Сутність парку в умовах демократії полягає в створенні найбільш сприятливих умов для організації дозвілля, відпочинку широких верств населення, найбільш повного задоволення, глибокого емоційного сприйняття і активного споживання ними духовних цінностей шляхом безпосереднього спілкування з природою.
Соціоекологічна сфера діяльності парків пов’язана зі ставленням людини до природи. Формування раціонального природокористування і є завданням в галузі екологічного виховання, підвищення рівня екологічної культури широких верств населення. Екологічне виховання реалізуються через отримання конкретних знань, умінь і навичок. Не можна екологічно мислити та діяти , не маючи конкретних знань про природу. Соціоекологічний аспект паркової діяльності надзвичайно багатогранний, це пояснюється поліфунціональністю парків, розмаїттям культурно – дозвіллєвих об’єктів. Парк виступає візуальним представником природи в місці, де і слід обмежуватися тільки таким візуальним її використанням.
Природна основа парку в ідеалі повинна бути витвором садово-паркового мистецтва. Отже, оскільки відпочинок – головний мотив відвідування сучасними мешканцями міста парків, то необхідно використовувати цей час для екологічного виховання та навчання, спираючись при цьому на їх поліфункціональність і комплексний характер впливу на людину.Парки культури і відпочинку – це особливим чином організоване природне середовище, роль якого слід визначити як культурну цінність, мистецький витвір та засіб, що формує певне ставлення до природи та культури[20,с.38].
Важливо, щоб в зміст вільного часу входили заняття фізкультурою і спортом. Організовуючи школярам заняття фізкультурою соціальний педагог повинен вміти методично грамотно проводити їх, а також мати високий рівень професійної компетенції з питань теорії та практики фізичного виховання учнів. Має враховувати фізіологічні, психологічні та індивідуальні особливості дітей, передбачати всі заходи щодо запобігання дитячого травматизму, дбати і про власну спортивну форму аби слугувати учням за наочний приклад. Соціальний педагог має роз’яснити учням, що спортом, фізкультурою займаються не тільки для того, щоб отримати задоволення від руху, а й для покращення здоров’я самопочуття. Дбати про своє здоров’я – це не тільки вести правильний спосіб життя, а й підтримувати і розвивати свої фізичні можливості. Як показує досвід, велике значення у фізичному вихованні школяра має його сім’я. Інтерес до фізкультури стане стійким і дійовим, якщо батьки залучать дитину до занять фізичними вправами ще з раннього віку, створять для цього відповідні умови, покажуть особистий приклад. Для цього соціальний педагог може проводити індивідуальні консультації з батьками, готувати корисну інформацію з питань загартовування, виконання фізичних вправ, рухливих ігор[9,с.231].
Вибір змісту вільного часу залежить від смаків, спрямованості, інтересів та визначеної мети. Особливе місце в бюджеті вільного часу займає читання. Школярі читають різну літературу, обмінюються знаннями, які взяли з книг, переживають за літературних героїв, за їх долю, намагаються бути схожими на своїх кумирів, шукають в книгах відповіді на запитання, які виникли в житті. Для того, щоб викликати в школярів цікавість до читання, необхідно організовувати заохочення, пояснити користь його для збагачення свого внутрішнього світу, розумового розвитку[11,с.44].
Читацька конференція як одна із ефективних масових форм організації дозвілля є важливим засобом пропаганди науково-популярної, історичної та художньої літератури серед учнів. Конференція допомагає їм глибше зрозуміти зміст та образи літературного твору, мотиви та дії історичних героїв, особливості мови й стилю, прищеплює літературно-етичні смаки, сприяє бажанню наслідувати позитивних героїв. Через нестачу часу і дефіцитність видань, педагоги не можуть під час уроків всебічно висвітлити суть і значення українознавчої тематики письменників. Тому це можна зробити на унівсько-читацьких конференціях, які проводяться в позаурочний час у вигляді дозвіллєвої діяльності.
