Міністерство освіти і науки України
Криворізький технічний університет
Кафедра інженерної педагогіки та мовної підготовки
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з курсу
Теорія і методика виховної роботи
для студентів спеціальності 6.010104
Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні
Розробила
ст. викл. Сулима Т.С.
Кривий Ріг 2009
Лекція №1
Тема: Предмет та зміст курсу «Теорія та методика виховної роботи». Планування роботи в ПТНЗ
План
1. Система виховного процесу.
2. Предмет і завдання курсу « Теорія та методика виховної роботи».
3. Характеристика учасників виховного процесу в ПТНЗ:
а) особливості контингенту учнів ПТНЗ;
б) інженерно-педагогічний колектив профтехучилища та його специфіка.
4. Особливості виховної роботи в ПТНЗ. Методика планування.
1. Система виховного процесу
Всякий процес являє собою сукупність закономірних і послідовних дій, які спрямовані на досягнення певного результату.
Сутність виховного процесу полягає в тому, що зовнішнє (об’єктивне) стає внутрішнім (суб’єктивним) перетворюючись в свідомість, почуття, норми поведінки особистості.
Для того, щоб виховний процес досягав цієї мети необхідно, щоб він здійснювався як цілеспрямований поетапний процес, що становить цілісну систему.
Основними учасниками виховного процесу є суб’єкт – майстер виробничого навчання (або класний керівник), той хто здійснює процес виховання, об’єкт – учень.
Виховний процес здійснюється в певних умовах. Таких умов виділяють три: природні (біологічні), соціальні (оточуюче середовище), духовні.
Зміст виховання реалізується у формах виховання. Для того, щоб реалізувати зміст через форми та методи потрібні елементи організації.
Процесуальна сторона виховного процесу являє собою виховну роботу, де виховна робота – це процес, який здійснюється з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних чинників.
Система виховного процесу
У зв’язку з отриманням України незалежності відбуваються зміни і в освіті.
Перша особливість виховного процесу на сучасному етапі – це гуманізація і демократизація, які передбачають пріоритет особистості учня в навчально-виховному процесі.
Пріоритет – сама особистість учня.
Друга – здійснення особистісно-орієнтованого виховання – передбачає формування позитивної адекватної «Я-концепції» особистості, основою якої є самоповага (любов до себе, відчуття кожним учнем власної гідності).
Третя особливість – підхід до виховання як соціально-особистісного феномену. Основним чинником процесу виховання є соціальний фактор, але не можна нехтувати біологічним фактором.
Четверта – посилення уваги до національного і громадянського виховання. Треба поєднувати загальнолюдські цінності з національними особливостями.
2. Предмет і завдання курсу «Теорія і методика виховної роботи»
Процес виховання здійснюється у всьому процесі навчання.
Основним засобом виховання є сама особистість вихователя.
Методика – сукупність форм, засобів, умов, пов’язаних у певну систему логікою досягнення виховного результату.
Методика виховної роботи (ТіМВР) передбачає вибір і реалізацію найбільш раціональних форм і методів виховної роботи.
Наш курс ТіМВР передбачає 54 години: 17 годин – лекції, 17 годин – практичні заняття, 20 годин – самостійна робота.
Мета курсу – формування у студентів вмінь самостійного творчого і дієвого вирішення виховних завдань.
Предмет курсу – зміст, форми і методи виховної роботи в ПТНЗ.
Завдання курсу – оволодіння уміннями:
1. визначати конкретні завдання виховного впливу на учнів;
2. визначати рівень вихованості учнів і рівень розвитку колективу;
3. організації та проведення виховної роботи в різноманітних формах;
4. формувати учнівський колектив;
5. координувати виховні впливи педагогів, сім’ї, громадськості;
6. регулювати і коректувати міжособистісні стосунки в колективі;
7. планувати виховну роботу.
3. Характеристика учасників виховного процесу ПТНЗ
Особливості контингенту учнів ПТНЗ:
1) Професійний принцип комплектування навчальних груп (на відміну від територіально-вікового принципу комплектування класів середньої загальноосвітньої школи).
Наслідок: через те, що місце навчання учнів та місце проживання часто знаходяться один від одного далеко (територіально не пов’язані), часто важко налагодити контакти з сім’єю учня. В результаті цього мають місце: обмаль інформації про умови становлення особистості учня, методи виховання, що застосовувались, відірваність від сім¢ї під час проживання в гуртожитку;
2) Мотиви вступу на навчання в даний ПТНЗ, як правило, не пов’язані з отриманням професії, за якою здійснюється навчання (вступають до профтехучилища тому, що: найближче від місця проживання ПТУ; тут вже навчаються друзі, подруги; після закінчення даного ПТУ за отриманою в ньому професією можна влаштуватися на підприємство, де працюють батьки, які домовляться про хороше робоче місце тощо).
