Підготовка до ЗНО - українська мова (стр. 15 из 21)

4) ... «Секрети поетичної творчості» Стуса – у «непомітних» взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді, в майстерному опануванні смисловими глибинами слова, в умінні віднайти різні смислові шари й глибоко заховані асоціативні зв'язки, символічне підґрунтя слова й образу (рядки 37-41).

А 1-ше висловлювання;

Б 2-ге висловлювання;

В 3-тє висловлювання;

Г 4-те висловлювання.

10. Посилання автора на «непомітні» взаємини традиційних і новаторських начал» (38-39) у поезії В. Стуса заперечує думку про те, що він як традиціоналіст протистоїть новаторам, оскільки:

А традиціоналіст і новатор – у тексті антоніми, а традиційний і новаторський – ні;

Б слова в обох парах – антоніми;

В традиціоналіст і новатор – антоніми, а традиційний і новаторський – синоніми;

Г слова в обох парах належать до однієї тематичної групи.

ІV. Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього. Із чотирьох варіантів відповідей виберіть ОДНУ ПРАВИЛЬНУ

Гордість Іспанії

(1)Тридцять років тому фашистські заплічники вивезли Федеріко Гарсіа Лорку в гори і там розстріляли. Десь недалеко було рідне село Фуенте Вакерос. Навколо була рідна земля Гранади.

(2)Для холуїв кривавого каудильйо цей молодий і ще наївний в'язень був тільки черговою жертвою. Новітні герострати – не рівня давнім: вони не прагнуть слави, вони ладні були б задушити будь-який поголос про свої звірства. Але людство знає: криваві руки франкістів скроплені кров'ю одного з найбільших поетів XX століття – Федеріко Лорки. Це їм можна було б адресувати поетові слова: «Я іспанець до мозку кісток і не уявляю собі життя поза межами своєї країни, але я ненавиджу тих, хто іспанець тільки тому, що народився в Іспанії».

(3)Вирісши на багатостраждальній іспанській землі, закоханий у трагічні мотиви канте хон-до, перейнятий скорботно-благородними образами Сервантеса і Кальдерона, Веласкеса і Гойї, Лорка не міг не сприйняти цього почуття фатального трагізму, яке мало не стало рисою національного характеру його народу.

(4)Стиль його поезії успадкований од народної творчості. Це стиль іспанських темпераментних хот і народних пісень. Це стиль іспанської історії, яка витворила тип темпераментної людини, що ніколи не звільнюється від почуття життєвої небезпеки.

(5)Але, будучи виразно національним поетом, Лорка разом з тим є одним з найбільш оригінальних поетів нашого віку. Світова поетична культура була ним дуже добре засвоєна.

(6)Лорка – передусім поет драматичний. Двобій життя і смерті – це магістральна його тема. Навіть книга віршів у його сприйманні нагадує «мертву осінь», вірші – «чорне листя на білій землі». Так виявляється в Лорки суто живописний аспект дійсності: майже кожен його вірш можна «дивитись». Таке його все «Циганське романсеро». У листі до свого друга Хорхе Гільєна сам Лорка писав про цей твір так: «Я намагаюсь поєднати циганську міфологію з відвертою буденністю плинного часу. Виходить щось дивовижне, та, сподіваюсь, і по-новому прекрасне. Я прагну добитися того, щоб образи, якими я зобов'язаний своїм героям, були зрозумілі для них, були видінням того світу, де вони живуть. Залишиться книга романсів, і можна буде сказати, що це книга про Андалузію. Це вже так! Андалузія не повернеться спиною до мене...»

(7)Багатство поетових вражень дивує в кожному вірші. Його рядок ніби доведено до вищої поетичної конденсації. Осінь приходить з гронами туману, равликами та громаддям гір. У вітах яблуні – птахи й тіні. Горбате місто горян має густу нечесану шевелюру зелені. Серце гітари поранене п'ятьма шпагами.

(8)Слухаючи, як вишумовує морська черепашка, можна відчути, як серце повниться бризками води й світла, зеленавою сутінню та срібними рибками. Його образи дуже конкретні, його поетична думка глибока і не завжди осягнена. Часом цю думку легше відчути, аніж збагнути. Треба мати дуже розвинені почуття, щоб любити Лорку.

(9)«Поет розуміє все незбагненне», – писав Лорка. Але незбагненність його самого не слід перебільшувати. Він якось зазначав, що у всьому любить простоту. Його образи «точні до найдрібніших деталей» і здаються багатьом незвичними тільки тому, що «не так уже часто зустрічається нехитре вміння бачити й чути».

(10)Не можна не вказати на ще одну визначальну ознаку його обдарування – виняткову музичність. Інтонаційний малюнок багатьох його віршів неповторний.

