Реферат на тему:
Педагогічний аналіз в системі управліннядошкільним освітнім закладом
Сучасна освіта знаходиться на новому етапі розвитку – триває її модернізація. Цьому сприяють як соціальні, так і економічні зміни, які відбуваються в Україні. Сьогодні зростає увага суспільства до підготовки педагогічних кадрів, удосконалення їх професійної компетентності, готовності орієнтуватися в складних проблемах навчання та виховання підростаючого покоління. Удосконалення змісту, ускладнення функцій і умов діяльності сучасного освітнього закладу сприяють значним змінам організаційного аспекту управління.
Управлінська діяльність сьогодні дуже тісно пов’язана з теорією та практикою менеджменту педагогічних організацій і, звичайно, дошкільних навчальних закладів. Робота дошкільних освітніх закладів повністю базується на людському факторі, тому питання управління ними у цьому аспекті стали особливо актуальними. Управління освітнім дошкільним закладом являє собою цілеспрямовану діяльність, спрямовану на упорядкування навчально-виховного процесу і його вдосконалення.
Зміст процесу управління визначається суттю управління. Суть управління, як зазначають автори (Ю.Конаржевський, В.Лазарєв, М.Поташнік, Т.Шамова та інші), виявляється через його функції, в яких визначено коло діяльності, її зміст, види, призначення і роль. Огляд сучасної літератури дає змогу виявити такі функції управління: педагогічний аналіз, прогнозування, планування, організація, керівництво, координація, контроль, оцінка, регулювання.
Мета статті: обґрунтувати значення педагогічного аналізу в системі управління дошкільним освітнім закладом. Завдання: 1) з’ясувати роль педагогічного аналізу в підвищенні професійної майстерності педагогів; 2) розкрити методику навчання керівників дошкільних освітніх закладів педагогічного аналізу.
Педагогічний аналіз розпочинає та завершує управлінську діяльність, забезпечує її цілісність та циклічність, виконує роль системоутворюючого елемента в управлінні. Без аналітичної діяльності мета управління не тільки не може бути реалізована, але й визначена. Це зумовлює об’єктивну необхідність функції педагогічного аналізу.
Доцільність навчання педагогічного аналізу як засобу оптимізації педагогічного процесу відображена в низці праць вітчизняних та зарубіжних учених (Т.Андронова, Ю.Бабанський, Н.Горбунова, І.Жерносек, Т.Комарова, Ю.Конаржевський, А.Орлова, Л.Поздняк, Л.Семушина, Н.Сергієва, А.Троян, Д.Йорданова, Є.Старосцян та ін.).
На думку Ю.Конаржевського, через педагогічний аналіз можна постійно всебічно здійснювати вивчення процесу навчання та виховання, визначати його результативність та ефективність. Л.Поздняк зазначає, що під час керівництва дошкільним закладом керівникові важливо постійно аналізувати сучасні умови, це дозволить орієнтувати педагогів на активне сприйняття досягнень суспільства в галузі дошкільної освіти, розвитку самосвідомості. Тому побудова управління на основі педагогічного аналізу дозволяє керівнику бачити й оцінювати зміни, які відбуваються в навчально-виховному процесі й, прогнозуючи шляхи його розвитку, усувати причини виявлених недоліків.
Завдяки педагогічному аналізу в кожній конкретній ситуації можуть своєчасно розв’язуватися найбільш ефективні завдання, які постають перед педагогічним колективом у його повсякденному житті. У цьому й полягає смисл управління. Предметом нашого дослідження є процес формування у керівників дошкільних закладів аналітичних умінь.
З метою визначення методики навчання керівників педагогічному аналізу нами вивчено сучасний рівень їх готовності до педагогічного аналізу. Нас цікавило, наскільки завідуючі та методисти дошкільних освітніх закладів підготовлені до проведення педагогічного аналізу, як вони аналізують роботу вихователя та педагогічного колективу; чи продумана система спільної діяльності керівників та вихователів з питань управління навчально-виховним процесом; які умови створено в дошкільному закладі для підвищення кваліфікації педагогів.
Для з’ясування цих питань нами було застосовано різні методи: анкетування, безпосереднє спостереження, бесіди, аналіз документації дошкільного закладу. Анкетуванням було охоплено 132 педагога різних регіонів України (Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області). Вивчення та аналіз анкет дозволили зробити важливий для нас висновок: керівники дошкільних закладів мають недостатній рівень підготовки до аналізу педагогічної діяльності. Вони відчувають труднощі у визначенні поняття педагогічного аналізу як процесу пізнання. Під педагогічним аналізом педагоги (51%) розуміють уміння критично оцінювати педагогічну діяльність, робити висновки, знаходити недоліки або успіхи в роботі вихователів. Частина керівників (21%), аналізуючи педагогічну діяльність, бачать недоліки, але не можуть визначити їх причини. У той же час методично правильно проведені заняття отримують оцінку “добре” без розгорнутого аналізу. Варто зазначити, що всі педагоги усвідомлюють місце педагогічного аналізу в системі підвищення професійної майстерності, бажають оволодіти методикою педагогічного аналізу.
