Освітні інформаційні технології використовуються у світовому шкільництві вже протягом кількох десятиліть. Дослідники виділяють такі етапи розвитку ІТ як засобів навчання:
1 етап (60-ті роки). Розробка і реалізація спеціалізованих пакетів програм - автоматизованих навчаючих систем (АНС), орієнтованих на створення та супровід автоматизованих навчальних курсів. У таких системах визначення методики навчання в цілому і зміст навчаючих дій зокрема здійснювалися педагогом, а їх реалізація та оцінка результатів -за допомогою АНС.
2 етап (70-ті роки). Розробка та реалізація продукуючих АНС. У цей період основні зусилля теоретиків автоматизованого навчання були спрямовані на пошук і перевірку більш досконалих моделей навчання на основі когнітивної психології. Отримали значний розвиток роботи у галузі дидактичного програмування. (У педагогічній літературі цей тер мін як правило використовують у зв'язку з проблемами відбору і структурування навчального матеріалу, а також оптимальної організації процесу навчання. Одним з провідних завдань дидактичного програмування є синтез системи оптимального управління навчальними діями, необхідними для отримання бажаного результату). Ці проблеми і зараз становлять інтерес для розробників продукуючих АНС.
3 етап (80-ті роки). Розвиток інженерії знань та інструментальних засобів АНС. На цьому етапі були проведені ґрунтовні дослідження моделей пояснення в АНС, інтелектуальних технологій формування моделей предметних галузей, стратегій навчання та оцінки знань. Відбувся значний розвиток галузі, пов'язаної з комп'ютерною графікою та візуалізацією знань. На думку фахівців, використання комп'ютерної графік? у навчальних програмах сприяє вихованню творчої особистості, оскільки спирається на розвиток правопівкульного мислення - синтетичного. образного, інтуїтивного, ситуативного. Це дозволяє певною мірою подолати один з недоліків традиційної освіти, що історично є пов'язаною із превалюючим розвитком вербально-логічного, аналітичного лівопівкульного мислення.
4 етап (90-ті роки XX ст.). Суттєві зміни загальної параднім:'. конструювання та використання комп'ютерів призвели до обгрунтування якісно нових можливостей використання технічних засобів. Нове по коління комп'ютерів та застосування оптоволоконного зв'язку обумовили появу та швидкий розвиток мультимедіа, гіпермедіа, інтермедіа та мережевих технологій. Зупинимося на їх дидактичному призначенні.
Мультішедіа технології пов'язані зі створенням мультімедіа-продуктів, тобто електронних книг, мультимедіа-енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних тощо. Особливістю таких продуктів є об'єднання текстової, графічної, аудіо- та відеоінформації, анімації. На відміну від звичайних програмних засобів тут на перший план виходить сама інформація, обсяг якої може складати сотні мегабайт. Технології мультимедіа не тільки перетворили комп'ютер у повноцінного співрозмовника, а й дозволили учням, не виходячи із класу (з дому), бути присутніми на лекціях видатних учених, педагогів, стати свідками історичних подій минулого і сучасності, відвідати знамениті музеї та культурні центри світу, віддалені та дивовижні місця планети.
Мультимедіа технології дозволили створити "електронну книгу" -принципово новий тип навчального засобу, "живі" та озвучені сторінки якого відображаються на екрані дисплея. Найбільш інтенсивно розвивається в сучасних умовах такий напрям технології електронної книги, як електронна енциклопедія.
Гіпермадіа-технології являють собою розвиток гіпертекстових технологій, що надають можливості для роботи з текстами шляхом виділення в них ключових об'єктів (слів, фраз, малюнків) та організації перехресних посилань між ними. Гіпермедіа-продукти навчального призначення дозволяють учням працювати з великим обсягом матеріалу, що надається не тільки у текстовому вигляді, отже не тільки читати, а й слухати, дивитись, відбирати матеріали, робити виписки, готувати необхідні реферати.
Мережеві технології - напрям, який найбільш активно розвивається взагалі і в освітній сфері зокрема. Телекомунікаційні технології відкрили принципово нові можливості для учнів та педагогів. Спостереження спеціалістів свідчать, що робота в комп'ютерних мережах актуалізує потребу учнів бути членами соціальної спільноти. Відмічається підвищення грамотності і розвитку мови дітей завдяки телекомунікаційному спілкуванню, підвищення їх інтересу до навчання і. як наслідок, загальне зростання успішності.
