2. Композиція розпису у колі.
3. Композиція розпису у прямокутнику.
4. Технологія розпису об'ємних предметів з дерева.
1. Поділ відрізка, кола і кута на рівні частини.
2. Побудова взаємно перпендикулярних і паралельних прямих.
3. Циркульні та лекальні криві.
4. Побудова проекцій на трьох взаємоперпендикулярних площинах проекцій.
5. Утворення наочних зображень за допомогою аксонометричних проекцій.
Таблиця 3. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з кресленням
| Теми петриківського розпису | Теми креслення | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1 | + | + | + | ||
| 2 | + | + | |||
| 3 | + | ||||
| 4 | + | + | |||
| f | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 |
Теми петриківського розпису:
1. Квіткові елементи.
2. Перехідний мазок у виконані квітки.
3. Виконання зображення ягід.
4. Традиційні форми листя.
5. Перехідний мазок у малюванні листя.
6. Характерні особливості традиційного підходу у зображенні птахів. Виконання зображення птаха.
7. Характерні особливості традиційного підходу у зображенні комах.
Теми біології:
1. Квітка – видозмінений пагін.
2. Плоди. Їх будова і значення.
3. Листок – бічна частина пагона.
4. Особливості будови вищих спорових рослин.
5. Насінні рослини. Загальна характеристика.
6. Підтип черепні. Клас птахи.
7. Тип членистоногі. Клас комахи.
8. Клітина, її хімічний склад.
Таблиця 4. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з біологією
| Теми петриківського розпису | Теми біології | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
| 1 | + | + | |||||
| 2 | + | ||||||
| 3 | + | ||||||
| 4 | + | + | + | ||||
| 5 | + | ||||||
| 6 | + | ||||||
| 7 | + | ||||||
| f | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 |
Теми петриківського розпису:
1. Фарби, їх різновиди та особливості. Інструменти та їх виготовлення.
2. Холодні та теплі кольори, їх поєднання.
3. Основи композиції петриківського розпису.
4. Статика і динаміка.
5. Симетрія та асиметрія.
6. Предмети побуту, вплив їх форми та функції на створення композиції розпису.
7. Петриківський розпис як мистецтво народу.
Теми малювання:
1. Знайомство з пензлем, фарбами. Змішування фарб.
2. Порівняння кольорів за колірним тоном.
3. Ритм як засіб виразності композиції.
4. Створення динамічної композиції.
5. Симетрія як основа побудови форми.
6. Залежність декору від форми, функції предмета і матеріалу, з якого він виготовляється.
7. Роль кольору та кольорової гами в ДПМ.
8. Відмінні особливості народного та професійного ДПМ.
Таблиця 5. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з малюванням
| Теми петриківського розпису | Теми малювання | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
| 1 | + | |||||||
| 2 | + | + | ||||||
| 3 | + | + | + | |||||
| 4 | + | |||||||
| 5 | + | |||||||
| 6 | + | |||||||
| 7 | + | |||||||
| f | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 |
Теми петриківського розпису:
1. Петриківський розпис як мистецтво народу.
2. Квіткові елементи.
3. Орнаментація тканини; створення рушникової композиції.
4. Технологія розпису об'ємних предметів з дерева.
5. Історичні відомості про петриківський розпис.
Теми народознавства:
1. Народна символіка.
2. Символіка квітів.
3. Українська вишивка. Рушники.
4. Деревообробка.
5. Народний розпис.
Таблиця 6. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису та народознавства
| Теми петриківського розпису | Теми народознавства | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1 | + | + | |||
| 2 | + | ||||
| 3 | + | ||||
| 4 | + | ||||
| 5 | + | ||||
| f | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 |
4. Загальний графік міжпредметних зв'язків
– креслення – малювання.
– біологія – народознавство.
3.4 Наукова, освітня, виховна ефективність використання результатів дипломної роботи
Ефективність і якість уроків трудового навчання залежить від вчителя, його наукової методичної підготовки, від ретельного творчого планування кожного уроку, оснащення його відповідним навчальним обладнанням, наочними посібниками; від правильного вибору і використання сукупності методів для проведення уроку, а також від продуманого здійснення виховних, навчальних, розвиваючих завдань.