(11)«Іспанець до мозку кісток», Лорка міг з повним правом назвати себе «братом усіх людей». Справді, його поезія має інтернаціональний попит, як справедливість і людська доброта. Він писав про негрів, що «зі своєю зворушливою печаллю перетворилися на духовну вісь Америки». Такою духовною віссю іспанського народу є геніальні поезії Федеріко Гарсіа Лорки.

(За В. Стусом)

1. У другому абзаці фразеологізмом є сполучення слів:

А бути (кимось, чимось) до мозку кісток;

Б бути черговою жертвою;

В задушити поголос про звірства;

Г не уявляти життя поза межами країни.

2. Спільною думкою про те, що Лорка засвоїв кращі надбання іспанської літератури, об'єднані абзаци:

А 2,3;

Б 3,4;

В 3,6;

Г 3,11.

3. У будові тексту п'ятий абзац виконує роль:

А вступу;

Б тези;

В аргументу;

Г контраргументу.

4. Словосполучення «новітні герострати» в тексті означає людей, які:

А таємно здійснюють криваві злочини;

Б прагнуть здобути славу будь-якою ціною;

В віддано прагнуть служити своєму вождеві;

Г нещодавно незаконно захопили владу.

5. У тексті публіцистичного стилю використано елементи іншого стилю, а саме:

А розмовного;

Б художнього;

В офіційно-ділового;

Г епістолярного.

6. Вислів Гарсіа Лорки: «Я іспанець до мозку кісток і не уявляю собі життя поза межами своєї країни, але я ненавиджу тих, хто іспанець тільки тому, що народився в Іспанії» є утвердженням думки про те, що письменник:

А протиставляє себе іншим, хто народився в Іспанії;

Б передбачає свою трагічну загибель;

В осуджує будь-які прояви націоналізму;

Г протестує, що владу в Іспанії захопили фашисти.

7. Щоб любити Лорку та відчувати естетичну насолоду від його поезії, треба:

А добре знати факти біографії митця;

Б розуміти парадоксальність мислення поета;

В тонко відчувати образність поетичного рядка Лорки;

Г ознайомитися з традиціями іспанської літератури.

8. Не є особливістю індивідуального поетичного стилю Лорки:

А музичність поетичного рядка;

Б виразні форми європейської класичної гармонії;

В тонке відчуття дійсності й відображення її в конкретно-чуттєвих образах;

Г наявність зорових образів, відображення живописних аспектів дійсності.

9. Думку про те, що «Лорка – передусім поет драматичний», підтверджує речення:

А «Його образи дуже конкретні, його поетична думка глибока і не завжди осягнена».

Б «Двобій життя і смерті – це магістральна його тема».

В «Це стиль іспанської історії, яка витворила тип темпераментної людини, що ніколи не звільнюється від почуття життєвої небезпеки».

Г «Його рядок ніби доведено до вищої поетичної конденсації».

10. Головну думку тексту висловлено в реченні (реченнях):

А «Я іспанець до мозку кісток і не уявляю собі життя поза межами своєї країни».

Б «Лорка не міг не сприйняти цього почуття фатального трагізму, яке мало не стало рисою національного характеру його народу».

В «Стиль його поезії успадкований од народної творчості. Це стиль іспанських темпераментних хот і народних пісень».

Г «Будучи виразно національним поетом, Лорка разом з тим є одним з найбільш оригінальних поетів нашого віку. Світова поетична культура була ним дуже добре засвоєна».

V. Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього. З чотирьох варіантів відповідей виберіть ОДНУ ПРАВИЛЬНУ .

Поетка українського відродження

(1-3)Є постаті, забуті сучасниками, зроджені для інших часів, які вириваються нащадками з пазурів минулого і ставляться на недосяжну височину. До таких належить і Леся Українка.

(4-12) Її життя було цілою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всіх сучасних письменників, а лишилася дивно незрозумілою. Вона мала чи не найглибшу освіту в крузі товаришів пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освічена критика. Людина інтенсивного шукання і впертої думки не прикувала чомусь до себе уваги тих, хто цікавився тайнами поетичної творчості. Письменниця, яку Франко назвав одиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилася якимось сфінксом для покоління, для якого відвага, завзяття, воля – всі мужські чесноти повинні були б стати конечними, коли воно хотіло вистояти в тій страшній завірюсі, що несподівано впала на нього.

(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся Українка своїми уподобаннями, пристрастями і вдачею з'явилася на світ завчасно. Вона жила й діяла в добу, яка на місце невидимого Бога поставила релігію розуму. На місце абсолютної моралі – етику, прописи якої, як математичні формули, доводилися доказами розсудку. На місце великих пристрастей – поміркованість. На місце віри, що рушає горами, – сліпе упокорення перед так званим богом подій.

(19-25) Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на кострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь, коли на зміну безпосередності прийшов зарозумілий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну легенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли врівноважені внуки, що «садили картопельку», і котрим байдуже було, «... чиєю кров'ю ота земля напоєна, що картоплю родить». В таку добу з'явилася в нас Леся Українка.