План
Вступ
1. Процес навчання та його структура
2. Методи, прийоми і засоби навчання як дидактичні категорії
3. Класифікація методів навчання
4. Основні методи навчання
5. Методи активного навчання
6. Засоби навчання та їх види
Висновки
Література
Вступ
Для того, щоб дійсно чомусь навчитись необхідний певний час, на протязі якого і відбувається навчання. Отже, навчання, як і будь яка інша діяльність, є процесом, тобто відбувається протягом певного часу. Основна особливість процесу навчання – це його двобічність, оскільки в ньому поєднуються і взаємо перетинаються два компоненти – викладання і учіння. Це означає, що процес навчання фактично роздвоюється, розпадається на дві діяльності, котрі не змінюють послідовно одна іншу, а діють одночасно.
Основним компонентом процесу навчання є учіння – діяльність того, хто навчається (учня, студента), спрямована на пізнання оточуючого світу, засвоєння необхідних знань, вмінь і навичок, зміну наявного досвіду учня. Конкретно учіння виступає у формі внутрішніх, психічних дій і операцій, які виконує учень у процесі навчання (сприйняття, запам’ятовування, розумове опрацювання, відтворення і т.п.) та зовнішніх, практичних дій з предметами, які включені у навчальний процес у якості його матеріальних засобів (підручники, посібники, допоміжні матеріали і т.п.).
1. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ТА ЙОГО СТРУКТУРА
Викладання – це діяльність того, хто навчає, спрямована на забезпечення умов пізнання, тобто успішне здіснення учіння. На відміну від учіння, викладання є різновидом трудової, професійної діяльності.
І учень, і викладач – є суб’єктами навчальної діяльності, якщо в них присутні відповідні цілі і мотиви. Якщо учень вчиться лише для того, щоб запобігти покарання батьків, а викладач працює лише заради матеріальної винагороди, вони не є суб’єктами навчання.
Виходячи з двобічного характеру процесу навчання його структуру можна представити наступним чином (схема 1).
Отже, діяльність учня і викладача в чомусь співпадає, а в чомусь є розбіжною. Викладач повинен забезпечити зовнішні умови навчання учня через організацію його учіння у різних формах, за допомогою різних методів та засобів навчання.
ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОЦЕСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
| Етапи навчання | Діяльність викладання | Діяльність учіння |
| I. Підготовчий | - аналіз умов навчання | |
| - формулювання навчальних цілей | ||
| - підготовка змісту навчання | ||
| - вибір форм і методів навчання | ||
| - складання орієнтовного плану чи сценарію роботи | ||
| - підготовка матеріалів, приміщення, умов | ||
| II. Вступно-мотиваційний | - вступна організація | 1. Настрій до роботи, вгамування, самоорганізація |
| - повідомлення теми, навчальних цілей і плану роботи | 2. Ознайомлення з темою, ..., їх записування | |
| - вступне мотивування | 3. Усвідомлення особистої значущості навчання, приведення у стан готовності до навчання | |
| 4. Операціонально-пізнавальний | - повторення (актуалізація) попереднього матеріалу | 1. Пригадування основної інформації, встановлення зв’язків з новою темою |
| - перевірка домашнього завдання (ср) | 2. Перевірка і самоперевірка готовності до подальшої роботи | |
| - попередній контроль і оцінювання | 3. Самоконтроль і самооцінювання можливостей до вивчення теми | |
| - інформування | 4. Вивчення і засвоєння необхідної інформації | |
| - первинна перевірка | 5. Повтор і систематизація інформації, її закріплення | |
| - організація формування вмінь та навичок використання отриманої інформації на практиці | 6. Формування вмінь та навичок використання отриманої інформації на практиці | |
| - поточне керування і корекція навчання, поточне мотивування | 7. Підтримання своєї зацікавленості, готовності до роботи на необхідному рівні | |
| 8. Контрольно-оцінний | - заключний контроль і оцінювання | 1. Перевірка і самоперевірка досягання навчальних цілей. |
| - обговорення ходу і результатів навчання (рефлексія) | 2. Осмислення ходу навчання, особистих перешкод. | |
| - надання домашнього завдання (чи завдання для СР) | 3. Отримання домашнього завдання (завдання для СР) | |
| - завершальне мотивування | 4. Настрій на подальшу роботу. |
2. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ЯК ДИДАКТИЧНІ КАТЕГОРІЇ
З грецької “metodos” буквально перекладається як шлях до чогось. Тому найпростіше можна визначити метод навчання як спосіб досягання навчальних цілей.