Під час вивчення курсу «Основи петриківського декоративного розпису» учні знайомляться з своєрідним мистецтвом народного розпису, його історичними коренями та технологічними особливостями. При цьому вони займаються навчальною, трудовою і суспільно-корисною діяльністю. Це має великий виховний вплив. Крім цього, даний курс робить свій внесок в розвиток інтересів школярів щодо народного декоративно-прикладного мистецтва, його історично обумовлених шляхів розвитку та регіональних особливостей. Після теоретичного вивчення учні переходять до практичної роботи. Застосовується дійовий підхід до навчання, отримані знання переходять на рівень практичного застосування.
В ході цих занять в учнів розвиваються такі психологічні якості, як логічне та просторове мислення, кольорове сприймання, окомір. Виховуються старанність, охайність, посидючість, повага до своєї та чужої праці.
Одне із завдань вчителя – навчити учнів виконувати трудові завдання без зайвих непродуктивних витрат часу, що збуджує економічний ефект роботи. Цієї мети можна досягти в результаті правильного розподілення робочого часу. При такій формі організації праці колективна робота учнів поєднується з індивідуальною. Кожен учень має можливість виконувати частину загальної роботи, що дозволяє поряд з вихованням у дітей почуття колективізму виявити індивідуальні здібності, нахили, задатки, застосовувати творчий підхід до праці.
Висновки
Одним з найважливіших напрямків сучасної вітчизняної педагогічної науки є розробка концептуальних підходів до визначення мети і змісту навчання та виховання учнів середніх шкіл, пошук нових ефективних шляхів їх фізичного, розумового й морального розвитку. Особливо складні завдання в цьому плані перед методикою трудового навчання, бо жоден із шкільних предметів не поніс за останні роки таких втрат, як трудове навчання.
Протистояти нищівним актам жорстокого сьогодення на ледве пробуджені в юних душах почуття людяності, милосердя, доброчесності й працелюбності можна, лише спираючись на споконвічну мудрість і трудові традиції нашого народу, на підвалини етнопедагогіки, на традиційну культуру предків, що зберегли національний характер і мораль. Із загального числа проявів національної культури найбільший вплив на формування людської особистості справляє мистецтво. Це пов'язане із тими функціями, котрі мистецтво виконує як елемент суспільної й індивідуальної свідомості. Організація занять декоративно-ужитковим мистецтвом на уроках праці багато в чому допомагає вирішенню поставлених перед освітою завдань, адже вправлятися у декоруванні предметів на доступному для нього рівні тут може кожен учень. Оскільки художня частина роботи, якою б важливою вона не була, є тут побічною, діти почувають себе більш розкуто. легше переживають невдачі, і в кінцевому результаті це позитивно впливає на їх творчий розвиток.
Зокрема, корисним є впровадження на уроках трудового навчання занять петриківським розписом, який бере свої витоки з традиційного настінного розпису. Настінний розпис належить до найпізніших за часом виникнення видів народного мистецтва, тому увібрав у себе деякі традиції та елементи, характерні для вишивки, писанкарства, килимарства, виготовлення кахлів, ткацтва тощо. З часом, під впливом соціально-історичних умов настінний розпис як вид мистецтва почав втрачати своє значення і замінюватись на інші види вияву творчої фантазії. Ці нові види відроджувались у нових формах і нових якостях, насамперед малюванні на папері. Центром так званих «мальовок» стало село Петриківка на Дніпропетровщині.
Особливістю петриківського розпису є те, що, вимальовуючи центральну квітку, плід чи ягоду, розташовують їх так, щоб зобразити найпривабливіше, показати багато дрібних деталей, підкресливши найвиразніші. Розпис виконується густими фарбами, і кожний мазок відтіняється від сусіднього, у ньому все гранично виражене через форму, лінію, колір. Жоден елемент не накладається на інший, Така впорядкованість йде від особливостей народного побуту, де ні в чому не допускається зайвого нагромадження.