Смекни!
smekni.com

Методика проведення предметних уроків із природознавства (стр. 6 из 21)

Для закріплення формулюються запитання:

Які рослини називаються зерновими?

Чому вони називаються зерновими?

Від якого слова походить термін - зернові?

Засвоєні знання є базою для формування відповідних предметних умінь. Важливо визначити місце цього процесу в структурі уроку. Так, оволодіння школярами одним із умінь - розпізнавати конкретні зернові рослини (жито, пшеницю,. .) - доцільно організувати на початку засвоєння наступних логічно завершених частин змісту. З цією метою необхідно спочатку показати дітям рослину, яку вони самостійно називають, обґрунтовуючи відповідь, а потім перейти до формування в них уявлення про її значення. Таким чином, одночасно забезпечується наступність між логічно завершеними частинами, взаємозв’язок між ними та опора для усвідомленого сприймання нового змісту. Формування іншого уміння - розрізняти зернові рослини серед інших груп трав’янистих - буде ефективним на етапі систематизації та узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок і на етапі їх застосування.

У другій логічно завершеній частині змісту теми розкриваються уявлення про значення зернових рослин, які засвоюються за допомогою конкретного фактичного матеріалу. Тому навчально-пізнавальна діяльність учнів має репродуктивний характер.

Зміст цього уявлення охоплює два види ознак: відомі дітям із попередніх уроків і життєвого досвіду й нові для них, але доступні для самостійного сприймання. Отже, знайому інформацію слід актуалізувати, а потім доповнити результатами роботи з різних джерел, що дають готові знання. Наприклад, інформацію про значення однієї рослини повідомляє учитель, про значення іншої діти читають у підручнику або знаходять у таблиці, на якій зображено виготовлені з неї продукти і т. ін.

Проведений аналіз свідчить, що оптимальним методом засвоєння наведеного змісту є репродуктивна бесіда у поєднанні з роботою над текстом підручника, образотворчими засобами наочності, розповіддю учителя.

Розглянемо фрагмент цієї частини уроку.

Дітям пропонується завдання на розпізнавання конкретної рослини. Завдання можуть мати різний зміст:

а) рослину показує вчитель - діти називають її;

б) рослину називає вчитель - діти знаходять серед гербарних зразків і показують її;

в) вчитель загадує загадку - діти відгадують, обґрунтовують свою думку, знаходять і показують цю рослину тощо.

Однак їх дидактична підціль спільна - це актуалізувати опорні знання (назву рослини, її характерні ознаки) через застосування.

Послухайте загадку. Про яку рослину йдеться? Знайдіть її в гербарії. Доведіть свою думку. "Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?" (Ячмінь).

Назвіть основну ознаку, за якою можна розпізнати ячмінь серед інших зернових рослин.

Для чого люди використовують ячмінь? Чи може людина без нього обійтися? (Риторичні запитання).

Діти пригадують, що для приготування деяких страв використовується ячмінна крупа. Вчитель доповнює, що ячмінь є незамінним кормом для свійських тварин (учні називають їх за малюнками, розміщеними на дошці). Цілим зерном годують птахів, а перетертим на спеціальних машинах - свиней, корів, кіз, овець. Отже, ячмінь використовується людиною для харчування і найголовніше - він є кормом для свійських тварин.

Аналогічна робота, але іншими прийомами організовується з метою засвоєння учнями знань про застосування пшениці, жита, вівса, рису, кукурудзи. Після усвідомлення конкретного змісту він узагальнюється щодо основного поняття: "Зернові рослини дають людині різні продукти харчування, служать кормом для свійських тварин. Без них було б важко жити". Загальний висновок закріплюється за допомогою запитання: "Яке значення мають зернові рослини для людини?". Це необхідно як для розуміння, так і для оволодіння його словесним позначенням.

У третій логічно завершеній частині змісту уроку розкривається уявлення про вирощування рослин, яке характеризується послідовними етапами: підготовка ґрунту, посів та догляд за посівами (знищення бур’янів, шкідників), збирання врожаю. Для цілісного сприймання такого матеріалу найефективніший є метод, який забезпечить сприймання готової, послідовної інформації, але з обов’язковою ілюстрацією положень, які не мають чуттєвої опори в досвіді школярів. Звернемо увагу на необхідність залучення дітей до обговорення окремих деталей процесу вирощування зернових шляхом актуалізації відомих знань чи самостійно здобутих на уроці з доступних джерел (кадрів діафільму, малюнків, картин, таблиць тощо). Тоді найефективнішим методом навчання буде розповідь учителя з використанням бесіди, засобів наочності, які в її структурі є прийомами.

Розглянемо фрагмент етапу засвоєння цієї логічної частини змісту уроку.

