5. Обсяг реферату має бути не менше 10 сторінок без списку використаних джерел та додатків, якщо вони є.
6. У бібліографічний список необхідно включати теоретичні і практичні роботи, подані в алфавітному порядку й оформлені з урахуванням усіх необхідних вимог.
7. Реферат має бути охайно оформлений, грамотно написаний. У тексті необхідно робити посилання на авторів у наведених цитатах, демонструючи їхні точки зору.
8. Для оформлення списку необхідно дотримуватися правил бібліографічного опису.
Інтегральні (інтегровані) уроки
Останнім часом активно впроваджуються в практику так звані інтегральні уроки. Різновидом їх є уроки словесності, що інтегрують два або три предмети – мову і літературу (історію, географію, математику тощо)[24, c. 10]. Уроки словесності, покликані відродити кращі традиції української лінгводидактики, корені якої сягають у козацькі школи, Києво-Могилянську академію. На думку Т. Донченко, «ці уроки повинні повернути дітям утрачену здібність до природного мовлення, дати знання законів рідної мови, її національної специфіки і водночас історії народу та його літератури, рис національного характеру, особливостей бачення світу».
До проблеми інтегрованих уроків звертаються й інші вчені. Так, поєднання в одному уроці відомостей інших навчальних предметів, об ’єднаних однією темою, сприяє, на думку О. Савченко, «інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань». С. Гончаренко акцентує увагу на тому, що саме через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому учень має сам вибирати «опорні» знання з різних предметів «з максимальною орієнтацією на суб ’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсн6істю».
Досліджуючи проблему між предметної інтеграції, О. Біляєв виділяє повну та часткову інтеграцію[3, c. 36]. Повна інтеграція «дає змогу нівелювати деякі недоліки предметної системи навчання, якими є розрізнення і фрагментарність викладу, та залучити потрібні відомості із суміжних предметів, що сприяє різнобічному і цілісному засвоєнню знань». Часткова інтеграція полягає в «поєднанні матеріалу різних предметів, підпорядкованого одній темі».
Учений також розглядає «інтеграцію за змістом (залучення матеріалу з інших предметів) та інтеграцію за способами пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення)». Учений зазначає, що в інтегрованому уроці застосовується обидва способи інтеграції. Л. Варзацька, Л. Дворецька, пропонуючи методику інтегрованого уроку мови, розглядають найголовніші його особливості: сутність інтегрованого уроку, розвивальні можливості видів діяльності, місце інтегрованих уроків у навчально-виховному процесі, принципи організації та його структура, види мовних завдань та календарне планування таких уроків.
На жаль, в основній і старшій школі інтегровані уроки мови через недостатню розробленість і брак практичного досвіду проводяться порівняно рідко, найчастіше в інтеграції з українською літературою.
Дослідницькі уроки
сторінка 12
Це різновид дослідницьких уроків, метою яких є отримання навчальної інформації з першоджерел, розвиток спеціальних умінь і навичок.
Завдання дослідницького уроку
1. Опис археологічних знахідок, предметних малюнків, фоторепродукцій, муляжем тощо.
2. Складання характеристик.
3. Проблемне вивчення певної події, позиції дослідників щодо неї.
4. Заняття з аналізу писемних джерел, документальних матеріалів, літератури.
5. Опрацювання статистичних даних, складання графіків, таблиць тощо.
Основні принципи організації дослідницького уроку
1. За два тижні до уроку вчитель оголошує тему уроку і дає кільком учням опрацювати різні за точками зору публікації, що розкривають по-різному одну й ту саму тему.
2. Кожний з цих учнів виступає в класі перед своїми товаришами.
3. Решту учнів поділено на дві групи, кожна з яких має власне завдання.
4. Другу частину уроку проводимо у формі «Письмових дебатів», що вимагає від учнів дослідницьких навичок, адже тему для «дебатів» також необхідно дослідити, використовуючи різні підходи, що існують в науковій літературі.
Основні правила дослідницького уроку
1. Тема такого уроку визначається вчителем, виходячи з того, що вона викликає різні думки серед дослідників.
2. Всі учні класу включаються в роботу на уроці, пасивних немає
3. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, що полегшить роботу вчителя й учнів.
4. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різними поглядами на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зробити під час звичайного уроку.
