1. Перше ім'я жінки, яка прийшла до гробниці Ісуса.
6. Річ, що лежала в гробниці.
8. Який був день тижня, коли Марія Магдалина прийшла до гробниці?
9. Що лежало окремо від полотнища?
10. Частина тіла, яка була обгорнена хусткою.
2. Пора дня, коли Марія Магдалина прийшла до гробниці.
3. Хто увірував, зайшовши до гробниці?
4. Подвійне ім'я учня, до якого прибігла Марія Магдалина.
5. Місце, де було покладене тіло Ісуса.
7. "Вони ще не знали . . . , за яким мав Він з мертвих воскреснути".
2.Щоб відгадати гасло, перестрибуйте через одну літру, починаючи від літери «Н». «………………………………………., коли даєш милостиню»
3. Бог залишив тобі лист №1 і чекає твоєю відповіді. Напиши її на листку №3. Прочитай цього листа, читаючи від «Д1 1 1» до «С17» і запиши в листок № 2.
– місце для твого імені , впиши його в листи № 1 і №5 
– місце для Його імені 
4. Мойсей отримав від Господа Бога 10 Заповідей Божих. Допоможи йому знайти єдину стежку з вершини гори Синай.
Під час досліджень ми використовували безліч художніх методів, які допомагали нам у досягненні поставлених цілей.(Див. додаток --------)
4. Методи артистичні
З-посеред цих методів треба вилучити ті, під час яких діти повинні писати: лист, телеграма, газетна стаття. Інші методи можна застосовувати в праці з дошкільнятами. Дані методи допомагають дітям переживати почуття, розвивають активність дітей.
"Скульптура". Даний метод можна проводити в формі забави: відгадай, що я роблю? Потрібно вибрати декілька бажаючих дітей, і так, щоб не чули інші, дати їм завдання, наприклад: відобразити якесь почуття (радості, задоволення). Діти повинні відгадати.
«Уявна подорож». Діти мріють про різні речі. Якщо попросити їх закрити очі і щось уявити, охоче це виконують.
"Театр тіні". Цей метод потрібно представляти в залі з затемненими вікнами та великим білим полотном (екраном). Потрібно наперед приготувати необхідні матеріали (куски матерії, папір, фольга). Після утворення малих груп ведучий дає завдання кожній. Групи представляють пантоміму.
"Кольорова пантомімічна ілюстрація". Читається текст і дітям роздається ролі, пов'язані з цим текстом. Діти повинні отримати також певні символи: стрічки, паперові медалі, які будуть виражати особи, предмети чи явища. Діти утворюють велике коло і слухають текст. Коли дитина "чує свою роль", встає і відображає її у вигляді пантоміми.
5. Методи інтеграційні
Цю форму занять діти дуже люблять. Ігри і танці приносять багато радості. Вони оживляють заняття, виражають почуття дітей. Їх вибирається згідно теми. Наприклад: вивчаючи про Ноя ми співали пісню – руханку:
Раз брат Нойпоказуємо бороду
Збудував ковчегімітуємо працю сокирою
Алилуя!підносимо руки вгору
І до нього жити йдутьмаршируємо на місці
Хто? Кошенята.(Мишенята, телята і т.д.)
І тут: «м’яв, м’яв, і там: м’яв, м’яв.
І тут і там, і всюди: м’яв, м’яв.
6.Методи ігрові
Під час гри діти молодшого шкільного віку почувають себе вільно і комфортно. Причому це стосується всіх учнів, які мають різні психологічні особливості (і здібних, і не дуже, і активних, і пасивних). «У процесі гри, – за словами Шульги Лариси, - навіть інтелектуально пасивна дитина спроможна виконати таке завдання, яке її важко дається у звичайній життєвій ситуації…» [80, 49].
Тому ми у практиці теж використовували ігри. Серед них такі:
«Магазин».На столі кладемо 5-10 різних предметів.( іграшки, книжку, ручку і т.д). Один учень виходить з класу. Зі столу ми забираємо один предмет. Потім кличемо учня назад до класу і пропонуємо йому відгадати який предмет забрано.
Вкінці проводимо підсумок: Виграв, тільки той, хто був дуже уважним. У житті ми теж повинні бути уважними, бо на кожному кроці нас підстерігає небезпека: гріх. Тому маємо молитися, щоб Бог дав нам силу боротися з гріхом.
«Забирай».На стіл кладемо піднос із різними предметами(цукерки, один батончик «Mars», фантики від цукерок, скріпку, олівець, всередині якого є грошова коп’юра). Піднос накриваємо тканиною. Учасники підходять до столу. Пояснюємо правила, що коли забираємо тканину і кажемо : «Забирай», то кожен бере те, що йому подобається.
Підсумок: Кожний старався взяти «Mars» чи цукерки, а в пластиліні захований маленький скарб (показуємо).Ми обирали речі, які гарні зовні. Так само буває, що ми судимо людей за зовнішністю, а Бог дивиться на наші серця.
«Сюрприз». Просимо дітей стати колом. Даємо одному учаснику пакунок із газет. Повідомляємо, що в середині є сюрприз. Коли звучить музика, то діти передають пакунок один одному. Коли ж музика зупинилась, то той в кого пакунок розвертає одну газету і під музику передає далі. Так триває доти, поки сюрприз не отримає один із учасників.
