Організаційно педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності (стр. 4 из 6)

У розділі визначено зміст роботи з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності. Показано, що він має реалізовуватися через навчально-виховну, науково-методичну, самостійну роботу педагогічного та учнівського колективів, психологічну допомогу, взаємодію з батьківською громадою та іншими соціальними інститутами і повинен спрямовуватися на формування свідомого професійного самовизначення старшокласника, оволодіння початковими професійними медичними знаннями й уміннями, розвиток професійно-значущих якостей медика. Доведено, що для реалізації цих завдань необхідно: вдосконалення змісту навчальних предметів через уведення профорієнтаційних відомостей про сучасну медицину, зміст, умови та характер праці фахівців з окремих медичних спеціальностей; уведення у навчальний план роботи ліцею спеціальних предметів (медицини (загальний та спеціальний догляд за хворими), валеології, основ безпеки життєдіяльності, латинської мови з медичною термінологією, медичної науково-ознайомчої практики), а також факультативних предметів (історія медицини, медична географія, анатомія, фізіологія, основи деонтології, основи професійної орієнтації на медичні спеціальності). Найважливішим у змісті та організації роботи з професійної орієнтації у медичному ліцеї має стати залучення старшокласників медичного ліцею до оволодіння професійно важливими початковими уміннями, навичками майбутнього лікаря, формування відповідних моральних якостей, суспільних цінностей, розвиток потреб до самовиявлення, самореалізації, самоствердження.

У дослідженні визначено основні чинники, які впливають на вибір форм та методів профорієнтаційної роботи, а саме необхідність формування: позитивної мотивації та стійкого інтересу; схильності і прагнення реалізувати себе в майбутній професійній діяльності; фундаментальних знань; морально-психологічної, емоційної готовності, пов’язаної з досягненням поставленої мети. Подано і проаналізовано доцільні організаційні методи (інформаційно-рецептивний, репродуктивний, креативний) та форми профорієнтаційної роботи: групові заняття (лекції, уроки, семінари, колоквіуми, зрізи знань, практичні та лабораторні роботи); науково-дослідницька робота (наукові гуртки, секції, олімпіади, захисти проектів, конференції); індивідуальні заняття; консультації; профорієнтаційні екскурсії; соціологічні дослідження та спостереження. Визначено, що в процесі професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності найбільше поширення має комбінування форм та методів профорієнтаційної роботи відповідно до цілей, завдань та наявності необхідних ресурсів.

Рис.1. Модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності

Дослідження довели, що активною формою наближення профорієнтаційної роботи до медичної практики є спеціально розроблені екскурсії, які виступають окремим пізнавальним видом діяльності, що позитивно впливає на сприйняття старшокласниками нових знань. Розкрито особливості використання екскурсій у профорієнтаційній роботі, значення яких полягає в тому, що старшокласники під час таких екскурсій мають можливість зіставити особисті властивості та якості із професійними вимогами до медика-професіонала. Розроблено та обґрунтовано систему профорієнтаційних екскурсій та здійснено їх класифікацію за об’єктом (реальним або віртуальним), змістом та дидактичною метою (вступні, тематичні, оглядові, спеціалізовані, комплексні, підсумкові). У процесі дослідження розроблено алгоритм підготовки та проведення профорієнтаційних екскурсій; складено навчальні плани та щоденник їх здійснення за основними етапами організації освітнього процесу у медичному ліцеї (адаптації учнів до нових умов, формування учнівського колективу, позитивного ставлення і стійкого інтересу до медичних спеціальностей та окремих галузей медицини, свідомого оволодіння знаннями з профільних предметів, свідомого професійного самовизначення).

У третьому розділі – “Організація та проведення дослідно-експериментальної роботи” – представлено та обґрунтовано критерії ефективності профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї; етапи та методику проведення педагогічного експерименту; проаналізовано основні результати дослідження.

У процесі дослідження визначено і обґрунтовано критерії ефективності профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї: мотивація на опанування медичних професій; сформованість моральних особистісних якостей, естетичних, деонтологічних та інтелектуальних цінностей; сформованість початкової системи знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими; оволодіння інформаційними відомостями з медицини; сформованість системи початкових професійно важливих умінь і навичок; опанування старшокласниками різноманітних технологій навчання, які використовуються у вищих медичних навчальних закладах, та рівні їх прояву (високий, середній, низький). Визначено, що головною мірою ефективності професійної орієнтації в медичному ліцеї має бути досягнення відповідного рівня сформованості свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності.

Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір та модифікацію методик: А.М. Алексюка, С.У. Гончаренка (методика проведення аудиторного експерименту), В.П. Безпалька (методика визначення коефіцієнта засвоєння знань), С.О. Сисоєвої (методика проведення експертної оцінки), Г.І. Щукіної (методика визначення параметрів рівнів пізнавального інтересу), Н.Г. Ничкало, М.М. Поташніка, Г.В. П’янковського; було розроблено анкети для визначення мотивації вибору професії лікаря та вивчення здібностей учнів до неї; питання для проведення моніторингу рівня сформованості початкової системи знань у галузі основ загального та спеціального догляду за хворими; тестові завдання для проведення моніторингу та контролю початкових професійно важливих знань, умінь і навичок.

Для проведення дослідно-експериментальної роботи були сформовані експериментальні та контрольні групи. У контрольних навчально-виховний процес проходив без змін, у експериментальних навчання відбувалося згідно з розробленими нами організаційно-педагогічними умовами, моделлю організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, що визначала зміст, організаційні форми та методи навчально-виховного процесу.

Упровадження змісту, організаційних форм і методів профорієнтаційної роботи відбувалося за рахунок введення у навчальні плани спеціального циклу дисциплін; запровадження професійно орієнтованих завдань під час медичної практики; науково-дослідної роботи; аудиторних і позааудиторних форм; проведення екскурсій профорієнтаційного змісту; взаємозв’язку із соціальними інститутами та установами; використання навчальної бази вищого медичного навчального закладу. Динаміка рівнів сформованості готовності старшокласників до свідомого вибору медичної спеціальності визначалася за розробленими критеріями та показана на рисунку 2.

Рис.2. Динаміка зміни рівнів сформованості готовності старшокласників до свідомого професійного вибору медичної спеціальності

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що мотивація на опанування медичних професій у старшокласників експериментальних груп зросла на 37%, у контрольних – на 6%; показники сформованості моральних особистісних якостей, етичних, деонтологічних та інтелектуальних цінностей зросли: в експериментальних групах на 51%, у контрольних на 10%; рівень знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими зріс у експериментальних групах на 70%, у контрольних становить 5,5%; рівень оволодіння інформаційними відомостями з медицини у експериментальних групах зріс на 48%, у контрольних – на 4%; сформованість системи початкових професійно важливих умінь та навичок у старшокласників експериментальних груп зросла на 54%, у контрольних показники відсутні; рівень опанування різноманітними технологіями навчання, які використовуються у вищих медичних навчальних закладах, зріс в експериментальних групах на 49%, у контрольних на 3,4%.

Участь старшокласників у позанавчальних формах профорієнтаційної роботи зросла в експериментальних групах на 48%, у контрольних – на 10%. Взаємодія колективу експериментального медичного ліцею з соціальними інститутами (сім'я, лікувальні заклади, театри, музеї тощо) у роботі з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності зросла на 40%, у контрольних групах – на 2-5%; використання бази (аудиторій, лабораторій) для позакласних форм роботи (клубів, гуртків) в експериментальному медичному ліцеї зросло на 40%, у контрольних групах – залишилося без змін.

Результати експериментально-дослідної роботи узагальнено у 9 таблицях та 12 рисунках.

Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія була правильною, мети досягнуто, поставлені завдання розв’язані, що дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Аналіз наукової літератури свідчить, що проблеми професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності розглядаються з урахуванням освітніх потреб, нахилів і здібностей молодої людини, створення умов для навчання відповідно до її професійного самовизначення. Виявлено, що метою професійної орієнтації є формування індивідуальної готовності до майбутнього фаху згідно з власним потенціалом особистості та її можливостями, що зумовлює рівний доступ молодої людини до профільного навчання в умовах допрофесійної підготовки, а також здатності до неперервної освіти впродовж усього життя. У дисертації зміст поняття „професійна орієнтація на медичні спеціальності” розглядається як спеціально організований цілеспрямований педагогічний вплив на старшокласників медичного ліцею на основі врахування їхніх особистісних характеристик з метою формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності. Вивчення сучасного стану професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності підтвердило актуальність та доцільність дослідження.