Наприклад, щоб отримати необхідну інформацію з сьогоднішньої теми можна діяти декількома способами (тобто використати різні методи):
- самостійно прочитати матеріал в літературі;
- прийти на лекцію;
- розпитати викладача;
- звернутись за конспектом до одногрупника і т.д.
Поняття методу характеризує змістовно-процесуальну або внутрішню сторону навчального процесу. Це відповідь на запитання: “Що зробити для досягнення навчальної цілі?”. Приклади методів навчання: лекція, аналіз ситуації, читання підручника, спостереження, експеримент, демонстрація, дидактична гра та інші.
Для вірного розуміння поняття “метод” слід відрізняти його від поняття “прийом”. Прийом – є складовою частиною методу, він не має самостійного значення для реалізації цілі навчання.
Наприклад, метод “читання лекції”, може включати прийом “зміна інтонації для підтримання уваги слухачів”. Для досягання цілі лекції - передачі інформації - цей прийом не має прямого значення, але він сприяє ефективності цього процесу. Маючи більш вузьке і конкретне призначення, прийоми забезпечують поглиблене засвоєння окремих питань, теми та навчальної дисципліни в цілому. Кожен метод може включати багато різних прийомів (як правило, їх більше у досвідченого викладача). Але і один і той же прийом може входити до складу різних методів. Деякі прийоми застосовуються у викладанні всіх навчальних дисциплін, інші – лише у викладанні однієї навчальної дисципліни. Нерідко за провідним методичним прийомом може називатись весь метод (наприклад, “прийом комунікативної атаки” в спілкуванні в навчанні можна вважати методом, о ефективно забезпечує початок заняття). В окремих випадках прийом може виступати методом, і тоді він входить у деякі інші методи. Наприклад метод інструктажу одночасно є прийомом, необхідним при проведенні дидактичної гри, аналізі проблемних ситуацій.
Крім того, до складу методів часто включають і засоби навчання, наприклад методи: робота з книгою, робота на ЕОМ, на тренажері і т.п. Засоби навчання – це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки використанню яких успішне і швидше досягаються навчальні цілі
3. Класифікація методів навчання
Для вибору того чи іншого методу навчання зручно користуватись якоюсь класифікацією. В основу класифікації методів навчання можуть бути покладені різні підвалини. Єдиної класифікації методів навчання в сучасній дидактиці нема. І причина цього – складність навчально-пізнавальної діяльності, взаємопов’язаність її складових елементів, важкість винайдення найсуттєвішого критерію такої класифікації.
В якості критеріїв класифікації методів навчання можуть виступати будь-які компоненти навчальної діяльності: ціль, зміст, процес, засоби, суб’єкти і т.д. Наведемо декілька відомих класифікацій (табл.).
Класифікації потрібні для того, щоб наочно побачити різні методи навчання і обрати необхідний метод роботи.
Найбільш невдалим є поділ методів на активні і пасивні. По-перше, метод не є живою істотою, отже не може бути активним. По-друге активність учнів може бути досягнута при всіх методах роботи за рахунок використання спеціальних активізуючи прийомів.
Найбільш вдалим є поділ методів за етапами діяльності і навчальними цілями, оскільки при цьому зручно в залежності від висунутих цілей або етапу роботи обрати необхідний метод.
Гарна класифікація сучасних методів навчання студентів наведена в підручнику “Педагогика и психология высшей школы” колективу авторів (схема).