Аналіз щоденників контролю завідуючих показав досить низький рівень записів. По суті аналіз підміняється фіксацією спостережених фактів. Більшість завідуючих зосереджують увагу не на змісті й результатах навчально-виховного процесу, а на формах його організації. Часто аналіз занять організовується переглядом їх структури, методів, які оцінюються часом вельми суб’єктивно й однобічно. Враховується активність дітей, використання різних засобів, наочності тощо, але при цьому випускається з виду найголовніше – засвоєння, усвідомлення, міцність і дієвість знань, уміння їх самостійно добувати. Під час оцінювання заняття не завжди враховується його виховне значення. Пропозиції за результатом аналізу занять не сприяють реалізації основного призначення педагогічного аналізу – ліквідуванню причин, які викликали труднощі, помилки в проведенні заняття. Це визначається низьким аналітичним рівнем висновків, в яких ці причини не розкриваються.
Наші спостереження за організацією методичної роботи, аналіз її змісту показали, що ідея необхідності педагогічного аналізу в основному декларується. Керівники дошкільних закладів під час організації та проведення різних форм методичної роботи не зосереджують увагу на розвитку аналітичних умінь вихователів. Рівень аналітичних умінь керівників дошкільних закладів досить низький. Такий висновок був підтверджений безпосереднім спостереженням за роботою керівників з вихователями дошкільних освітніх закладів.
Спостереження показало, що керівники володіють окремими вміннями педагогічного аналізу. Побудувати свій аналіз більш чи менш послідовно їм допомагали різні схеми, алгоритми, які представлені в методичній літературі. Проте їх аналіз нагадував відповіді на питання, які вимагають простої констатації фактів. Керівники зосереджували увагу в основному на окремих фрагментах, не відображаючи сутності та специфіки заняття як форми навчання та виховання. У результаті не забезпечується єдності аналізу та синтезу в процесі аналітичної діяльності.
Необхідно також зазначити, що керівники не завжди можуть провести діагностику причин низького рівня отриманих результатів, це в свою чергу не дозволяє їм намітити шляхи усунення недоліків. Вони не визначають причинно-наслідкових зв’язків у системі вихователь – дитина – засоби – результат. Отже, аналіз фактичного матеріалу дозволив зробити висновок про недостатньо високий рівень знань і вмінь педагогічного аналізу керівників, відсутність у практиці роботи дошкільних освітніх закладів системи навчання педагогічного аналізу. А це в свою чергу знижує роль функції педагогічного аналізу в удосконаленні професійної майстерності педагогів.
Одним із завдань нашого дослідження була розробка методики навчання керівників педагогічного аналізу. Процес навчання педагогічного аналізу – це процес оволодіння методикою пізнання причинно-наслідкових залежностей під час оцінювання конкретного педагогічного явища або факту. Навчання педагогічного аналізу проходило в єдності вивчення теорії педагогічного аналізу і оволодіння аналітичною практикою. На нашу думку, ефективною формою навчання є проведення проблемного семінару. Саме проблемний семінар виступає найбільш вдалою формою навчання педагогів, яка уможливлює встановлення зв’язків багатого досвіду педагогічної роботи і результатів наукових досліджень.
У роботі проблемного семінару брали участь завідуючі і методисти (всього 25 педагогів) освітніх дошкільних закладів м. Бердянська. Робота проводилась поетапно. На першому етапі ми визначили мотиваційну готовність керівників до навчання і рівень їхніх знань про педагогічний аналіз. Результати, які отримали на даному етапі, дозволили зробити висновок про те, що стан педагогічного аналізу навчально-виховної діяльності експериментальних дошкільних закладів адекватний рівню, який був визначений у ході констатації. Тому формування системи знань та аналітичних умінь керівників ми забезпечували комплексною організацією процесу навчання.
Нами була розроблена модель навчання аналізу педагогічної діяльності. Вибір нами моделювання для розробки методики навчання педагогічного аналізу обумовлюється низкою причин. По перше: моделювання використовується з метою визначення характеристики раціональних способів побудови об’єктів; по друге: модель дозволяє дослідити, конструювати об’єкти, які з тих чи інших причин не можуть бути вивчені безпосередньо. До таких об’єктів ми відносимо аналітичну діяльність педагога. На основі даної моделі, ми розробили методику навчання педагогічного аналізу, яка складається з таких етапів: ознайомлюючого, оцінювального та перевірочного. Основна складність розробки методики була в тому, що необхідно, враховуючи специфіку процесу навчання педагогічного аналізу, з’єднати теоретично правильний підхід до педагогічного аналізу як діалектичної єдності аналізу й синтезу з розв’язанням практичного завдання – розробити досить просту і зручну методику навчання педагогічного аналізу.