Загалом вся композиція при детальному розгляді створює піднесений, оптимістичний настрій. Невловимою енергетикою впливає вона на кожну клітинку душі людини і народжує бажання творити – осягнути красу природи і відобразити її через призму власного світобачення у щось незвичайне.
ІV. Повідомлення теми і завдань заняття.
Мета діяльності: зосередити учнів на конкретній темі, визначити і сформувати завдання уроку.
Форма організації: фронтальна.
Методи навчання: за джерелом знань, умінь – розповідь, пояснення.
Давайте тепер визначимося з завданням нашого уроку.
По-перше, ми маємо познайомитися з поняттям «орнамент», його різновидами та особливостями. Детальніше зупинимося на стрічковому орнаменті – найбільш поширеному у петриківському розписі. Розглянемо етапи його створення та особливості виконання.
По-друге, ознайомимося з технологією виконання перехідного мазка різними способами. Потім виконаємо кілька вправ і композицій. При цьому ви дізнаєтесь, чи всі фарби можна змішувати між собою для отримання повноцінного кольору.
Отже, тема сьогоднішнього уроку – «Виконання стрічкового орнаменту «бігунець» з використанням перехідного мазка».
V. Формування нових знань.
Мета діяльності: формування в учнів поняття про орнамент; його різновиди; детальний розгляд стрічкового орнаменту; його історичне застосування та призначення; вивчення рекомендацій щодо поєднання фарб та кольорів у відповідності з їх хімічним складом.
Форма організації: фронтальна.
Методи навчання: за джерелом знань, умінь – пояснення, демонстрування наочності; за рівнем пізнавальної активності – метод наочно-образного сприймання.
Орнаментом називається ряд зображень, що повторюються на площині, де основою служить вибраний художником ритм. Види орнаменту: стрічковий, сітчастий, композиційно замкнений.
В основі сітчастого орнаменту лежить комірка з вписаним у неї орнаментальним мотивом (рапорт). Розмір комірки може бути різним. Сітчастий орнамент характерний для тканини. Комірка може неодноразово повторюватися у всі сторони.
Композиційно замкнений орнамент вписується у любу форму (квадрат, овал, трикутник). Такий орнамент може створюватись також на тканині, де його використовують як складовий елемент орнаментальної смуги чи комірки або як окремий елемент на самому костюмі.
Стрічковий орнамент будується з однакових елементів, що чергуються або повторюються, і розташовані вздовж прямої чи кривої лінії.
Повторення елементів, однакових по величині, створює монотонність та одноманітність ритму. Елементи, що чергуються, народжують більш живу композицію з наростаючим чи хвилеподібним ритмом. Ці елементи можуть бути різні по величині, тобто побудовані на контрасті форм з різним їх рухом. Контрастність допомагає виявити образну характеристику форм, що проявляються. Стрічковий орнамент може бути у вигляді горизонтальної, вертикальної чи похилої смуги. Для нього характерна відкритість, тобто можливість продовження.
У петриківському розписі стрічковий орнамент є найбільш поширеним. У ньому можна виділити окремі основні мотиви, що становлять основу цих малюнків: широко багатозубчасте і пірчасте листя, листя з червоними ягідками, грона ягід, квітка. В той же час ритм закладено і в повторенні цих елементів та їх кольоровому вирішенні. Таким чином це є досить динамічний орнамент, у якому відсутні випадковість або навмисність. Через це, мабуть, не треба пояснювати іншу його назву – «бігунець».
У житлах українців форма і колір монументальних композицій були підпорядковані інтер'єру хати і, крім того, тісно пов'язані з умеблюванням та предметами хатнього вжитку. Форма орнаментальної композиції залежала від тієї частини інтер'єру, де вона була вміщена.
«Вазони», «букети» і «бігунчики», як правило, застосовувалися в розпису комина, гірлянди бігунчика прикрашали сволок, фриз, обрамовували віконниці і дверні прорізи. «Бігунцем» оздоблювали також скрині, мисники, колиски та інші речі домашнього вжитку.
А тепер – про фарби. Ви знаєте, що акварель – це розтерта на природному прозорому клеї фарба, яка легко розводиться водою. Легкість, прозорість, чистота – основні ознаки акварельних фарб, що зближають їх з петриківськими «манійками» – дешевими аніліновими фарбами, що використовувалися при розписі. З вітчизняних акварелей краще мати такі набори, як «Ленинград», «Нева», «Спутник» та» «Акварель художественная». Слід пам'ятати, що для збереження основних властивостей акварельних барвників не треба змішувати більше 2–3 фарб, не користуватися білилами, не захоплюватися чорною фарбою. Також треба знати деякі властивості акварелі. Так кадмій червоний темніє, руйнується в суміші з вохрою, жовтим марсом, сієною натуральною. Інтенсивні по кольору, прозорі кадмій та краплак у суміші з окисом хрому, смарагдовою зеленню розпадаються або набувають брудного відтінку. Надзвичайно красива фарба кадмій жовтий легко вступає в хімічні взаємодії з вохрами, сієнами, марсом, кобальтом фіолетовим. Ультрамарин не треба змішувати з кадмієм, бо ці суміші чорніють.
