Формування у молодших школярів загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу Християнська (стр. 14 из 20)

Дані методи:

Сприяють можливості учнів говорити, питати чи пояснювати;

Сприяють можливості вчителя демонструвати малюнки, речі та фільми так, щоб побачене й почуте стосувалося присутніх на уроці та не було б «відірваним» від життя;

Дають вчителю можливість дозволити учням щось творити, малювати, грати певні ролі, змагатися, спільно виготовляти дидактичний матеріал;

Передбачають слухання мелодій з метою сприяння зосередженості, концентрації уваги на внутрішньому;

Дають можливість учням торкнутися предмету, який вони оглядають. Використання інтерактивних методів сприяє ефективності засвоєння учнями даного матеріалу, а урок стає цікавим, оскільки включає в себе різноманітні форми діяльності та співпраці між учнями.

У пасивних методиках учень виступає у ролі «об'єкта» навчання. Він повинен засвоїти і відтворити матеріал, який йому подано вчителем - джерелом знань, тому називаємо ці методики репродуктивними. Зазвичай, при такій моделі навчання, уроки проходять у формі лекції, пояснення, читання, демонстрації, де представлення вчителем матеріалу займає все заняття. Учні при цьому, як правило, не співпрацюють один з одним, а також і з вчителем та не виконують якихось творчих завдань.

Інтерактивні методи дозволяють учневі бути суб'єктом уроку, вступати в діалог, виконувати творчі завдання. Це сприяє засвоєнню матеріалу. Застосування методів активізації допомагає вчителю «видобути» знання учнів, яке еони мають, І вчинити з цього пункт виходу для продовження дальших пошуків знань. Розв'язуючи запропоновану вчителем проблему, учні стають активними. У них розвивається вміння самостійно здобувати знання. Методика активізації відрізняється від методики односторонньої передачі знань, де роль учня зводиться до пасивного присвоєння поданого змісту.

Проведення уроків із застосуванням методів активізації вимагає створення відповідних умов для учнівської діяльності. Для цього ми наперед дбали про приготування допоміжних матеріалів (папір, ксерокопії, олівці чи фломастери, клей, стрічки...), розрахували відповідний час для проведення даних методів і проведення підсумків праці.

Інтерактивні методи поділяються на декілька груп:

1. Методи дискусійні.

2. Методи творчого мислення.

3. Методи художні.

4. Методи артистичні.

5. Методи інтеграційні.

6. Методи ігрові.

Метою дискусійних методів є пошук відповіді на виразно поставлене запитання. Через ставлення запитань і вираження аргументів потрібно задіяти всіх, хоч група може бути великою. В цьому допоможе дотримання правил кожного етапу праці.

Суттю методів творчого мислення є, по-перше, так поставлене завдання, щоб не було на нього однозначної відповіді; по-друге, такий спосіб праці в групі, який змушує дітей думати. Йдеться про те, щоб поглянути на певну подію чи на біблійний текст з іншої сторони, відкрити в них нове значення, нові можливості.

Застосування художніх методів - це перенесення певного змісту на художню мову. Це вимагає аналізу змісту і знаходження відповідних символів.

Драматичні методи – це театральний спосіб представлення певної події. Метою використання даних методів не є гра, але зрозуміння дійсності та сприяння особистому розвиткові дітей. Учасники виконують ролі, стараючись розв'язати дану проблему та сприяння особистому розвиткові дітей. Учасники виконують ролі, стараються розв’язати дану проблему та переживаючи її завдяки своєму тілу, міміці, жестам, голосу.

Мета інтеграційних та ігрових методів – згуртування учнів як підстава спільної праці.

Інтерактивні методи носять універсальний характер, тобто різні можливості для використання є різних вікових групах дітей. Під час праці з молодшими школярами ці методи потрібно пристосувати до існуючих обмежень, характерних цій віковій категорії. Які можуть бути обмеження? Наприклад: швидка стомлюваність дітей, нездатність довший час виконувати одноманітне заняття, відсутність абстрактного мислення, необхідність заспокоєння потреби руху, початковий рівень навиків читання і писання. Маючи це на увазі, вчителю чи вихователю потрібно вибирати тільки ті елементи методів, які будуть зрозумілими і можливими до виконання молодшого шкільного віку. Це вимагає постійного пошуку і творчого підходу до занять.

