.........................................................................................................................................
1. Особенности психологического развития детей 6-7-летнего возраста / Под ред. Д. Эльконина. – М., 1988. – С. 218.
-24-
сприйнятливим, ніж сухий спочатку світ букв і цифр.
Звернемо також увагу на таку психологічну властивість молодших школярів, як підвищена чутливість. Здатність глибоко й болісно переживати - емпатія. Чуттєвість дитини дуже висока. Гостре почуття чогось залишається з нею і через багато років, коли забуваються і факти, і обставини. Скажімо – відчуття відрази до чого-небудь (кого-небудь) може залишитись в житті і проявлятись в дорослому віці, вже несвідомо. Створення привабливого емоційного фону, що супроводжує процес навчання і виховання – чи не головна умова успіху в оволодінні знаннями і правилами, нормами поведінки, прищепленні настанов і цінностей.¹
Апелювання до позитивних емоцій чи співпереживання у початковій школі – неодмінний супровідник освіти. Але ми маємо відмітити, що цей компонент, успіх в більшій мірі (якщо не виключно) залежить від вчителя.
Ми вже навели достатню кількість особистісних якостей молодших школярів, щоб приступити до їх аналізу. Нас цікавить вирішення наступної проблеми: якими мають бути засоби політичної соціалізації за посередництвом підручника, щоб вони відповідали віковим особистісним характеристикам молодших школярів?
Сучасний підручник для початкової школи укладається також і із врахуванням принципово нових вимог і підходів до самого змісту
“Освіта. Україна ХХІ століття”.² Здійснено перегляд самих функцій- 25-сучасної шкільної освіти, в т. ч. – початкової. Концептуально ці нові
.........................................................................................................................................
1. Коломинский Я., Панько Е. Учителю – о психологии детей 6-летнего возраста. – М., 1988. – С. 128.
2. Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття”. – Київ, 1994 – Розділ “Зміст освіти”. – С. 11-14.
-25-
вимоги і підходи сформульовані в Державній національній програмі під-ручника. Якщо донедавна він був зорієнтований на інформаційну і від-творюючу функцій, які обслуговували модель навчання: вчитель передає знання, а учень опановує їх на рівні засвоєння – присвоєння, то сучасна освіта вимагає особистісно-орієнтованої моделі навчального процесу, вимагає співпраці всіх учасників навчального процесу, а не розрахунку на учнів – слухняних виконавців. Тому сучасні підручники, крім інформаційної, мають забезпечувати мотиваційну і розвивальну функції.
Важливою для авторів залишається проблема добору навчального матеріалу. При цьому слід враховувати, що обсяг підручника не повинен перевищувати можливості дітей. Слід дотримуватись такого правила: якщо тексту забагато, то це стомлює дітей, знижує увагу та інтерес; надмір інформації зумовлює формальне, поверхове знання.
Структура підручника, текст і позатекстові позначення, символи, колір, ілюстрації мають давати чітке уявлення, чого і як слід навчати за цим підручником. Зокрема, для забезпечення мотивації учня практикуються такі засоби заохочення та підтримки самостійних розумових зусиль учнів: достатній вибір завдань, цікавий матеріал, ілюстрації, схеми міркування. Підручник повинен мати чітку структуру, кольорове і шрифтове виділення опорного матеріалу, в ньому повинна бути достатня кількість ілюстрацій, а ілюстрування букварів взагалі має переважати над їх текстовим наповненням.
Взагалі, роль підручника у процесі політичної соціалізації молодших школярів не може бути вирішальною. Політична освіта – єдність політичного навчання і виховання складається з багатьох факторів. Це і особистісні і професійні якості вчителя, і позаурочна, і позашкільна діяльність, і загальна атмосфера у школі, класі, сім’ї і підручник. Обсяг дипломної роботи не дозволяє нам проаналізувати всі складові цього процесу, то ж ми
-26-
виходитимемо з того, що всі інші умови сприяють успішному проходженню процесу політичної соціалізації, тобто спрощуємо модель політичної соціалізації, залишаючи в ній одну досліджувану змінну – підручник, і, домовляючись про незмінність усіх інших умов, ceterisparibus.
Сформулюємо чітко наші вимоги до підручника початкової школи в частині політичної освіти, політичної соціалізації.
1. Зрозуміло, що політичний компонент має становити відносно невелику частину усього обсягу підручника. Інакше він вийде заідеологізованим. А ідеологічний момент в політичній соціалізації – як раз той момент, що потребує виваженості. Тому не слід чекати політичних елементів освіти на кожній сторінці підручника. Вірогідніше за все, вони мають обіймати місце декількох тематичних уроків за весь навчальний рік. Перевантаження тут ні до чого. Умови навчального процесу такі, що в разі потреби учитель надасть учням необхідну інформацію, а в процесі виховання працюватиме над прищепленням необхідних ціннісних орієнтацій, норм поведінки, моделей поведінки, настанов і т. д.