Перед початком роботи всі фарби зволожують, щоб вони стали м'якими і легко бралися на пензлик.
VІ. Формування нових умінь.
Мета діяльності: вивчити послідовність створення орнаменту «бігунець»; ознайомитися з технологією виконання перехідного мазка під час виконання вправ.
Форма організації: фронтальна.
Методи діяльності вчителя: за джерелом знань, умінь – пояснення, демонстрування наочності, прийомів виконання перехідного мазка та послідовності створення стрічкового орнаменту.
Методи в діяльності учня: за рівнем пізнавальної активності – метод наслідувального виконання – групова діяльність за зразками та інструкційними картками (виконання вправ).
Перш ніж ми приступимо до практичної роботи, давайте згадаємо основні правила безпечної праці і визначимо алгоритм виконання практичної роботи.
Щоб досягти безпеки і уникнути травмування, потрібно дотримуватися відповідних правил. Передусім треба працювати у спецодязі, зокрема у фартухах, косинках чи беретах.
Усі інструменти повинні лежати так, щоб не заважали під час роботи. На робочому місці не повинно бути зайвих предметів.
Мазки виконуємо фарбами, а вам відомо, що фарби виготовляють з хімічних речовин, які часто бувають шкідливі для людського організму. Слідкуйте за тим, щоб фарба не потрапила в очі або ротову порожнину, а якщо таке вже трапилося – зверніться до вчителя. Ні в якому разі не слід куштувати фарби на смак, а при попаданні на стіл їх потрібно відразу витерти спеціальною вологою ганчіркою. Всі олівці і пензлі повинні знаходитися у спеціальних підставках. Заточування ножів проводиться спеціальним пристроєм, який зберігається у вчителя. Будьте обережні з гострими кінчиками пензликів. Не розмахуйте ними, щоб не вколоти сусіда по парті або не потрапити в очі.
1. Зараз я покажу вам прийом виконання перехідного мазка. А ви на чистих аркушах паперу за допомогою інструкційних карток (дод.) спробуєте його відтворити.
2. Для досконалого оволодіння технікою перехідного мазка я пропоную вам дві вправи. Одна познайомить вас з використанням перехідного мазка під час малювання листя, а інша знадобиться у малюванні квітки.
Вправа 1 (дод.). На пензлик набирають темну фарбу, потім верхівкою пензля набирають фарбу світлого тону. Роблять перший мазок: спочатку тягнуть світлий вусик, поступово з'являється темніший відтінок, який в кінці мазка набирає повної сили темнішої фарби, що була першою, натискують корпусом пензля і закінчують видовжений мазок. Знову повторюють весь процес для нового мазка.
Вправа 2 (дод.). Мета – оволодіти технікою перехідного мазка у малюванні квітки темперними фарбами. В основі ніжного тону фарби, яку беруть на пензлик першою, є білило. Потім на кінчик пензля набирають фарбу темнішого тону (чисту). Темпера чіткіше підкреслює розтяжку кольору, зображення стає рухливішим і рельєфнішим.
3. Останнє і найголовніше завдання – створити власноруч орнамент «бігунець», де б обов'язковим було використання перехідного мазка (дод.). Для цього ви маєте розглянути інструкційну картку (дод.), яка розкриває процес створення стрічкового орнаменту і поєднати її зміст з вимогами попередньої картки про перехідний мазок.
На кожному з трьох етапів виконання роботи учитель обходить клас, спостерігаючи за роботою учнів (чи всі встигають, чи не припускаються помилок та неточностей у малюванні, чи дотримуються правил безпечної роботи); відповідає на запитання учнів; при необхідності коригує їх діяльність та проводить індивідуальний інструктаж.
VІІ. Закріплення набутих умінь.
Мета діяльності: визначення рівня засвоєння учнями теми.
Форма роботи учнів: індивідуальна.
Методи навчання в діяльності вчителя: за метою навчання – перевірка і оцінювання знань учнів.
Методи в діяльності учня: за рівнем пізнавальної активності учнів – метод формування понять, уявлень та способів діяльності.
Зміст діяльності учнів по виконанню завдання: усі діти отримують завдання індивідуально виконати стрічковий орнамент з використанням перехідного мазка, не користуючись ніяким зразком. Це завдання допомагає розкрити творчий потенціал дітей, підійти до виконання роботи з точки зору власного смаку та фантазії кожного.