Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток дитини пов ’язані насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об ’єктивної та суб ’єктивної готовності дітей до життя за межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності дитини до життя, що включає такі якості[13, c. 42]:
· Уміння приймати рішення та робити вибір;
· Бути свідомим громадянином своєї держави;
· Відчувати себе громадянином цілого світу;
сторінка 7
· Вміти співпрацювати з іншими людьми;
· Завжди працювати якісно;
· Проявляти ініціативу;
· Навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації,самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;
· Бути свідомим того, що існують різні цінності.
Цих якостей майбутні громадяни можуть набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.
Перш ніж запропонувати дитині взяти участь у нестандартному уроці, треба створити своєрідний «архів», чи «банк даних», у якому була б зібрана велика кількість матеріалів, свідчень, часом суперечливих і протилежних суджень, бо соме вони допомагають школяреві виробити власну позицію, обрати те, що найбільше відповідає його особистості, щоб потім переконати в істинності своєї точки зору товаришів. Цей «архів» поповнюють як учителі, так і учні. Щоб легше було ним користуватися, матеріал доречно розкласти за темами в окремі папки.
До нестандартних уроків готуємося заздалегідь. Передусім вибираємо найбільш активних, ініціативних, добре підготовлених з теми учнів (якщо це нова тема, то даємо опрацювати матеріал самостійно, при цьому надаємо консультації); розтлумачуємо їхні обов ’язки, можливо, спочатку на власному прикладі демонструємо ймовірний підхід до важкої ролі та забезпечуємо діалог виконавця з класом. Для цього «аудиторії» можна запропонувати зразки питань для дискусій, основні теми для гри «брейн-ринг», «круглого столу» чи «прес-конференції», підказати тактику поведінки під час гри.
Більшість уроків нестандартної форми передбачає групове навчання, що сприяє реалізації комплексних його цілей, засвоєнню бази знань; формує навички самоконтролю, вміння висловлювати особисту думку і враховувати думки інших, почуття обов’язку й відповідальності за результати навчання. Учень на таких уроках не лише сприймає певну суму знань, а бере активну участь у їх засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення і розширення.
Методичний аналіз таких уроків дає підстави стверджувати, що усі вони можуть успішно використовуватися у вивченні української мови.
Нестандартний урок є одним з останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.
Урок КВК
Урок типу КВК може бути проведений як урок повторення певної теми чи розділу. Структура його така:
сторінка 8
1 етап – розминка – розповідь з теми. Учні двох команд за чергою розповідають, з’ясовують теоретичний матеріал, аргументують його прикладами.
2 етап – конкурс «Перевірка домашнього завдання». Завдання творчого характеру. Може бути розіграна сценка, діалог тощо.
3 етап – виконання завдань з вибором правильної відповіді. Кожній команді пропонуються рівнозначні завдання (можна тестового характеру).
4 етап – конкурс «Відгадай». Загадки, мовні ігри (для кожної команди окремо). Наприклад: гра – один учень виходить з класу, а коли повертається, то інші натяками підказують йому відповідь. Виграє та команда, учні якої дадуть відповіді швидко й точно.
5 етап – конкурс акторів і художників. Творчі завдання з використанням нового матеріалу.
6 етап – підсумки конкурсу, визначення переможців[5, c. 26-27].
Урок-семінар
Семінар можна проводити після кількох (двох-чотирьох) уроків-лекцій або під час вивчення нового матеріалу, який відсутній у підручнику.
Завдання уроку-семінару
1. Перевірити якість засвоєння нового матеріалу.
2. Розвивати вміння самостійно працювати з додатковою історичною літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямовувати навчання на практичне застосування знань.
3. Навчити учнів застосовувати знання, одержані на практиці, для аналізу різних процесів.
Головна умова семінару – допомогти учням підготувати відповіді на всі питання з подальшим оформленням у вигляді виступу, тез, таблиць тощо[14, c. 71].
Основні принципи організації уроку-семінару
1. Клас наперед поділено на групи («доповідачі», «рецензенти», «хроністи», «журналісти» тощо), оголошено тему, план і літературу до семінару.
2. Кожен учасник будь-якої з груп бере участь у семінарі.
3. Група «хроністи» результати своїх та чужих виступів оформляє у вигляді письмового завдання, а група «журналісти» - у вигляді запитань.
4. Кожен член групи бере участь у виступах.