Шляхом отримання доступу до професійних банків та баз даних учні оволодівають науковими проблемами, що знаходяться у стадії розробки, включаються в діяльність дослідницьких колективів, діляться результатами своєї праці з колегами. Використання добре структурованої інформації, що зберігається у базах даних, слугує засобом перевірки власних гіпотез, допомагає учням запам'ятати інформацію, сприяє формуванню засобів виконання логічних операцій аналізу, порівняння тощо.
Для викладачів доступ до мереж телекомунікацій означає не тільки суттєве підвищення інформаційної озброєності, але й унікальну можливість спілкування зі своїми колегами у всьому світі, проведення спільної навчальної, методичної та наукової роботи, обміну науковими розробками.
Початковим етапом запровадження телекомунікацій у навчальний процес стало використання електронної пошти, що являє собою, як вважають фахівці, достатньо економний спосіб інформатизації навчального процесу, оскільки не вимагає наявності великої кількості комп'ютерів. Вона достатньо широко використовується для зв'язку між викладачами та учнями у дистанційній формі навчання. За даними дослідження, проведеного асоціацією Еlectronic Messaging Association, у 1994 році у світі нараховувалось 23 млн. користувачів електронної пошти. За прогнозами дослідників у 2000 році ця цифра досягне 72 млн.
Телеконференція є формою навчання, що дозволяє викладачу та учням, віддаленим одне від одного на значну відстань, здійснювати навчальний процес, близький до традиційного, організовувати колективну роботу учнів, що знаходяться у різних населених пунктах, реалізовувати методи ділових ігор, мозкового штурму. Все це стає можливим завдяки реалізації віртуального класу на основі телеконференції. У навчальному процесі використовують оn-line та оff-line телеконференції, які відрізняються швидкістю обміну інформацією між учасниками. Більш зручною для здійснення навчального процесу є, безумовно, режим оn-line, коли учні, як і на звичайному занятті, є учасниками одночасного спілкування кількох сторін.
Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. У 2000 році, про що вже йшлося у попередніх розділах, кожен клас американської та японської школи, кожна шкільна бібліотека у цих країнах будуть підключені до Інтернету.
Стратегічним напрямом розвитку ІТ є створення єдиних інтерактивних інформаційних просторів та їх використання у всіх сферах людської діяльності. Метою їх запровадження в освіту є надання принципово нових можливостей для пізнавальної творчої діяльності в усіх її проявах: навчанні, науково-дослідній діяльності, педагогічній, організаційно-управлінській, експертній тощо.
Побудова єдиного інформаційного простору в освітній сфері дозволить досягти:
• підвищення ефективності і якості навчального процесу;
• інтенсифікації процесу наукових досліджень в освітніх закладах;
• поліпшення умов для додаткової освіти і освіти дорослих;
• підвищення оперативності і ефективності управління окремими освітніми закладами та системою освіти в цілому;
• інтеграції національних інформаційних освітніх систем у світову мережу, що значно полегшить доступ до міжнародних інформаційних ресурсів у галузі освіти, науки, культури тощо [11].
Швидкий розвиток технічних та програмних можливостей персональних ЕВМ, а також нового виду інформаційних технологій, що отримали загальну назву "креативні інформаційні технології", створює реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчих здібностей людини.
До основних видів креативних інформаційних технологій фахівці відносять: когнітивну комп'ютерну графіку; гіпертекст, геоінформаційні системи (ГІС-технології). Практика роботи шкіл розвинутих країн доводить, що застосування інформаційних можливостей названих технологій створює справжній прорив у методології, організації та практиці реалізації навчального процесу при вивченні багатьох дисциплін на всіх рівнях шкільництва.
Наприклад, використання комп'ютерної графіки створює нові можливості для розвитку такого важливого компоненту творчого потенціалу особистості, як просторове мислення, що є особливо наочним при вивченні геометрії, тригонометрії та нарисної геометрії. Досвід використання у розвинутих країнах когнітивної комп'ютерної графіки та проблемно орієнтованих експертних навчаючих систем, що є інструментальною основою розробки більш ефективних методів викладання названих дисциплін, довів їх високу ефективність на всіх етапах навчання.
Спеціалістами багаторазово відмічалися позитивні психологічні аспекти інформатизації освіти:
• ініціювання процесів розвитку певних видів мислення;
• розвиток пам'яті уваги, уяви, спостережливості, реакції на непередбачені ситуації;
• усунення психологічних бар'єрів та комплексів;
• сприяння формуванню абстрактних образів та понять у процесі моделювання об'єктів та явищ оточуючої дійсності, що є предметом вивчення, а також тих, що у реальності відтворити неможливо.
Наслідками позитивного психологічного впливу використання ІТ в освіті є також:
• оволодіння учнями методами самостійного подання та здобування знань;
• формування вмінь та навичок здійснення творчої діяльності всіх видів;