Вивчення молодших школярів і погляд за їхньою діяльністю показують, що їхні естетичні уявлення переплітаються із малюванням і творами декоративно-ужиткового мистецтва.
1.3. Роль уроків образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів.
Специфіка уроків образотворчого мистецтва визначає і засоби естетичного виховання дітей. Вчитель зосереджує їхню увагу на оформленні альбомів.
Слід з самого початку осудити неакуратність в оформленні альбомів і малюнків, що досить розповсюджено в молодших класах. Виникає це тому, що діти дошкільнята головну увагу звертали на малювання будинку, а не на його виконання. Вони нищили багато листів паперу. Альбом викинути не можна, тому що це є документ, який характеризує роботу школяра. Потрібно вчити дітей з перших кроків правильно розміщувати малюнок на аркуші, рівно і акуратно розфарбовувати його, початий малюнок обов‘язково закінчити. Ці вимоги важливо в доступні формі пояснити учням і домогтися того, щоб саме так вони підходили до оцінювання своїх робіт і робіт товаришів.
З часом вимоги до їх робіт зростають. Вчитель поступово веде дітей до того, щоб вони виконували малюнки гарно, по-своєму, індивідуально. Уроки образотворчого мистецтва можуть бути тісно пов‘язані з виставками, різними святами, конкурсами.
Можна провести конкурс на кращий малюнок. Організувати виставку кращих робіт дітей, брати участь в оформленні залу до свята, все це є важливим доповненням до уроку.
Можливості учбового процесу в естетичному вихованні можуть бути значно посилені проведенням різноманітної позакласної роботи.
Так вчитель повинен координувати свою роботу на уроках з завданням образотворчого мистецтва, заохочувати дітей до малювання і творчого підходу до всіх уроків зокрема і в різних видах позакласної роботи.
Таким чином на уроках образотворчого мистецтва здійснюється первинне знайомство з творами художників, використаних із метою характерного виховання, розвитку художнього смаку дитини і її художньо-творчих здібностей.
Та не можливо собі уявити, щоб мова про естетичне виховання йшла лише тоді, коли змістом уроку є витвір мистецтва, коли діти співають, малюють, читають вірші і розглядають картинки, говорять про ліс, про осінь або про весну. Естетичне виховання може і повинно існувати і тоді, коли вивчають ділові папери, вирішуються задачі, виконуються різні вправи. Воно можливе на кожному уроці, незалежно від його змісту і може бути здійснено в зв‘язку з вивченням матеріалів, а також з загальною організацією уроку.
Задача вчителя стоїть в тому, щоб завжди, на кожному уроці підтримувати своєрідний тонус, формувати естетичне відношення до змісту і організації творчої праці.
Всі естетичні переживання дітей на уроках на уроках, в процесі творчої праці, а також в повсякденному житті розвивають в них здібності бачити, розуміти, цінувати прекрасне в оточуючому світі, а також прагнення брати участь в його творінні.
Свої здібності школярі активно представляють в різних видах художньої праці.
В молодшому віці “всі діти без винятку – пристрасні художники”.
Слід пам‘ятати про розвиток можливостей різних видів мистецтва. Живопис, скульптура, архітектура, допоможуть сформулювати почуття симетрії, пропорції, відчуття ліній, кольору і колориту, просторову уяву.
Формування художньо-творчих здібностей, в свою чергу потребують особливої методики. Важливо своєчасно виявити природні задатки, схильність дитини, стимулювати творчу діяльність, закріпити досягнутий успіх постійними тренуваннями. Поступово ускладнювати навики уміннями і навичками. При цьому треба пам‘ятати, що заняття малюванням лиш тоді збагачують учня естетикою, коли вони несуть йому радість. Важливими умовами успіху є об‘єктивна оцінка художньої творчості дітей.
У книзі “Духовний світ школяра” В.А. Сухомлинський проведено цікаві спостереження про вплив малюнка на духовний розвиток школярів. В школі на протязі чотирьох років проводився такий досвід: в мить сильного емоційного піднесення, викликаним знову пережитим або пізнаним вчителі пропонують дітям передати їхні переживання в малюнку. Діти не тільки з піднесенням малювали, предмети або казкові образи, але виражали своє відношення до того, що вони намалювали.
Подальші спостереження доказали, що в багатьох дітей сформувалася потреба передати побачене чи пережите в малюнку. Схильність до малювання закріпилась не в усіх дітей, зате уроки малювання залишилися в їхньому внутрішньому світі глибокий слід. Ці діти відрізнялися більш тоншими, стійкішими почуттями, всебічною цікавістю, точністю і гнучкістю творчої діяльності.
Тому недооцінка малювання в системі навчання молодших школярів або неправильна постановка викладання цього предмету може стихійно лишитися на розвитку школярів.
2.1. Творчий зв‘язок уроків математики і образотворчого мистецтва.
Відомо що в шести-семірічному віці діти люблять гратися і малювати. А як навчання? Я запропонувала учням нову форму роботу, яку потім вони назвали “розмалюйка”.
