Заходить гурт дівчат-щедрувальниць, вони виконують щедрівку «Ой сивая та і зозуленька». Послухавши, вчитель обдаровує дівчат, і вони виходять із зали.
Вчитель. А чи знають наші конкурсанти колядки та щедрівки? Для них завдання у конвертах.
Барвінок і Ромашка вручають командам конверти з завданням «Виконати колядку», «Виконати щедрівку». Учні виконують завдання.
Просимо членів журі оцінити майстерність кожної команди.
Журі оголошує результати конкурсу, видає командам ялинкові прикраси, які Барвінок і Ромашка прилаштовують на ялинках кожної команди.
Вчитель. У різні пори року приваблива земля. Але навесні все ж таки квітучіша та запашніша, красива і чиста. З давніх-давен у нашого народу було одне з найулюбленіших свят — зустріч Весни, що проходило урочисто і радісно. Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні випікалося обрядове печиво у формі пташок, діти, співаючи, носили їх селом, закликаючи весну.
Під грамзапис «Благослови, мати!» заходить мати із випеченими «жайворонками» у ситі. Вона роздає дітям — членам команд — «жайворонків».
Мати. Діти, мої діти,
діти-боженята,
йдіть до мене гурточком,
виберіть жайворята.
Жайворонки беріте,
на високу гору йдіте.
Пісеньок гарних співайте,
весну-красну величайте.
Просіть жита, пшениці,
всякої пашниці,
дощика дрібненького,
сонечка ясненького.
Діти підносять вгору «жайворонків» і промовляють:
Пташок викликаю
з теплого краю:
— Летіть, соловейки,
на нашу земельку,
спішіть, ластівоньки,
пасти корівоньки!
Звучить грамзапис веснянки «Ой прийшла весна», дівчата виконують танок. По закінченні танцю починає звучати грамзапис веснянки «Не стій, вербо, над водою», і дівчата виходять.
Вчитель. Ми подивились обряд зустрічі весни, почули веснянки. А що знають третьокласники про весняні обряди?
Барвінок і Ромашка роздають конкурсантам у конвертах завдання:
1. Як ще називають веснянки у різних місцевостях України? (Гаївки, гагілки, ягілки, маївки).
2. Як називається обрядове печиво, яке випікалось на початку весни і роздавалось дітям? (Жайворонки).
Відповіді команд, оцінки журі.
Починає звучати грамзапис колискової «Ой ходить сон».
Вчитель. Колискові призначені тільки для одного слухача — дитини і мають тільки одного виконавця — матір або близьку людину. Мати й дитя — це най прекрасніший образ людської духовності. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», — писав Т.Шевченко. Зв'язок, що з дня народження існує між матір'ю і дитиною, відображується у зворушливо щирих колисанках. Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, у ритм гойдання колиски. Монотонний тихенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину, тому м'якенькими лапками підступає до намальованої колисочки пухнастий, муркотливий котик (учитель співає):
Котику сіренький,
котику біленький,
котку волохатий,
не ходи по хаті,
не ходи по хаті,
не буди дитяти.
Дитя буде спати,
котик воркотати.
Ой на кота — воркота,
на дитину — дрімота.
А-а-а-а!
Або голуби приносять на крилечках сон-дрімоту:
Ой ну, .йолі, люлі,
прилинули гулі,
сіли на колисці
в червонім намисті.
Стали думать і гадать,
чим дитинку забавлять...
... «Колискова пісня, колискова —
то найперша материна мова».
Шановні гості! Звертаємося до вас з проханням, щоб ви заспівали колискові пісні, якими заколисували своїх маленьких діток.
Жінки співають колискові пісні.
Вчитель. Дякуємо вам за спів колискових пісень. А тепер я запрошую дівчат 3 класу виконати колискові. Журі оцінює роботу конкурсантів.
Вчитель. Сьогодні ми не можемо не згадати жанр українського фольклору — народну пісню. Наш народ завжди співав: коли йому було весело і коли було сумно, під час праці та відпочинку...
Давайте спробуємо усміхнутись один одному, побажаємо всім здоров'я і заспіваємо гарну українську народну пісню.
Зала умовно ділиться на дві половини. Спочатку глядачі правої половини зали співають українську народну пісню «Несе Таля воду», потім ліва — пісню «А мій милий вареничків просить», а потім уся глядацька зала виконує українську народну пісню «Розпрягайте, хлопці, коні» або іншу улюблену пісню.
Вчитель. Українські народні пісні для вас виконують команди-конкурсанти. («Танцювала риба з раком» і «Пішли діти в поле» під музичний супровід учителя).
Вчитель. Журі підбило підсумки виконання пісень, а ми далі подорожуємо Країною українського фольклору.