Основні правила уроку-семінару
1. Тема семінарського заняття визначається вчителем, виходячи з того, що вона, скажімо, відсутня в шкільному підручнику.
сторінка 9
2. Усі учні повинні записати тему, план та літературу майбутнього семінарського заняття.
3. Вироблення регламенту уроку є обов’язковим, адже це дає змогу виступити якомога більшій кількості учнів класу і не дає їм розслаблятися на уроці.
4. Така форма проведення уроку дозволяє уникнути пасивності всіх учнів класу, допомагає їм краще засвоїти новий навчальний матеріал.
Регламент уроку-семінару
1-й етап. Доповідач №1 виступає з повідомленням, що розкриває перше питання семінару.
2-й етап. Рецензент №1 робить рецензію відповіді Доповідача №1 і доповнює її, якщо це потрібно.
3-й етап. Хроніст №1 складає табличку на основі цих виступів.
4-й етап. Журналіст №1 на основі виступів своїх попередників придумує перше запитання і ставить його для всіх учнів класу. Все знову повторюється до тих пір, доки не вичерпаються питання плану семінарського заняття.
5-й етап. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. Домашнє завдання.
Урок-практикум
Уроки-практикуми присвячуються вдосконаленню правописних і мовленнєвих умінь і навичок учнів, на таких уроках виконуються завдання, що складаються зі спеціально дібраного дидактичного матеріалу[15, c. 29].
У завданнях бажано передбачити ті етапи роботи, за якими мають працювати учні. Так, навчальне завдання для старшокласників, що стосується формування навичок творення текстів різних стилів, може бути сформульоване так:
Завдання 1. Закріпіть знання про стилі мовлення: допишіть замість крапок назву стилю (стилів).
1. У сучасній українській літературній мові розрізняють такі основні стилі:...
2. Стиль … характеризується порушенням у літературі й мові норм спілкування, наявністю діалектних форм.
3. … стиль дає точне висвітлення наукових понять.
4. Стиль … характеризується яскравістю образністю,емоційністю викладу.
5. … стиль – це стиль агітації та пропаганди.
6. Стиль … мовлення – це канцелярський стиль, характерний для документів.
Завдання 2. Підготуйте усне повідомлення на тему «Стилі мовлення», використовуючи подані запитання:
1. Як ви розумієте поняття стиль? Чим викликана поява основних стилів мовлення?
2. Що характерно для лексики кожного стилю?
3. Чи допускається взаємопроникнення стилів? Чому?
сторінка 10
Вправи, що виконуються на уроках-практикумах, мають бути переважно конструктивними. Щоб закріпити вміння і навички, корисно пропонувати творчі вправи. Під час роботи на уроках доцільно дозволяти учням користуватися таблицями, підручниками, схемами, довідниками тощо.
На уроках-практикумах виконуються індивідуальні і колективні види робіт, що впливають на формування в учнів навичок взаємо- і самоконтролю.
Урок-залік
Уроки-заліки сприяють повторенню, узагальненню та систематизації вивченого матеріалу,активізації розумової діяльності учнів, вихованню серйозного ставлення до предмета. Для цих уроків обираємо теми теоретичного характеру, учні готуються до них протягом певного часу. Поділ класу на кілька груп для складання заліку (його можуть приймати і кращі учні) значно прискорює перевірку знань учнів[9, c. 56].
Урок захисту реферату
Уроки захисту реферату проводяться в старших класах. Метою підготовки реферату є демонстрація вміння критично осмислювати вивчений матеріал, аналізувати, узагальнювати та описувати свої власні спостереження, практично реалізувати теоретичні положення в самостійних розробках.
Вимоги до написання реферату можуть бути такі[10, c. 50]:
1. Вивчення та аналіз теоретичних джерел для висвітлення стану проблеми, що досліджується, вибору та аргументації об’єкта дослідження.
2. Показати вміння ставити дослідницьке завдання, визначити мету, проводити і описувати експериментальну роботу, узагальнювати і робити висновки, висвітлювати своє бачення проблеми з проведеного дослідження.
3. Ознайомитися з відповідною літературою, з найновішими публікаціями з проблеми, концентруючи увагу на тих питаннях, що можуть скласти план дослідження.
4. Теоретичну частину реферату необхідно подавати відповідно до укладеного плану, здійснивши глибокий критичний аналіз опрацьованої літератури.