Центральним новоутворенням є професійне і особистісне самовизначення ― потреба юнаків зайняти внутрішню позицію дорослої людини, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості разом з усвідомленням себе як члена суспільства, свого місця і призначення у житті.
Для старшокласника характерний глибокий самоаналіз, самооцінка всіх якостей і здібностей. Якщо у підлітковому віці самооцінка визначалася зовнішніми показниками досягнень, то в 16 років з'являються власні критерії значущості. Школярі оцінюють себе з позиції своєї внутрішньої шкали цінностей. Старшокласники більше розуміють себе, ніж підлітки. Настрій стає більш стійким і усвідомленим. Самооцінка стає вищою, ніж у підлітковому віці. Зростає самоповага, виникає почуття власної гідності, відбувається стабілізація особистості.
Разом з усвідомленням своєї унікальності приходить почуття самотності. Звідси росте потреба у спілкуванні, потреба зіставити себе з образом типового ровесника. Усвідомлення своєї унікальності передує розумінню глибокого зв'язку з іншими людьми.
Старшокласник, пізнаючи навколишній світ, повертається до себе, здійснює пошук відповіді на складні питання життя: «Для чого я живу? У чому сенс життя?». У пошуках сенсу життя виробляється світогляд (система зрозумілих і стійких переконань), розширюється система цінностей, формується моральний стрижень. Юнацька моральна свідомість містить внутрішні протиріччя. Юнацький максималізм, категоричність оцінок вживаються з демонстративним скепсисом. Основна спрямованість особистості ― зосередження в майбутнє.
Складаються основи наукового і громадянського світогляду, формуються потреби в трудовій діяльності. У старшокласника виникають важливі особистісні якості: усвідомленість, самостійність, незалежність. Він ставить і активно вирішує найбільш складні життєві проблеми. Рефлексія власного життєвого шляху, прагнення до самореалізації призводить до появи нових соціальних потреб: знайти своє місце серед інших, виділитися, бути особливим, відігравати певну роль у суспільстві. Виникає відповідальність не просто за себе, а за себе в спільній справі, за спільну справу і за інших людей. Отже, новоутворенням цього віку є самовизначення себе в людському суспільстві, усвідомлення своїх можливостей і прагнень, свого призначення в житті.
Психологічна криза у старшокласників ― прагнення бути дорослим і разом з тим відсутність соціального досвіду; відмінність між фізичною та соціальною зрілістю підлітка.
Отже, з вище зазначеного ми можемо зробити висновок, що навчання у старшокласників передбачає радикальну перебудову змісту і методів навчання, максимальне врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, що дає простір їх власній розумовій і соціальній ініціативі. Розумовий розвиток старшокласника полягає у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності. У навчанні формуються загальні інтелектуальні здібності, понятійне теоретичне мислення, тобто мислення характеризується схильністю до теоретизування, створення абстрактних узагальнень, захоплення філософськими побудовами.
1.2 Тематичний план курсу «Економіка»
Вивчення курсу розраховано тривалістю на один рік – протягом 10 класу
Обсяг курсу 35 академічні години, з них 29 годин – на аудиторне вивчення і 6 години – на самостійне вивчення.
Цілі курсу:
♦ ознайомити учнів з науковими і теоретичними основами економіки загалом та її окремих понять і процесів;
♦ сформувати правильне розуміння суті та змісту економічних термінів, понять, процесів та явищ в економіці;
♦ сформувати у них цілісне уявлення про економіку як окрему науку;
♦ навчити учнів формулювати економічні визначення та робити власні висновки щодо різних економічних понять, процесів та подій;
♦ розвинути в учнів вміння використовувати на практиці здобуті знання.
