| Рівня навчаль-них досягнень | Бали | Критерії оцінювання |
| 1.Початковий | 1 | Учень розпізнає та читає окремі вивчені слова |
| 2 | Учень розпізнає та читає окремі вивчені словосполучення | |
| 3 | Учень читає та розуміє окремі прості непоширені речення | |
| 2.Середній | 4 | Учень уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту короткі прості тексти, побудовані на вивченому матеріалі |
| 5 | Учень уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту короткі прості тексти, | |
| 6 | Учень уміє читати з повним розумінням коро-1 ткі тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись | |
| 1Достатній | 7 | Учень уміє читати з повним розумінням короЛ ткі тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись або відшукати у словнику, знаходити потрібну інфор- 1 мацію у текстах інформативного характеру |
| 8 | Учень читає з повним розумінням тексти, які] містять певну кількість незнайомих слів, знаходить і аналізує потрібну інформацію | |
| 9 | Учень читає з повним розумінням адаптовані тексти, знаходить потрібну інформацію, аналізує її та робить відповідні висновки | |
| IV. Високий | 10 | Учень читає з повним розумінням адаптовані 1 тексти, статті, уміє аналізувати і робити висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом |
| II | Учень читає з розумінням основного змісту 1 нескладні неадаптовані тексти, статті, доповіді, аналізує їх, використовуючи словник | |
| 12 | Учень читає нескладні неадаптовані тексти, статті, доповіді, у разі необхідності використовуючи словник, аналізує їх і робить власні висновки |
Аудіювання
| Рівні навчальних досягне-нь | Бали | Критерії оцінювання | ||
| 1.Почат-ковий | 1 | Учень розпізнає на слух вивчені найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі | ||
| 2 | Учень розпізнає на слух вивчені найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі | |||
| 3 | Учень розпізнає на слух окремі прості нспо-ширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі | |||
| 2.Серед-ній | 4 | Учень розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, пред'явлені у нормальному темпі | ||
| 5 | Учень розуміє основний зміст пред'явлених у нормальному темпі, невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі | |||
| 6 | Учень розуміє основний зміст пред'явлених у нормальному темпі, невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись | |||
| 3.Достат-ній | 7 | Учень розуміє основний зміст пред'явлених у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись | ||
| 8 | Учень розуміє основний зміст стандартного автентичного мовлення у межах вивчених тем, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись | |||
| 9 | Учень розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись, а також «схоплює» основний зміст чітких повідомлень та оголошень | |||
| 4. Висо-кий | 10 | Учень розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись, а також «схоплює» основний зміст радіо- і телепередач | ||
| II | Учень розуміє тривале мовлення, а також основний зміст радіо- і телепередач | |||
| 12 | Учень без особливих зусиль розуміє тривале мовлення та основний зміст радіо- і телепередач та фільмів | |||
2.3. Методи стимулювання учнів до відповідального навчання та відображення результатів у показниках контролю
Методи стимулювання — методи, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією [50, c. 16].
До них належать методи формування пізнавальних інтересів та методи стимулювання обов'язку й відповідальності в навчанні.
Методи формування пізнавальних інтересів.
Метод навчальної дискусії — суперечка, обговорення будь-якого питання навчального матеріалу. Цей метод ґрунтується на обміні думками між учнями, вчителями й учнями, вчить самостійно мислити, розвиває вміння практичного аналізу і ретельної аргументації висунутих положень, поваги до думки інших. Навчальна дискусія використовується під час спільного розв'язання проблеми класом або групою учнів, її мета — обговорення наукових положень, даних, що потребують безпосередньої підготовки учнів за джерелами ширшими, ніж матеріал підручника [50, c.17]. Як метод формування інтересу до знань, вона покликана не лише дати учням нові знання, а й створити емоційно насичену атмосферу, яка б сприяла глибокому проникненню їх в істину, отриманню від цього позитивних емоцій. Під час дискусії учні взаємно збагачуються навчальною інформацією. Одні з них усвідомлюють, що ще не все знають, і це спонукає їх до заповнення «прогалин», інші — відчувають задоволення від того, що знають більше за інших, і прагнуть утриматися на такому рівні.
Навчальна дискусія створює оптимальні умови для попередження можливих помилкових тлумачень, для підвищеної активності учнів і міцності засвоєння ними матеріалу. Вона вчить прийомів аргументування, наукового доведення. Участь у дискусії виховує в учнів уміння активно обстоювати власну точку зору, критично підходити до чужих і власних суджень. Але цей метод тільки тоді дає бажаний результат, коли навчальний процес відбувається в атмосфері доброзичливості, поваги до думки товариша, що дає змогу кожному висловлюватися, не боячись осуду, скептицизму тощо.
Метод забезпечення успіху в навчанні — метод, який передбачає допомогу вчителя відстаючому учневі, розвиток у нього інтересу до знань, прагнення закріпити успіх. Цей метод ефективний у роботі з учнями, які мають проблеми з навчанням [50, 23]. Учитель надає такому учневі допомогу доти, поки він наздожене однокласників і отримає першу хорошу оцінку, яка піднімає настрій, пробуджує усвідомлення власних можливостей і на цій основі прагнення закріпити успіх. Уважно спостерігаючи за навчальною діяльністю кожного учня, вчитель може своєчасно прийти на допомогу тому, кому вона потрібна. Так запобігають появі прогалин у знаннях окремих учнів і водночас усувають причини незадоволення й небажання вчитися. Забезпечення успіху в навчанні ефективніше, коли в учнів зміцнюють віру у власні сили, пробуджують почуття власної гідності.
Метод пізнавальних ігор — спеціально створена захоплююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок. Гра у навчальному процесі забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчальної роботи, знімає втому, перевантаження [50, c. 24]. За допомогою гри на уроках моделюють життєві ситуації, що викликають інтерес до навчальних предметів. Наприклад, навчальна гра на уроці-КВК, як правило, нагадує телевізійну гру і може бути проведена за схемою: розминка — домашнє завдання— індивідуальна робота — конкурс «Вгадай» — конкурс майстрів мистецтва — конкурс оповідачів — конкурс капітанів. Це повторювально-узагальнювальний урок. Завдання мають репродуктивний і продуктивний характер, але подаються в гумористичній формі. Для проведення такого уроку з учнів класу формують дві команди, а також обирають журі.