Вивчення іноземної мови робить дитину більше активною, привчає її до групових форм роботи, будить допитливість, розвиває дитину інтелектуально й естетично.
Успіх учнів у вивченні іноземної мови і їхнє відношення до предмета залежать від того, наскільки цікаво проводяться уроки. Чим більш доречно використає вчитель різні методичні прийоми, тим цікавіше проходять уроки, а тому міцніше засвоюється матеріал.
Велику увагу потрібно приділяти навчанню лексичній стороні мови молодших школярів, тому що лексика є найважливішим компонентом мовної діяльності. Учні повинні опанувати будівельним матеріалом для здійснення спілкування й взаємодії. Мова вчителя є основним джерелом збагачення лексичного запасу учнів. Мовні зразки відразу дають уявлення про те, яким чином може бути використані дане слово або словосполучення.
Основною метою навчання іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах є розвиток в учнів уміння використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур сучасного світу. Основою комунікативного розвитку є комунікативні вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок (фонетичних, лексичних, граматичних). Аналіз діючих на території України ІІМК з англійської мови для початкової школи під редакцією В.М. Плахотника, Т.К. Полонської, Р.Ю. Мартинової, А.Ф. Гергель та інших довів, що ці підручники з англійської мови неспроможні повністю вирішити це завдання.
Цією проблемою займалася велика кількість як вітчизняних так і закордонних дослідників, а саме: В.М. Плахотник, Р.Ю. Мартинова, С.С. Вдовенко, І.М. Верещагіна, Т.О. Притикіна, А.Ф. Гергель, Дж. Етворс, Дж. Кларк та інші. Але ця проблема недостатньо реалізована в запропонованих цими вченими методиках (підручниках англійської мови для початкових шкіл), адже немає комплексу вправ, спрямованого на формування лексичних навичок, який може бути використаний систематично, на кожному уроці.
Навчання лексики відіграє важливу роль у процесі навчання англійської мови. Лексична правильність мовлення визначається сталістю лексичних вмінь та навичок. Умови навчання, відповідна кількість годин і широкий тематичний спектр викликають необхідність відбору відповідного лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання англійської мови в школі з поглибленим вивченням іноземних мов.
Активний лексичний мінімум – це той лексичний матеріал, який учні повинні вживати для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні. Пасивний лексичний мінімум – це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).
Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою – з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Отже лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.
За визначенням Р.С. Немова «навичка – це сформований рух, який автоматично здійснюється і не потребує усвідомленого контролю і спеціальних вольових зусиль для його виконання.
Формування лексичної навички передбачає оволодіння правилами співвідношення конкретної лексичної одиниці з іншими лексемами в тематичній і семантичній групах.
Існують дві концепції про основи ефективного навчання навичок. Одна концепція потребує опори на чуттєві орієнтири, її названо синтетичною змістовою методикою. Друга концепція потребує опори на рухові акти, яку названо поелементарною формальною аналітичною методикою.
Отже, центральною ланкою в роботі над засвоєнням лексичного матеріалу є формування лексичних навичок. Лексична правильність мовлення визначається сталістю репродуктивних та рецептивних навичок, а також навичок обґрунтованої догадки і навичок користування різними видами словників.
Процес засвоєння лексики на початковому етапі включає в себе такі етапи:
1) ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями, їх семантизація;
2) автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями;
а) автоматизація на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази (речення)
б) автоматизація на понадфразовому рівні
3) ситуативне вживання засвоєних лексичних одиниць при висловлюванні своїх думок в говорінні та на письмі, а також розуміння лексичних одиниць при читанні та аудіюванні в певному контексті.
Прийоми випереджального введення лексики, раннє включення нових лексичних одиниць у сполученні із засвоєними, а потім систематичне повторення активного словника школяра, – все це дозволяє учням краще підготуватися до використання освоєної лексики при читанні й говорінні на етапі застосування. Дуже важливо, щоб уроки англійської мови не були нудними, а для цього потрібно використати різноманітну наочність і багато ігор. Це зробить урок більше цікавим для дітей.
1. How to teach vocabulary. Scott Thornbury 2002 Longman.
2. Techniques in teaching vocabulary. Virginia French Allen. Oxford university press. 2002
3. Language teaching: methods and approaches. Longman 2002.
4. Вишневський Д.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. Посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1989. – 224 с.
5. Возрастная и педагогическая психология. Учеб. пособие для студентов пед ин-тов/ Под ред. проф. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1973. -288 с.
6. Габай Т.В. Педагогическая психология. – М.: Академия, 2003. – 240 с.
7. Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М.: Высшая школа, 1982. – 373 с.
8. Дручков Н.Ю. Развивающий аспект коммуникативно-игровой методики обучения иностранным языкам в начальной школе // Іноземні мови. – 2003. – №1. – С. 28–35.
9. Зимня І. А. Методи інтенсивного навчання іноземним мовам. – М. 1979.
10. Ітельсон Є.І. Методика навчання англійської мови в середній школі. Практичний посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1969.-210 с.
11. Маслыко Е.А и др. Настольная книга преподавателя иностранного языка. – I 3-е изд., стереотип. – Минск: Высш. шк., 1997. -522 с.
12. Мезеника М.В. Поговорим о поговорках. // Иностранные языки в школе. – №2, 1993.
13. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / кол. авторів під кер. С.Ю. Ніколаєвої. – К. Ленвіт, 1999. – 320 с.
14. Мухамедьярова Г.Р. Урок английского языка в 1 классе // ИЯШ. – №3, 2000.
15. Немов Р.С. Психология: Учебн. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В л кн. – 3-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 2: Психология образования. -608 с.
16. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. – К.: Ленвіт, 1999. -320 с.
17. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование: Концепция индивидуальности в диалоге культур. – Липецк, 2000.
18. Пассов Е.И., Кузовлев В.П., Царонова В.П. Учитель иностранного языка. Мастерство и личность. – М.: Просвещение, 1993. – 159 с.
19. Рогова Р.В. и др. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г.В. Рогова, Ф.М. Рабинович, Т.Е. Сахарова. – М.: Просвещение, 1991.
20. Роман С.В., Коломінова О.О. Виховний потенціал предмета «Англійська мова» у початковій школі // Іноземні мови. – 2002. – №4. – С. 52–56.
21. Салистра И.Д. Очерки методов обучения иностранным языкам. – М.: Высшая школа, 1966. – 252 с.
22. Сандалова Л.Д. Обучающие игры на уроках английского языка // ИЯШ – №3, 1983. – С. 52.
23. Сергеева О.Е. Использование символов в работе с младшими школьниками для формирования лексических и первичных грамматических умений в иностранном языке // Иностранные языки в школе, 2002. – №6. – С. 52.
24. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранному языку. Базовый курс лекций. – М: Просвещение 2002.
25. Степанова С.И. Игры на английском языке на начальном этапе обучения // ИЯШ – №5, 1979. – С. 98.
26. Цели обучения иностранному языку: учебное пособие / Под ред. Е.И. Пассова, Е.С. Кузнецовой. – Воронеж: НОУ «Интерлингва», 2002. (Серия «Методика обучения ИЯ», №2).