Першу розмальовку було використано, коли учні вже ознайомилися з числом 1 і цифрою шість. Робота проводиться як самостійна. На окремому листочку намальовано фігуру тварини чи людини, у кожній частині є приклад, який необхідно обчислити. Отриману відповідь учні шукають у таблиці кольорів. Кожній цифрі відповідає певний колір: 2- зелений, 3 – жовтий, 4 – синій, 5 – червоний, 6 – коричневий. Поступово робота ускладнюється і дається учням за варіантами, згідно їхніми розумовими здібностями.
Ускладнення змісту розмалюйки доцільно зменшувати час, виділений на виконання роботи (“5” – сім хвилин, п‘ять хвилин і т.д.). це стимулює учнів виконувати роботу швидше, не втрачаючи якості виконання. Також школярі самостійно складають розмалюй ку вдома, обмінюються, опрацьовують. За розмалюйками можна працювати в другому, третьому, четвертому класах, використовуючи більші числа, інші дії (множення, ділення). Така форма роботи допомагає підвищенню навичок обчислення, читання (назва кольору у таблиці), цілісного сприйняття, мислення. Добре допомогає розвитку моторики руки, сприйняття та відчуття кольору. Розмалюй ку дуже зручно перевіряти вчителю. Час на перевірку витрачається мінімальний.
У ряду математичних дисциплін шкільного курсу важлива роль відводиться вивченню геометричного матеріалу.
Формування понять про геометричні фігури засвоєння їх визначень стосується завдань основного курсу геометрії, вивчення якого починається в старших класах. Але чим більший у учнів початковий запас геометричних уявленьу середній ланці школи.
Саме в цей час уточнюються і закріплюються уявлення дітей про трикутники, чотирикутники (див. Додаток №1,2). Трохи пізніше уточнюються уявлення про коло, круг, овал.
Малюнки типу 1,2,3 можна використовувати як на уроках математики, так і на уроках трудового навчання. На таких уроках трудового навчання. На чаких уроках можна виявити не тільки певні фігури, а й ще вправи креслення. Завдання – доцільно диференціювати під час роботи учнів індивідуально, бо різний рівень розвитку пізнавальних здібностей зумовлює різкий ступінь діяльності школярів. Такий підхід дає добрі результати, оскільки школяр розуміє, що він здатний добре вчитися.
Здійснення диференційованого навчання на уроках у кожному окремому випадку – це диференціювання завдань учням.на першому етапі добирається завдання згідно з можливостями учнів. Поступово труднощі нарощуються на другому етапі – діти самі добирають посильні завдання.
Малюнки 1,2.3 на уроці математики використовуються для колективної роботи, а на уроці трудового навчання кожний учень вибирає собі посильне завдання. Можна вибрати певний малюнок і за поданими даними учні використовують аплікації. На наступному уроці математики діти вже за попередньо виконаною роботою на уроці трудового навчання – математика.
| Математика | Трудове навчання | Математика |
| Уточнення знань про трикутник (трикутником називається фігура, у якої є трои сторони, три кути, три вершини). Визначення трикутників, сторін, вершин використовуючи малюнок. | Виготовлення аплікації за поданими розмірами, використовуючи малюнок, як разок. | Вимірювання і порівняння розмірів геометричних фігур, використовуючи індивідуальні аплікації. |
Перед початком конструювання або виготовлення аплікації необхідно визначити кільк4ість потрібних фігур та їх назву. Дуже люблять діти творчо використовувати геометричний матеріал на уроках трудового навчання.
2.2. Про що може розповісти дитячий малюнок.
“Людина є мірою всіх речей” – так висловлювався давній мудрець. Ця думка була гаслом як в античні часи, епоху Відродження, Нового часу, так є актуальною і нині . вона не тільки визначає особливу роль людини у світі, її призначення, а й визнає людину критерієм розвитку змісту малюнка в творчій художній діяльності дітей. Відразу до зображувальної стадії каракулів дитина починає малювати людину, яка стає найулюбленішим предметом зображення. Цю особливість вчені помітили вже давно. Так, італійський дослідник дитячого малюнка Д. Річчі дотепно зауважив, що біблійне створення світу закінчилося творінням людини, а дитина починає творити в зворотньому порядку - з людини. Англійський дослідник Д. Селлі додає, що при цьому діти починають саме з голови – значущої частини “вінця творіння”. Російська дослідниця Ю.Н. Болдирєва, аналізучи дитячі малюнки показала, що переважаючою темою в малюванні дітей є образ людини (в порівнянні з іншими темами – 80%). Сучасні дослідники також вважають, що образ людини є домінуючим зображенням дитини. В.В. Селівачов, порівнюючи зображення первісної людини і дитини дошкільного віку, зауважує, що для першої – головним об‘єктом зображення є промислова тварина, від якої залежить існування самої людини; для дитини – головним об‘єктом зображення є людина. А.М. Шуберт при вивченні малюнків дітей Півдня, підтвердила, що для людей примітивної культури є тваринна тематика.