Відомо, що без зернових рослин людині важко було б жити. Але щоб їх виростити, треба прикласти багато зусиль і праці. Чи дійсно це так? Пригадайте, на попередньому уроці ви вивчали, де вирощуються ці рослини. (На полях)

Люди якої професії вирощують зернові рослини? (Хлібороби)

Поміркуємо разом, що означає виростити зернову рослину, наприклад, пшеницю, щоб із неї можна було випікати хліб та інші продукти. (Спочатку треба зорати і заволочити ґрунт для того, щоб поле було рівним)

Пригадайте, які машини потрібні для цього. Користуйтеся малюнками, що знаходяться на дошці.

Потім в добре оброблений ґрунт висівається зерно пшениці. Через деякий час з нього проростають сходи - маленькі зелені рослини (учитель показує проростки пшениці). Але поряд із ними виростають бур’яни, які їм шкодять. Із допомогою тракторів із спеціальними плугами бур’яни знищують.

Пригадайте, які умови необхідні для життя рослин. (Світло, тепло, поживні речовини, вода).

Світла й тепла у полі достатньо, а щоб рослинам вистачало поживних речовин, у ґрунт хлібороби вносять мінеральні добрива. Це роблять тракторами зі спеціальними причепами. Якщо ж рослинам не вистачає води, то їх поливають за допомогою зрошувальних машин. Подивіться, вони зображені на малюнку (вчитель коротко коментує його зміст). Коли добре доглядати за рослинами, то вони виростають, квітують, на них утворюється зерно.

Як же збирають урожай? Розкажіть, користуючись малюнком. (Зібране зерно звозять автомашинами у спеціальні споруди - елеватори, де воно зберігається. З елеваторів його везуть машинами на млин, щоб змолоти на борошно, а з нього випікають смачний хліб, булки тощо)

Під час розповіді на дошці записується план (він може бути заздалегідь написаний на таблиці), який використовуватиметься на наступних уроках у ході перевірки засвоєних знань. Зміст плану такий:

Підготовка ґрунту: зорати, заволочити.

Посів насіння.

Догляд за посівами: знищити бур’яни, знищити шкідників, внести добрива, полити.

Збирання врожаю.

Учитель узагальнює свою розповідь щодо рослини - пшениці: "Щоб виростити пшеницю, необхідно спочатку підготувати ґрунт, потім посіяти зерно, добре доглядати за посівами і після дозрівання зерна зібрати урожай".

Після цього дітям із метою підведення їх до узагальнюючого висновку стосовно поняття "зернові рослини" пропонується завдання розповісти за планом про вирощування інших зернових рослин: "Уявіть, що вам необхідно виростити жито. Для відповіді користуйтеся планом, який записано на дошці". Діти спільно з учителем складають коротку, але послідовну розповідь про вирощування жита і роблять загальний висновок: "Щоб виростити зернову рослину, потрібно..." Якщо на уроці достатньо часу, то вчитель може стисло розповісти про особливості вирощування рису.

Щоб наголосити, що вирощування зернових рослин - це важка праця багатьох людей, проводиться бесіда про людей різних професій, які беруть участь у цьому процесі або допомагають хліборобам. Потім з’ясовується необхідність дбайливого ставлення до хлібобулочних виробів.

Із наведеного фрагмента предметного уроку видно, що на ньому використовувались різні методи і прийоми. Проте ведучими були прийоми вивчення натурального об’єкта - зернових рослин, широко використовувалась предметність як один із ведучих дидактичних принципів. Реалізація його виразилась у спостереженнях і практичних роботах. Всі інші методи мали допоміжний характер: наочні (робота з малюнком, таблицями, показ діафільму) і словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок.

Метою цього етапу є виявлення взаємозв’язків між елементами змісту, встановлення певних закономірностей і формування на їх основі елементів знань із вищим рівнем узагальнення, а також предметних умінь та навичок.

Досягнення поставлених цілей вимагає актуалізації засвоєних знань та умінь, організація якої має на цьому етапі свої особливості. Якщо діти в усіх логічно завершених частинах теми добре закріпили зміст елементів знань на репродуктивному рівні, то їх актуалізацію у необхідній послідовності доцільно здійснювати через виконання системи пізнавальних завдань на застосування кожного з елементів знань у подібних і в нових навчальних ситуаціях.

Завдання на розпізнавання окремих зернових рослин (аналогічні використаним у фрагменті уроку).

Яким словом можна назвати перелічені рослини?

Поставте стрілки до ознак, які є у зернових рослин:

листки вузькі, довгі
корінь довгий
квіти дрібні, зелені
дерево
Зернові рослини стебло порожнє - соломина
трав’яниста рослина
листки широкі
корінь пучком
плід - зернівка

Серед гербарних зразків (показує учитель) виберіть зернові рослини. Доведіть, що вибрана рослина належить до зернових.

Складіть розповідь про одну із зернових рослин. Розповідайте у такій послідовності:

а) назвіть рослину;

б) усно опишіть її зовнішній вигляд;