«Як дитина бігає і грається, так їй здоров'я усміхається», — говорить народна мудрість. Хто з нас не любить гру? В ній передається характер народу. Цінність дитячої народної гри не лише у фізичному загартуванні дітей. У ній виховується дружба, колективізм, взаємодопомога. Завдяки грі розвивається мислення, мовлення дитини, швидкість реакції. Змалечку треба бути добрим, чесним, сміливим. Саме народна гра допоможе стати таким.
Пропонуємо учасникам конкурсу відпочити і пограти в українські народні ігри «Квочка» та «Дощик».
Вчитель. Хочеться сказати про особливий вид українського фольклору — загадки. Це стислі твори, в основі яких — запитання.
Проведемо з третьокласниками конкурс «Нумо, відгадай!» Загадки загадують Барвінок і Ромашка.
Малий Малишко закинув бочку на вишку. (Мак).
Червоний Макар полем скакав, та в борщ попав. (Буряк).
Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно. (Сонях).
Влітку одягається, а взимку одежі цурається. (Дерево)...
Вчитель. Підбиваємо підсумки цього конкурсу. (Оцінювання журі).
Для вас, конкурсанти, ще одне завдання. Але воно важче, ніж попереднє. Барвінок і Ромашка вам роздадуть картки із зображенням предметів, а ви маєте або згадати загадку про ці предмети, або придумати свою.
Барвінок і Ромашка роздають картки із зображенням цибулі, капусти, кішки, лисиці.
Доки учасники конкурсу працюють, пропоную загадки для гостей. (Учитель загадує загадки гостям свята).
Вчитель. Слово — командам. Які загадки до малюнків ви пригадали? (Журі оцінює роботу команд).
Вчитель. Своєрідним фольклорним жанром є скоромовки, їх цінність полягає в тому, що добираються і розставляються слова в них, вимова яких потребує певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує культуру мовлення.
Ватажкам команд пропонується по 3 рази вимовити скоромовки:
Ковпак на ковпаку, під ковпаком ковпак.
Росте липа біля Пилипа
Розкажу вам про покупки, про покупки,
про покупочки мої.
Стоїть піп на копі, копа під попом, піп під ковпаком.
Вчитель. Журі виставляє оцінки за останній конкурс. А Барвінок і Ромашка підраховують для кожної команди загальну кількість ялинкових прикрас.
Оголошується команда-переможець.
Швидко плине час. Завершується і наша зустріч. Ми розглянули лише деякі жанри українського фольклору. Культура нашого народу дуже багатогранна, вона не може не викликати захоплення.
До нових зустрічей! Хай вам щастить!
Звучить запис пісні «У нас є все».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Василенко В.Ф., Задонський Д.В. Міщенко Л.І., Погрібний А.Г. Калинова сопілка. – К.: Веселка, 1998. – 509 с.
2. Василенко В.Ф., Задонський Д.В. Закувала зозуленька. – К., Веселка, 1998. – 430 с.
3. Волкова Н.П. Педагогіка. – К. Академія, 2001. – 575 с.
4. Грицай М.С. Українська народнопоетична творчість. – К. Вища школа, 1983. – 357 с.
5. Дейч О. Фольклор у вихованні культури поведінки молодших школярів// Початкова школа. – 2000. - №2. – с. 46-48.
6. Кузьмінський А.І. Омеляненко В.Л. Педагогіка. – К. Знання – Прес, 2003. – 700 с.
7. Лановик М., Лановик №. Українська усна народна творчість: Підручник. – К. Знання – Прес, 2001 . 591 с.
8. Лемківський М.В., Микитюк О.М. Історія педагогіки. – Харків. ОВС, 2002. – 240 с.
9. Мангова І.Г. Організація фольклорно-пошукової роботи//Початкова школа. – 1996. _ №6, - с. 24-27.
10. Орел Л. З народної педагогіки// Початкова школа. – 2001. - №5. – с. 44-47.
11. Отич О. Українська народно-пісенна творчість// Початкова школа. – 2000. № 5 – с. 44-45.
12. Ріцула М.М. Педагогіка. – К. Академвидав. 2003. – 527 с.
13. Савченко М.Є. Сторінки історії української літератури і фольклористики. – К. Наукова думка, 1990. – 300 с.
14. Сухомлинський В.О. Вибр. тв. у 5 т. – К., 1997. 0 Т.3. – с.189.
15. Філарет Калесса. Українська усна словесність. – Едмонтон. Канадський Інституту Українських Студій, 1983. – 632 с.
16. Чужа Н. Душі народної криниця// Початкова школа. – 1999. - № 11 – с. 16-18.