Отже, розглянемо детальніше використання цих метод нами на практиці.

1. Методи дискусійні

Дискусія вимагає значного рівня самостійності мислення, чіткого і зрозумілого формулювання думки. Відомо, що дошкільнята ще не вміють вести дискусії. Однак це не є перешкодою для застосування методів дискусійних. Це дасть можливість упорядкувати відповіді дітей. Це має велике значення, оскільки діти хочуть говорити всі зразу. Тому ми обирали такі методи:

«Обери позицію». Ставимо перед учнями дискусійне питання. Наприклад: « У школі я отримав двійку. Вдома мене за це покарають. Не зважаючи на це я скажу правду».

Ознайомлюємо учнів з правилами проведення вправи, обговорюємо їх. Залежно від думки учасників просимо обрати позиції біля відповідного плакату.

Вибираємо кількох учасників і просимо їх обґрунтувати свою позицію. Після викладу різних точок зору, запитуємо, чи не змінив хто – не будь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плакату. Причину переходу варто обґрунтувати.

«Сонечко» – це співставлення однакових поглядів. На дошці прикріплюємо два сонечка. Учням роздаємо промінчики сонечка. Потім зачитуємо оповідання:

«Розповідь однокласниці»

Після Нового року запросила нас до себе однокласниця наша, - розпочала свою розповідь дівчинка Наталка. - Ми зустрілися. Звичайно прихопили подарунки: я серветку вишила, Славко книгу казок узяв, а Юрко - квіти, які сам на підвіконні виростив. Прийшли ми. Зустрічає нас Ніна і замість «Здрастуйте!» кричить: «Ой-ой! Стійте! Негайно черевики знімайте - у нас паркет лакований!»

Ну, зняли ми, стоїмо у передпокої, ждемо, коли до кімнати запросять, а Ніна й каже: «А подарунки де?»

Вручили ми їй подарунки, а вона тільки пхикнула:

– Теж мені – подарунки! Та в мене казок полиця! А серветок – аж двадцять штук, і не саморобні, а справжні китайські! А це що за віник? – то вона про Юркові квіти. – Ой, насмішив. Я ним пилюку з книжок змітатиму! Ну, добре вже, до кімнати. Тільки не мацайте нічого і до стін не туліться – у нас шпалери фінські, ще замурзаєте! І на диван не вмощуйтеся, ще провалите, а він у нас – югославський, знаєте, скільки коштує! Постійте отам, у кутку, я зараз ослінчики з кухні принесу... А втім, чого носити! Ходімо краще на кухню. Тільки щоб не побили посуд чи поличок не зірвали!..

Що й казати! Перезирнулися ми – і ходу!

Ніна гукала нам услід: мовляв, так чинять самі нечеми, а виховані люди так не роблять! Та ми не слухали. Хай уже будемо нечемами, та чомусь лишатися далі в гостях не хотілось...

А ви як гадаєте: справді-таки ми – нечеми?– Поміркуйте, хто поводився нечемно – Ніна чи її гості?

Відповідь діти пишуть на промінчиках. Якщо не чемною вважають Ніну, то прикріплюють свій промінчик до першого сонечка, а якщо гостей – до другого. Аналізуємо одержанні результати.

2. Методи творчого мислення

Завдяки цій методиці ми використовували такі прийоми.

«Ловись, рибко». Створюємо групи по 5-6 дітей. На стіл кладемо паперових рибок. На зворотній стороні кожної є написане прислів’я. Завдання учасників довести правильність даного прислів’я.

Вибираємо із кожної групи по одному учаснику. Вони за допомогою рибальської вудки витягують одну рибку. Це зробити не складно, оскільки, до кожної рибки причіпляємо скріпку, а до вудки магніт. Потім кожна група формулює відповідь і один представник озвучує її на весь клас. І так кожна група.

«Навчаючи - вчуся». Підготовляємо картки з фактами, що стосуються теми уроку («Норми морального життя людини »), по одній для кожного учня. Наприклад: