g) опрацювання матеріалів екскурсії. [1]
На місці екскурсії вчитель нагадує мету і завдання.
Під час екскурсії учні повинні добре розглянути об’єкти вивчення, зробити записи і малюнки. Вчитель дає вичерпні відповіді на запитання, докладно розповідає про об’єкт, що вивчається, пояснює причини виникнення явищ.
Під час екскурсії у дітей виникає багато запитань, які безпосередньо не стосуються теми екскурсії. У таких випадках треба давати правильні і зрозумілі пояснення, задовольняти їхню допитливість, заохочувати до спостережень, що розвиватиме інтерес до природи.
Після екскурсії обов’язково треба закріпити набуті знання, опрацювати зібраний матеріал. На наступному уроці вчитель підбиває підсумки екскурсії і пропонує учням зробити записи про свої враження від екскурсії. Зібраний матеріал використовують на предметних уроках та на уроках ручної праці: з нього виготовляють колекції, гербарії, поробки.
Орієнтовний план – конспект уроку
Дата: 23 березня 2010 року
Клас: 3
Час: 1 година
Тема: Історичні та визначні куточки нашого міста
Мета: 1) освітня – поглибити знання учнів про історію поглибити знання учнів про історію міста Суми, його визначні місця і визначні споруди;
2) розвиваюча – розвити творче мислення та фантазію;
3) виховна – привити любов до рідного міста.
Тип уроку: урок-екскурсія
Матеріали та обладнання: для вчителя – матеріал про історію і визначні місця міста Суми;
для учнів: олівець, гумка, ручка, блокнот для нотацій і замальовок.
План уроку:
І. Організаційна частина (3 хв.)
ІІ. Основна частина
1. Розповідь про історію міста (10-15 хв.)
2. Екскурсія (30-40 хв.)
ІІІ. Заключна частина (5-9 хв.)
1. Перегляд записів та оцінка зацікавленості учнів
Хід роботи:
І. До того як ми почнемо наш пізнавальний урок – урок-екскурсію, давайте пригадаємо минулий, коли ви розповідали про улюблені куточки нашого міста. Згадайте як називається театр в який ви часто ходите дивитися різні казки, вистави? Які ще визначні споруди міста Суми ви знаєте? А яка центральна вулиця м. Суми? Які музеї є в нашому місті?
ІІ. 1. Давайте почнемо нашу екскурсію. По дорозі до центру нашого міста я розповім цікаві історії м. Сум.
1652 р. – заснування переселенцями з Білоцерківського полку поселення на річці Псел. Назву Суми отримали від річки Сумка, у гирлі якої було засноване.
1780р. – до м. Сум прибув Петро І гуртувати полки перед битвою зі шведами. Оселився цар поблизу Воскресенської церкви, яка була своєрідною фортецею. Нині тут – відділ художнього музею. Жителі сум вміли не тільки воювати, на всю округу славилися місцеві ремісничі люди – ковалі, кравці тощо. Про це нагадують сучасні назви вулиць: ковальська, гончарна. Історія міста пов’язана з іменами відомих діячів культури та науки. Багато разів приїздив сюди мандрівний філософ Г. Сковорода. Працював тут помічник прокурора юрист, письменник, громадський діяч А.Ф. Коні. Вулицями Сум ходили свого часу: друг великого кобзаря відомий актор Щепкін, композитор Чайковський, знаменита поетеса Леся Українка, письменник О.І.Купрін.
З 1939 року місто стає адміністративним центром Сумської області. Будувалися нові заводи, відкривалися школи і технікуми.
Архітектурне обличчя Сум формувалося протягом кількох століть, і кожне з них наклало свій відбиток. Хоча з древніх будівель до наших днів достояли лише Воскресенська церква, великий Спасо-Преображенський собор, зведений в стилі бароко та Троїцький собор.
Незважаючи на віддаленість великих міст, Суми мають справжню мистецьку скарбницю – художній музей. Основна його експозиція розташована у будинку колишнього казначейства, пам’ятці архітектури ХХ століття. Музей нараховує близько 11 тис. живопису, скульптури, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. У фондах зберігається значна нумізматична колекція та зібрання російських, польський медалей. На поч. 60-х років широким проспектом були з’єднані центр і залізничний вокзал. Обабіч нового Харківського шосе виріз великий житловий масив, а з ним – містечко хіміків. Неповторного вигляду надає місту оригінальні мости. Прикрасила суми і сучасна споруда драми та музичної комедії ім. Щепкіна, автори удостоєні Шевченківської премії . Шумлять кронами дерева у парку над Пслом, закладеному наприкінці ХІХ сторіччя. У ньому зібрано 70 порід дерев, в тому числі такі екзоти, як веймутова і кримська сосни, голуба та срібляста ялини, західна туя, також у парку є вікові дуби, вабить прохолодою тіниста алея дрібнолистої липи.
2. Ви можете брати олівці та папір та записувати враження від побаченого. Ось ми походимо поруч із Альтанкою. Що вона символізує? (Символ Сум). А як називається ця площа? (Театральна). На ній знаходиться театр драми та музичної комедії ім. Щепкіна. А з альтанки бачимо Обласний краєзнавчий музей. Ще тут є неподалік Обласний художній музей ім. Онадського.
Зараз ми біля пам’ятника Івана Харитоненка. Які ще пам’ятники ви знаєте? (Т.Шевченко, М. Щепкін, І. Федько). Біля пам’ятника Т.Г. Шевченка є Академія банківської справи, де навчаються на юристів, банкірів, адвокатів.
Зараз ми йдемо по вулиці Соборній, тут знаходиться Спасо-Преображенський собор – пам’ятка архітектури ХVІІІ – ХІХ ст. У 1788 р. було завершено його будівництво, спорудженого в стилі пізнього бароко і класицизму. У роботі над його оформленням працювали відомі малярі В. Маяковський та К.Лебедєв. В цьому районі знаходиться ще й Воскресенська церква – пам’ятка архітектури 1702 р. Згадайте, які в нашому місті є церкви? (Ілінська, Петропавловська, Пантелеймонівська церква та Троїцький собор).
На площі незалежності всі бачили велику напів овальну будівлю. Так от це Обласна державна адміністрація, а поруч знаходиться Міська рада народний депутатів. А ще зліва знаходиться готель Суми, це найвища споруда нашого міста, він має 16 поверхів.
Ну все, на сьогодні наша екскурсія закінчена.
ІІІ. 1. Покажіть, будь ласка ваші записи. Молодці! Всі були уважними, зацікавленими та добре себе поводили. Майже всі написали про почуте, деякі навіть зробили висновки та замальовки.
2. Вдома намалюйте архітектурну споруду, яка вам найбільше сподобалася, акварельними фарбами. І поясніть в письмовій формі ваше враження.
2.2 Урок-гра як форма навчально-виховного процесу
Дитяча гра - один з основних видів діяльності дітей, спрямованої на практичне пізнання навколишніх предметів і явищ через відтворення дій та взаємні дорослих. [25]
За своїм змістом ігри органічно пов'язані з життям, працею і поведінкою дорослих членів суспільства. Сюжети ігор дуже різноманітні й відображають реальні умови життя дитини. Вони змінюються залежно від конкретних умов життя, від входження дитини в навколишню реальність, її кругозору.
Народна педагогіка виділяє дві основні групи ігор. Ігри першої групи виникають самі собою. У них діти наслідують функції дорослих, те, що в майбутньому стане для них серйозним обов'язком — трудовим, сімейним, громадським. Друга група — це ігри спеціально вигадані для розваги.
Складність використання гри у навчанні пов’язана з її особливостями (двопланова поведінка, відсутність персональної відповідальності кожного за результати дій, спрощене уявлення про реальність), що потребує від учня зусиль для входження у гру. Потрібно, щоб учні були орієнтовані на результати гри.
У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.
Використання на уроках ігор та ігрових моментів робить процес цікавим, створює у дітей бадьорий творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії , за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального приметаю. Отож гра – незмінний важіль розумового розвитку дитини.
Гра потребує від учня зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому, невимушене виховує адекватне сприймання невдач і помилок.
Гра починається не тоді, коли учні одержують завдання, а коли їм стає цікаво грати. Це означає, що гра викликає приємні емоції і дає роботу їх розуму.
Види емоційного стимулювання:
1. Ігрове завдання можна давати як відпочинок.
2. Вона дається так, ніби не планується педагогом заздалегідь (гра-імпровізація).
3. Ігрове завдання вводиться з прив'язкою до конкретної ситуації, конкретного учня,
При підборі і розробці дидактичних ігор слід враховувати, що темп і ефективність засвоєння змісту навчання пропорційні інтересам учнів і діяльності, яку вони виконують. Знання починаються з чуттєвого сприйняття, з допомогою уявлень переходить у пам'ять, а потім через узагальнення одиничного формується розуміння загального.
Діяльність учнів буде успішною, якщо модель дій, яку необхідно виконати, випереджає саму діяльність. На стійкість уваги впливає спрямованість особистості, її інтереси. Необхідно максимально активізувати асоціативну пам'ять і творчий розвиток особистості. Організація і проведення ігор потребують великої майстерності. Педагогу потрібно виробити чітку стратегію керівництва груповим спілкуванням.
У ході гри мовнорозумова діяльність учнів стає більш евристичною і творчою, підвищується її мотивація. Обговорення повинно проходити у доброзичливій формі. Активність учнів — головний критерій ефективного проведення гри. У дидактичних іграх учні спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз і синтез, роблять узагальнення. Багато ігор потребують вміння викладати свої думки у зв'язній і зрозумілій формі, використовуючи відповідну термінологію.
Підбираючи ігри, слід поєднувати два елементи навчальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, педагог повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено завдання, вчитель надає йому ігрового змісту, окреслюючи ігрові дії. Ігровий спонукає учнів до гри. А коли виникає особиста зацікавленість, то з'являється і активність, і творчі думки, і дії хвилювання за себе, команду, весь колектив. [16]