Наслідок: відсутність інтересу до професії, бажання оволодіти саме цією професією через не повя’заність з нею подальших життєвих планів. Як результат – за три роки навчання може виникнути не тільки стійка байдужість до навчання, але і до праці взагалі.
3) На навчання в ПТУ часто вступають учні, інтереси яких в школі не проявились чи не були виявлені їх вчителями («сірі мишки»).
Наслідок: соціалізація даної частини контингенту учнів ускладнена. Вона не змогла закінчитися в школі і ускладнюється в ПТУ, оскільки відсутність стійких інтересів робить неможливим плинність процесу входження до суспільства соціально-значимими шляхами. Дана група учнів, при умові відсутності у них інтересів і успіхів у навчанні, несе в собі потенційну загрозу асоціальної поведінки, оскільки таку поведінку вони нерідко розглядають як єдино можливий спосіб соціалізації.
4) Нерідко серед учнівського колективу профтехучилища зустрічаються учні, з якими в школі працювали малокваліфіковані вчителі.
Наслідок: ці учні не можуть, чи не хочуть, продовжувати навчання в школі, у багатьох з них сформоване стійке негативне ставлення як до навчання, так і до педагогів.
5) Частина контингенту учнів ПТУ складають учні з відхиленнями в поведінці, яких можна охарактеризувати як «педагогічний брак».
Наслідок: якщо в шкільному класі таких учнів 3-5 чоловік, то в силу специфіки тієї чи іншої професії чи місця розташування ПТУ з них може бути сформована вся навчальна група.
6) В навчальній групі ПТУ зібрані учні з різних шкіл, з якими працювали вчителі, що представляють різноманітні наукові школи виховання, що відображалось в методах виховання, які вони застосовували.
Наслідок: неодноманітне ставлення учнів до членів педагогічного колективу (і дорослим взагалі), до дисципліни, до одногрупників, до самого себе тощо.
7) Одностатевий став навчальних груп в силу специфіки тієї чи іншої професії.
Наслідок: відсутність такого об’єктивно необхідного для підлітків і юнаків виду спілкування, як спілкування з однолітками протилежної статі.
Все це спостерігається на фоні загальних прорахунків освіти:
1. відсутність уваги до конкретної людини і знань про неї;
2. вербальний (словесний) підхід до навчання та виховання і методи, пов’язані з ним;
3. заборонно-обмежувальний стиль виховання;
4. відсутність уваги педагогів до розвитку в учнів загальнолюдських рис особистості (гідності, достоїнства, порядності, доброти, милосердя тощо);
5. відсутність диференційованого підходу до виховання юнаків та дівчат;
6. фрагментарність, відсутність цілісного підходу до виховання, тобто відсутність організованої життєдіяльності учнів у стінах навчального закладу (виділялись окремі сторони виховання – естетичне, трудове, моральне та ін.).
Інженерно-педагогічний колектив профтехучилища та його специфіка
Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища – це дві великих категорії інженерно-педагогічних працівників:
1. Майстри виробничого навчання (в/н) – займаються практичним (виробничим) навчанням учнів.
2. Викладачі, які здійснюють теоретичне навчання і поділяються на:
а) викладачів спеціальних дисциплін;
б) викладачів загально технічних дисциплін;
в) викладачів загальноосвітніх дисциплін.
До особливостей ІПК можна віднести:
1. Наявність в ІПК працівників, які не мають базової психолого-педагогічної підготовки поряд з працівниками, що мають базову педагогічну освіту (випускники педагогічних і інженерно-педагогічних вузів, педагогічних факультетів державних університетів, індустріально-педагогічних технікумів та коледжів).
Наслідок: взаємне непорозуміння в питаннях кінцевої мети виховання, вибору методів і засобів виховання. Якщо випускники педагогічних вузів намагаються працювати на науковій основі, то їх колеги, що не мають педагогічної освіти , працюють виходячи з позицій щоденно-побутового світогляду.
2. Різний рівень психолого-педагогічної підготовки інженерно-педагогічних працівників (одно-двомісячні курси підвищення кваліфікації; індустріально-педагогічний технікум, коледж; інженерно-педагогічний факультет, вуз).
Наслідок: різний ступінь використання наукових знань і підходів до освіти і виховання учнів ПТНЗ.
3. Відмінності не тільки в освітньому, але і в загальнокультурному рівні інженерно-педагогічних працівників, які зумовлені наявністю в інженерно-педагогічних кадрах особистостей, що представляють по своєму попередньому життєвому досвіду різні класи і прошарки суспільства: від виробничих робітників і працівників сфери обслуговування до технічної та творчої інтелігенції.