При виборі методів і прийомів навчання доцільно користуватись принципом оптимальності, висуненим Ю.К.Бабанським. Методи і прийоми навчання вважаються обраними оптимально, коли дозволяють з найбільшим успіхом вирішувати висунені задачі за відведений час. При виборі методів навчання необхідно враховувати їх відповідність:
- принципам навчання.
- цілям і задачам навчання.
- змісту даної теми.
- навчальним можливостям та інтересам навчальної групи (віковим особливостям, рівню підготовленості, структурним параметрам групи).
- наявним умовам і часу, відведеному на навчання.
- можливостям самих вчителів (їх попереднім досвідом, рівнем теоретичної і практичної підготовки, особистими якостями та інш.).
НАЙВІДОМІШІ КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
| Критерій класифікації | Групи методів |
| 1. Рівень активності (за Є.Я.Голантом) | - пасивні: розповідь, лекція, пояснення, демонстрація; - активні: методи самостійної роботи учнів: робота з книгою, лабораторний метод |
| 2. Рівень включення учня в продуктивну (творчу) діяльність (за М.Н.Скаткіним та І.Я.Лернером) | - пояснювально-ілюстративні або інформаційно-рецептивні: розповідь, лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрація; - репродуктивні: вправи, досліди, вирішення задач (за зразком); - проблемного навчання: проблемна лекція, дискусія, вирішення проблемних ситуацій, завдань; - частково-пошукові (евристичні): евристична бесіда; - дослідницькі (наукового пізнання): пошук і систематизація інформації, планування і програмування, прогнозування, проектування, моделювання, експеримент. |
| 3. Джерело отримання знань (за Є.І.Петровським і Д.О.Лордкіпанідзе) | - словесні: лекція, розповідь, пояснення, бесіда, робота з книгою, рольова гра; - наочні: ілюстрація, демонстрація, показ, спостереження; - практичні: вправи, досліди, експерименти. |
| 4. Етап процесу навчання (за Ю.К.Бабанським) | - організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; - стимулювання і мотивації навчання; - контролю і самоконтролю за ефективністю навчання |
| 5. Етап процесу навчання (за М.А.Даниловим, Б.П.Єсиповим та І.Ф.Харламовим) | - отримання нових знань: розповідь, пояснення, лекція, ілюстрація, демонстрація; - закріплення нового матеріалу: бесіда, робота з підручником; - самостійної роботи учнів з осмислення і засвоєння нового матеріалу: робота з підручником, лабораторні роботи; - застосування знань на практиці і виробки умінь та навичок: письмові і практичні вправи, лабораторні заняття; - перевірки і оцінювання знань, вмінь і навичок учнів: спостереження, усне опитування, виставлення поурочного балу, контрольні роботи, перевірка домашніх робіт, програмований контроль. |
| 6. Навчальні цілі (за В.А.Козаковим) | 1. Інформаційно-презентативні: - усні: лекція, міні-лекція, проблемна лекція, розповідь, пояснення, читання вголос, опис, доведення і переконання, повторення, систематизація, огляд, інструктаж, консультування, переказ, виступ, презентація; - письмові: конспектування, реферування, анотування, план тексту, таблиці, схеми, аналіз, синтез, класифікація, порівняння, узагальнення, конкретизація, інтерпретація, підсумки, висновки, переклад, виклад, твір, диктант, резензування, повідомлення, доповідь, звіт, пояснювальна записка, стаття, тези; - наочно-усні: ілюстрація, демонстрація, показ, спостереження; 2. Алгоритмічно-дійові: - діалогічні: бесіда, дискусія, опитування; - предметно-групові: вправа, дослід, діагностика, вирішення задач, робота з ЕОМ, експеримент, кейс-метод, анкетування, тестування; - групові: мозковий штурм, синектика, метод проектів, ігрове моделювання, аналіз ситуацій, гра, тренінг 3. Самостійно-пошукові: - індивідуальна робота: спостереження, проекти, моделювання, дослідження - самостійна робота: пошук і систематизування інформації, планування і програмування, прогнозування, проектування, моделювання. |
основні методи організації навчання