2. Підручник для молодших школярів зовсім не повинен місти- ти вичерпну інформацію навіть в тематичному розділі, присвяченому, скажімо, Україні як нашій Батьківщині. Матеріал підручника виступає лише опорою для діалогу і полілогу учнів і вчителя в процесі розвиваючого навчання, формування здібностей до саморозвитку.
Тобто – підручник початкової школи – не енциклопедія політінформації, а опора для роботи вчителя і учня, основа цілеспрямованої частини політичної соціалізації, інші елементи якої вводяться в дію через інші складові процесу шкільної освіти,
-27-
через виховання.
3. Перевагу слід віддавати емоційно привабливим образам і символам, поданим не стільки через текст, скільки через ілюстративний, наочний матеріал.
4. Перевагу слід надавати конкретному перед загальним і тим більше – абстрактним. Вдалою формою є спонукання учня до самоідентифікації (“Я живу в Україні”, “Україна – моя рідна земля”), пошуку аналогій (“Україна – це і Київ, і Дніпро, і моє рідне місто, і моя вулиця”).
5. Взагалі, створення образів, символів має велике значення. Символ завжди несе в собі і елемент незвичайного, що так полюбляють діти.
6. Насправді, ті моменти в підручнику, які нам можуть здаватись суто виховними, несуть в собі елементи політичної соціалізації, якщо вони спрямовані на розвиток тих емоційно-психологічних, соціальних якостей, які відрізняють члена громадянського суспільства і громадянина, свідомого своїх прав і обов’язків. Ми вже побачили, що молодші школярі володіють великою кількістю таких рис характеру, яким слід лише дати шанс розвинутись. Тож слід приготуватись до “розшифрування” деяких чисто виховних моментів у контексті політичної соціалізації.
7. Підручник, укладений згідно ціле визначеної концепції політичної соціалізації молодших школярів повинен мати одну особливість, яку важко пояснити – “дух” українства, “дух” демократії і свободи, тобто – стратегічну загальну спрямованість, що проглядає в кожному конкретному його елементі, в частковому. Наявність цієї стратегічної ідеї – концепції і, напевно, відрізняє вдалий підручник від невдалого.
-28-
ІІ. Практична частина: мета і сучасний стан громадянської освіти в початковій школі.
Розділ 2.1. Шляхи формування бажаного типу політичної культури у молодого покоління.
Прийшов час визначитись, яким же має бути зміст політичної освіти в початковій школі, яким має бути змістовне наповнювання цілеспрямованого впливу на особистість в ході політичної соціалізації в процесі початкової освіти. Нам потрібно з’ясувати: що саме слід формувати на рівні розуміння і почуттів у молодших школярів через підручники для початкової школи – і головне – як це розмістити найкращим чином у підручниках, щоб цей матеріал відповідав сформульованим нами у попередньому розділі вимогам. Отже, мова йде про створення певної ідеології у галузі освіти. У цій ідеології ми повинні відобразити ідеал громадянина і члена громадянського суспільства. Під ідеологією ми розуміємо систему політичних, правових, філософських, етнічних, культурологічних, моральних, релігійних ідей, ідеалів, поглядів, віддзеркалюють ставлення певної соціальної групи (в нашому випадку – українського народу) під кутом зору власних інтересів до навколишньої дійсності, соціального і фізичного простору, в якому вона перебуває.
Ми зовсім не бачимо в термінах “ідеологія”, “ідеологія освіти”, “ідеологізація освіти” негативного значення, такого, що загрожує вільному розвитку суспільства. Ми приймаємо точку зору К.С. Гаджієва, який відзначає, що існують два принципово відмінні види ідеології: державницька і партійно-політична, різні за змістом.¹
........................................................................................................................................
1. Гаджиев К.С. Политическая наука. – Москва, 1996 г. – с. 354.
-29-
Державницька ідеологія є, так би мовити, розгорнутим продовженням національної ідеї, національною ідеологією, якщо розуміти під нацією державно-етнічне утворення. Скажімо, “американська мрія”, що виступає в якості національної ідеї США є основою і квінтесенцією державницької ідеологією Сполучених Штатів.
Політична партійна ідеологія відбиває ідеали не всієї нації, а окремих соціальних груп у ній, містить політичні погляди на шляху розвитку держави і суспільства, її різновиди – відомі всім лібералізм, консерватизм, соціал-демократія, фашизм, комунізм.
Напевно, має місце така ієрархія ідеологічних утворень: Національна Ідея національна (державницька)¹ ідеологія політична ідеологія.
Національна Ідея – це духовна першооснова, джерело особистісного розвитку людини; соціально-психологічний механізм інтеграції соціальних груп, етносів, релігійних конфесій, партій, рухів, джерело суспільного поступу того чи іншого етносу, його державотворчої енергії; механізм урівноваження та гармонізації життєдіяльності народів, що мають єдину історико-політичну долю, орієнтацію на майбутнє.² Це – відображення нацією свого місця на планеті та перспектив власного розвитку.