Регламент дослідницького уроку
1-етап. На цьому етапі обираються сім учнів із різними поглядами на проблему, решта учнів поділена на три групи, кожна з яких має власне завдання; в результаті його виконання в учнів з ’являються дві таблички.
2-етап. Письмові дебати. Клас поділено на дві групи, які розсаджено один проти одного, - стверджуюча і заперечуючи сторони. На аркуші паперу учні по черзі записують аргументи. В результаті виходить табличка, третя за урок.
3-етап. Узагальнення й систематизація результатів уроку. Домашнє завдання[12, c. 56].
урок-суд
Ця форма співпраці використовується для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду.
сторінка 13
Завдання уроку-суду
1. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати явища та події згідно з інтересами дітей.
2. Вести пошукову роботу відповідно до своїх захоплень.
3. Виробляти вміння відстоювати свою точку зору, поважаючи думку опонента.
Основні принципи організації уроку-суду
1. Поділ класу на ролі за побажаннями самих учнів (суддя, секретар суду, адвокат, прокурор тощо).
2. Обов ’язкове «переобладнання» класу на судову залу; перевдягнення учнів згідно з обраною роллю.
3. Наявність двох сторін – обвинувачення та захисту.
4. Включення в роботу всього класу через поставлені завдання.
Регламент уроку-суду
1. Вступне слово вчителя.
2. Актуалізація опорних знань (бесіда).
3. Засвоєння нових знань (рольова гра-суд).
4. Закріплення вивченого (виконання завдань, поставлених учителем).
5. Підсумок уроку (вирок суду). Домашнє завдання.
Така форма уроку сприяє активності всіх учнів класу, різноаспектному вивченню позицій. Дуже важливо в процесі проведення такого уроку не допустити однобічної, звинувачувальної версії[16, c. 4]. А щоб урок не перетворився на банальну виставу, де учні просто відбувають свій номер, необхідно поставити завдання, які учні повинні виконати до кінця уроку.
урок-дискусія
Сьогодні набувають популярності дискусійні форми занять, які, виключаючи штучну поляризацію і психічно шкідливий наслідок негативних ролей, сприяють засвоєнню знань, удосконалюють навички спілкування, навчають переконливо й точно висловлювати свою думку. Дискусія має багато різновидів, а саме – дебати, диспут та власне дискусія. Ми зупинимось на диспуті. Це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного розв ’язання. Диспут виникає внаслідок спілкування вчителя й учнів одного з одним, у процесі
розв ’язання проблемної ситуації[17, c. 35].
Механізм виникнення дискусії (диспуту)
Проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пізнавальної активності й бажанням розібратися у проблемі.
Будь-яка дискусія (диспут) включає три компоненти:
1. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.
сторінка 14
2. Операційно-комунікативний означає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної операції.
3. Емоційно-оціночний включає емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки.
Основні принципи організації уроку-диспуту
1. Клас наперед поділено на групи (стверджувальна та заперечу вальна сторона, може бути й нейтральна сторона, але обов’язково слід обґрунтувати таку позицію).
2. Команди-опоненти проводять між собою дискусію.
3. Після кожного уроку-диспуту команди змінюють свого лідера (капітана), щоб кожний учасник набрав досвіду лідерства.
4. Кожен учасник команди обов’язково бере участь в уроці-диспуті, відстоюючи позицію своєї команди, для решти учнів, що не потрапили до жодної з команд, учитель ставить завдання, яке вони розв ’язують протягом уроку.
Основні правила уроку-диспуту
1. Теза уроку-диспуту визначається вчителем наперед і залежить від теми, що вивчається за програмою.
2. Усі учні повинні записати тезу і самостійно або за допомогою вчителя підготуватися до уроку. Підготовка проходить згідно з поділом учнів на групи.
3. Під час підготовки до уроку вчитель повинен дати учням список рекомендованої літератури, а якщо учням важко її знайти, то зробити ксерокопії головних фрагментів, розділів чи статей.
4. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, адже це дозволить виступати всім учням класу.
5. Обов ’язково оформити у вигляді таблиці чи індивідуальних карток пам ’ятку «Як вести дискусію (диспут)».
Регламент уроку-диспуту [додаток 2]
Пам’ятка «Як вести дискусію (диспут»)
1. Сперечатися по суті: головне в дискусії – аргументи, факти, логіка і доказовість.
2. Уникати реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента, прагнути зрозуміти його раніше, ніж критикувати, виявляти стриманість.