Конференція пройде успішно, якщо вона буде належно підготовлена. В ході її підготовки соціальному педагогові необхідно з’ясувати інтереси учнів, проаналізувати їх читацькі картки в бібліотеці, звернути увагу на розвиток художньо-естетичного почуття школярів, у бесідах з ними розкривати особливості мови, стилю, форми твору, працювати над навичками виразного читання і т. д. Педагог ретельно вивчає літературу, мотиви написання твору, біографічні дані письменника і готується до заходу. План конференції художньо оформляють і вивішують для ознайомлення учнів, які за бажанням обирають питання для виступу. При підготовці конференції соціальному педагогові необхідно заохочувати учнів різного загальноосвітнього розвитку, адже сама підготовка до виступу формує навички вдумливого читання й аналізу прочитаного. Необхідно домогтись, щоб більшість учнів прочитала твір, зрозуміла його зміст, ідейні та художні особливості. З цією метою доцільно провести бесіди, консультації для виступаючих школярів, допомогти вникнути в суть твору і поділитися враженням від нього. Для залучення якомога більше учнів до підготовки конференції їх соціальний педагог охоплює різною діяльністю через доручення: художнє оформлення альбомів, фотовітрин, фотомонтажів, випуск спеціальних номерів стінних і радіогазет, організація виставок, добір запитань для вікторин і інше. Конференцію слід почати вступним словом про зміст книги, мотиви написання, основну ідею. Після вступного слова обговорюють твір-обміном думками, виступами школярів з доповідями, повідомленнями. У заключному слові ведучий підбиває підсумки конференції, аналізує міркування учасників, висловлює вдячність всім хто брав участь в заході[52,с.143].
Масові форми організації дозвілля є цінними тому, що завдяки їм вдається залучити до участі у різноманітних заходах значну кількість школярів, ці форми мають великі можливості для активізації вихованців у процесі їх підготовки і проведення. Групові форми дозвілля мають свою специфіку. Насамперед, рівень їх організації визначається об’єктивними і суб’єктивними обставинами, умовами проведення вільного часу, професійними якостями працівників закладів культури і спорту, досконалістю методик їх роботи, мірою включення в дозвільну діяльність її учасників, мікрокліматом групи, клубу, секції та ін. Колективне проведення дозвілля вимагає спільності захоплень, психологічних контактів між учасниками, швидкої адаптації новачків, воно поєднує в собі видовищність, змагальність, розважальність, інформативність з виховним моментом.
Важливе місце в організації групових форм дозвілля займає участь у різноманітних гуртках. Гурток це самодіяльне об’єднання учнів, які займаються поглибленим вивченням питань науки, техніки, літератури, мистецтва, фізкультури.На відміну від обов’язкової для школярів навчальної діяльності участь в гуртках є добровільною. Діти самі обирають гурток за власними інтересами.
Одним з видів колективного дозвілля гуртків є театральний гурток. В нього входять школярі, яким подобається театральне мистецтво. Їх об’єднують спільні інтереси. Але соціальному педагогові слід взяти до уваги.що багатство колективних інтересів безпосередньо залежить від багатства індивідуальних інтересів школярів, які входять в даний гурток чи клуб. І навпаки, багатство інтересів - безпосередньо зв’язане з інтересами інших членів. Інтереси колективу при правильному керівництві збагачуються за рахунок індивідуальних інтересів кожної особистості. Та не завжди інтереси окремих школярів гуртка співпадають з інтересами інших учасників. Наприклад, інтерес колективу театрального гуртка до театру може виявитись тільки у відвідуванні вистав, п’єс, в їх обговорюванні, у колекціонуванні фотографій секторів, у вивченні історії театру. Інші ж учасники театрального гуртка воліють зіграти в п’єсі чи виставі. І нехай багато школярів мріють стати професійними акторами, ніколи ними в результаті не стануть, але участь у виставі театрального гуртка включила їх в світ мистецтва, активізувала їх почуття, дала можливість пережити творче натхнення, спробувати, помилятись, пережити невдачі та успіхи[50,с.125].
Керівникові гуртка потрібно враховувати інтереси кожного члена колективу. Намагатись реалізовувати їх. Для того, щоб покращити, змінити роботу гуртка, учасники взаємодіють з іншими гуртками. Наприклад, в підготовці і проведені вистав в шкільному театральному гуртку участь беруть не тільки члени цього гуртка. Оформленні декорацій, грим, костюми, світлові і звукові ефекти - все це результати роботи школярів різного віку, різних інтересів і вмінь: любителів образотворчого мистецтва, техніків - членів різних предметних гуртків школи, активно беручи участь в роботі на спільну користь. Участь учня в театральному гуртку виховує у неї почуття, розвиває творчі здібності і вміння формує почуття колективізму.
Особливе виховне, пізнавальне і практичне значення мають гуртки технічної творчості. Тут школярі навчаються певному видові практичної діяльності, виготовляють корисні речі, які використовують з благодійною метою.Важливо, щоб діяльність технічного гуртка набрала суспільного спрямування з одноразовим формуванням економічних інтересів учня як особистості і спеціаліста. Так, члени радіотехнічного гуртка, крім вивчення радіоапаратури, можуть готувати і проводити радіотелепередачі, ремонтувати радіо-і теле-апаратуру для населення.