Виконання поставлених цілей курсу здійснюється на базі навчально програми, основа якої складається з тематичного плану та бази знань до цього плану (тобто переліку основних понять по кожній темі), а також за допомогою інформаційних джерел, перелік яких буде подано в кінці даного підрозділу.
| Назва теми | Години |
| Частина 1. | 19 |
| Вступ до економіки | 1 |
| Тема 1. Господарювання й економіка | 1 |
| Тема 2. Потреби людей – основа економічної діяльності | 1 |
| Тема 3. Економічні ресурси | сам. вивчення |
| Тема 4. Ринок та його основні елементи: попит, пропозиція, ціни | 2 |
| Тема 5. Конкуренція | 1 |
| Тема 6. Гроші | сам. вивчення |
| Тема 7. Основні суб'єкти господарювання та економічні системи | 1 |
| Тема 8. Домашнє господарство | 1 |
| Тема 9. Домашнє господарство у сучасній економіці Тематичне оцінювання | 1 |
| Тема 10. Виробництво | 1 |
| Тема 11. Підприємництво | 1 |
| Тема 12. Підприємство (фірма) | 1 |
| Тема 13. Витрати виробництва | 1 |
| Тема 14. Прибуток підприємства | 1 |
| Тема 15. Ринкова інфраструктура та ринкові посередники | сам. вивчення |
| Тема 16. Фінансово-кредитні установи у ринковій економіці | 1 |
| Тема 17. Доходи від використання ресурсів у ринковій економіці | 1 |
| Тема 18. Менеджмент | 1 |
| Тема 19. Маркетинг | 1 |
| Тематичне(підсумкове) оцінювання | 1 |
| Частина 2. | 16 |
| Тема 20. Економічний потенціал суспільства | 2 |
| Тема 21. Система показників господарювання. Національне багатство | 1 |
| Тема 22. Роль держави у ринковій економіці | 1 |
| Тема 23. Фінансово-бюджетна система країни | 1 |
| Тема 24. Податки і доходи держави | 1 |
| Тема 25. Соціальна політика держави | 1 |
| Тема 26. Грошово-кредитна політика держави | 1 |
| Тема 27. Правові засади ринкової економіки | сам. вивчення |
| Тематичне оцінювання | 1 |
| Тема 28. Міжнародні економічні відносини і світове господарство | 1 |
| Тема 29. Міжнародна торгівля | 1 |
| Тема 30. Міжнародна валютна система | 1 |
| Тема 31. Міжнародна економічна інтеграція | 1 |
| Тема 32. Економічні моделі у сучасному світі | 1 |
| Тема 33. Сучасні моделі ринкової економіки | сам. вивчення |
| Тема 34. Перехідна економіка в Україні | 1 |
| Тема 35. Україна у світовій економіці | сам. вивчення |
| Тематичне(підсумкове) оцінювання | 1 |
Психологічні особливості старшокласника
| Критерії | Зміст, прояв |
| Провідний вид діяльності | Навчально-професійна діяльність. В основі прагнення до дружби лежить потреба в саморозкритті, розумінні іншого і себе іншим. Змістом такого спілкування є реальне життя: проблеми спільної навчальної діяльності, громадська робота, спільне дозвілля, розваги, спорт. У бажанні дружити з ровесником проявляється прагнення до рівноправного спілкування. Для ранньої юності характерною є ідеалізація друзів і самої дружби. |
| Новоутворення | Професійне і особистісне самовизначення ― потреба юнаків зайняти внутрішню позицію дорослої людини, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості разом з усвідомленням себе як члена суспільства, свого місця і призначення у житті. Складаються основи наукового і громадянського світогляду, формується потреба у трудовій діяльності |
| Психологічна криза | У старшокласників ― прагнення бути дорослим і разом з тим відсутність соціального досвіду; відмінність між фізичною та соціальною зрілістю підлітка. Основне протиріччя – оцінка своїх можливостей і здібностей та відсутність засобів реалізації цих здібностей. |
| Соціальна ситуація розвитку | Юність – період стабілізації особистості. У зв'язку з ускладненням самосвідомості ускладнюється ставлення до себе та до інших; загострюється потреба юнацтва зайняти позицію якоїсь соціальної групи; з'являються дорослі ролі і обов'язки: старшокласники отримують паспорт, несуть відповідальність за правопорушення, з 17 років мають право вступити до шлюбу. Старшокласники визначаються з громадянською позицією, зумовленою появою нової соціальної ситуації «Я і суспільство». |
Модель засвоєння бази знань(МЗБЗ)