівня оволодіння учнями культурно-дозвільневою діяльністю, а також їх особистісних якісних змін нами були введені пераметри, які дали можливість простежувати динаміку змін у контрольних і експериментальних групах. До них відносимо мотивацію культурно-дозвільневої діяльності, цілепокладання, практичні дії, дії контролю, творчі здібності. Показниками критерію ефективності є сформованість мотиваційного, операційного й особистісного компонентів культурно-дозвільневої діяльності.
Спочатку ми аналізували показники науково-теоретичного критерію, які виявляють рівень оволодіння учнями знаннями, необхідними для ефективного використання вільного часу. Зіставлялись відповіді учнів контрольної й експериментальної груп та експертів. Отримані в процесі обробки за п'ятибальною шкалою результати аналізу подано нами в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Відображення рівня засвоєння науково-теоретичних знань
| Знання | До експерименту (самооцінка) | Після експерименту (самооцінка) | ПісляЕксперименту (оцінка) | |||
| Сфера вільного часу та дозвілля як об'єкт педагогічного інтересу | К/Г | Е/Г | К/Г | Е/Г | К/Г | Е/Г |
| Дозвільна діяльність: генезис, історія. | 2,18 | 2,15 | 3,21 | 4,57 | 3,14 | 4,37 |
| Соціальна інфраструктура дозвілля | 2,24 | 2,21 | 3,26 | 4,46 | 3,18 | 4,35 |
| Освітньо-виховна функція змістовного дозвілля | 2,32 | 2,34 | 3,29 | 4,61 | 3,13 | 4,49 |
| Форми організації вільного часу особистості | 3,25 | 3,31 | 3,28 | 4,42 | 3,16 | 4,31 |
| Структура вільного часу | 2,17 | 2,16 | 3,56 | 4,71 | 3,12 | 4,67 |
Аналіз поданої таблиці (статистичне порівняння із застосуванням t-критерію Стьюдента) свідчить про те, що до експерименту відмінності в рівні знань в учнів обох груп незначні, чого не можна сказати про результати зіставлення даних після експерименту. Останні дані свідчать про якість засвоєння знань в учнів контрольної й експериментальної груп. Це пояснюється легкістю засвоєння цікавої, пізнавальної й корисної для юнаків і дівчат інформації про структуру вільного часу, його організацію та проведення. Експериментальне вивчення названих блоків знань здійснювалось за допомогою різноманітних творчих навчальних завдань, що позитивно вплинуло на ефективність їх засвоєння .
Дослідження, проведене серед старшокласників, пов’язане з використанням свого вільного часу, показало такі результати:
- більшість учнів вважають, що вільний час – це вільний від роботи і навчання час, який людина повинна використовувати для особистого відпочинку і в своє задоволення так, як вона цього прагне сама;
- незначна кількість учнів вважає, що вільний час – це та кількість годин, в ході яких людина відпочиває, самовдосконалюється, займається пізнанням своєї особистості, вдосконалює себе , поглиблює свої знання.
Ми провели також письмове опитування учнів з метою з'ясування, які прийоми й методи є найефективнішими у роботі із організації вільного часу. Результати обробки даних відображено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Відображення переваги використання форм та методів виховної роботи в аспекті ефективного використання учнями вільного часу
| Форми та методи | Бали | Форми та методи | Бали | ||
| К/Г | Е/Г | К/Г | Е/Г | ||
| Розповідь | 4,27 | 3,83 | Тематичний вечір | 4,35 | 3,12 |
| Пояснення | 4,63 | 4,02 | Екскурсія | 4,13 | 3,27 |
| Бесіда | 4,33 | 4,15 | Доручення | 3,75 | 4,10 |
| Робота з книгою | 3,54 | 3,68 | Демонстрація фільму | 3,32 | 4,56 |
| Рольова гра | 2,75 | 2,96 | Заохочення | 4,46 | 4,53 |
Як видно з таблиці, учні контрольної групи надають перевагу традиційним методам: розповідь (4,27), пояснення (4,63), бесіду (4,33). У свою чергу, учні експериментальної групи разом з традиційними методами надають перевагу інтерактивним ( – 4,35, – 4,79, рольова гра – 4.25).
Подальший аналіз показників за методами підтвердив наше припущення про те, що учні контрольної групи, на відміну від учнів експериментальної групи, не усвідомлюють значущості виховної роботи в аспекті ефективного використання вільного часуі.
Аналіз даних показав, що ставлення учнів експериментальної групи до ефективного використання вільного часу виявилась досить привабливою, оскільки бали збільшились з 2,12 до 4,18. Цього не можна сказати про представників контрольної групи, адже тут приріст зовсім невеликий – з 2,06 до 2,31 балів.
Таблиця 2.4