Підсумок: Кожен хотів виграти. Та цей подарок отримав лише Микола. Можливо в когось виникла думку, чому пощастило саме йому. Та ми з вами не повинні заздрити, бо це великий гріх. Згадаймо, про кого ми вивчали на уроці (Каїна і Авеля).Через заздрість брат вбив брата. Тому заздрість веде до великих гріхів.
Для нашого експериментального дослідження ми вибрали учнів 4-го класу. З ними провели 5 експериментальних уроків на такі теми:
Чистота думок і вчинків людини.
Правдомовність.
Закон любові.
Життя в добрі.
Вміння слухати і почути.
Розгляньмо детальніші ці теми і проаналізуймо фрагменти уроків.
Тема: “Чистота думок і вчинків людини”
На цьому уроці ми намагалися заохотити дітей до любові один до одного, а також до вміння прощати іншим.
За девіз до уроку ми взяли цитату із Святого письма: «Не будь переможений злом, а перемагай зло добром!»(Рим.12, 21).Розпочали урок із оповідання «Луна», яке дало нам можливість показати, що коли робиш щось з любов'ю, то ця любов до тебе повернеться.
«Луна»
Одного разу маленький Сергійко прибіг до мами дуже схвильований.
– Матусю, ми з сестричкою гралися в нашому лісі, бігали, стрибали, а якийсь інший хлопчик насміхався з нас!
– Що ти кажеш, Сергійку? – здивовано запитала мама сина.
– Я сказав: «У-у», – а він гукнув: «У». Я запитав: «Хто ти?», і він сказав: «Хто ти?» Я знову запитав: «Як тебе звуть?» А він відповів: «Тебе звуть». Я йому тоді гукнув: «Покажися, дурнику!» А він половів: «Дурнику!» Тоді я стрибнув у ярок і побіг за ним, але не знайшов його. Опісля я повернувся і крикнув: «Якщо я тебе знайду, то поб'ю!» А він і собі: «Поб'ю!..»
Мати, посміхнувшись, сказала синові...
Створення проблемної ситуації.
– Як ви гадаєте, якою була відповідь мами? Дочитування вчителем оповідання.
– Сергійку, мій любий, повір, якби ти сказав: «Люблю тебе», він відповів би: «Люблю тебе». Якби я сказав йому: «Ти добрий», він би теж сказав: «Ти добрий»... Адже він з тобою розмовляв так, як ти з ним. Пам'ятай, мій хлопчику, слова Ісуса: «Те, що вводить з вуст – із серця виходить».
Не злий хлопчисько гукав до тебе, а луна повторювала твої слова. Луна – це не жива істота, а твій власний голос. І якби в твоєму серці не було злості і суворості, ти чув би тільки ласкаві і веселі слова. Піди до лісу знову, поклич луну, тоді почуєш її і радісною, чистою, і доброю.
– Коли від людини йде добро, воно обов’язково до неї повернеться. На підтвердження цих слів проводимо дослід, якому дали назву «Закон Бумеранга». Діти розтягують резинку і кажуть один одному щось приємне. Після цього відпускають резинку. Вона знову повернеться у звичайне положення.
Звертаємо увагу дітей на те, що найважче це прощати іншим.
– Нам треба вчитися прощати один одного, як би це важко не було. Бо живемо, вчимося, працюємо ми серед людей. А коли люди прощають один
одного, вони розривають хибне коло помсти. Коли людину прощають, вона звільняється від тягаря вини і знову стає впевненою в собі. Коли людина відчуває за собою якусь провину, то не так легко їй живеться і працюється. Тоді, як вона отримує прощення, до неї знову повертаються сили і бажання плідно працювати. Коли ми прощаємо, то стаємо і добросердними і мудрими. Прощаючи інших, ми водночас позбуваємось гніву, почуття образи та бажання помститися. Спробуймо у цьому переконатися на досліді.
Дослід «Зникнення»
Матеріал для досліду: скляний посуд з чистою водою, пляшечки з барвниками, піпетки та рідкий відбілювач.
Інструкція до проведення досліду: читаючи дітям кожне твердження, додаємо у воду по одній краплині барвника, попередньо визначивши, який із барвників означатиме гнів, помсту, незадоволення. Потім, на кожне речення, яке приведе до прощення і яке прийняли діти, додаємо у розчин по краплі відбілювача. Вода знову стане прозорою. Разом з дітьми робимо висновок з приводу проведеного досліду.
Твердження:
Cьогодні Іванко обдурив мене. Я не хочу з ним гратися.
Оленка сказала неправду про мене. Я зроблю те саме і подивлюся, чи буде це їй до вподоби.
Олег викинув моє яблуко. А я кину до смітника його печиво.
Завдання.
Поділіться думками про те, як прощення може допомогти владнати справу? На кожне своє рішення, яке приведе до прощення, додаємо у воду по одній краплі відбілювача.
Що відбілювач зробив з водою?
Висновок:
Так само і в людських стосунках. Гнів, помста, незадоволення, почуття образи заважають добрим стосункам між людьми. А прощення знімає біль, гнів, образу. Тому прощаючи інших людей, ми позбуваємося всього недоброго. Саме це ми побачили і на досліді, коли забруднену барвниками воду змогли очистити підбілювачем.
