Стандартизація - це діяльність з ціллю досягнення оптимального впорядкування в конкретній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання, для вирішення вже існуючих чи можливих задач.
Об’єкт стандартизації - предмет, що підлягає стандартизації (продукція, процес, послуга тощо).
Область стандартизації - сукупність об’єктів. Нею може виступати будь-яка область людської діяльності: машинобудування, інформатика, бібліотечна справа…
Оскільки робота по стандартизації ведеться у міжнародному масштабі, її результатом є міжнародні стандарти, що використовуються для полегшення науково - технічних та торгових зв’язків
В нашій країні головним центром в області стандартизації є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), а в області будівництва - Державний комітет України у справах градобудівництва і архітектури України.
Укладач документів завжди обмежений щодо форми та способу викладу певними правилами й мусить не відходити від них, тобто дотримуватися унормованих стандартів. Вимоги щодо укладання і форма кожного документа, як правило, обумовлені його призначенням (соціальним, економічним та психологічними особливостями офіційного спілкування). Стандартизація як риса стилю є виправданою, оскільки полегшує та прискорює пошук потрібної інформації, її сприймання, економить час на укладання тексту документа.
Усі ділові папери за ступенем стандартизації можна умовно поділити на три категорії.
1). Документи з низьким ступенем стандартизації, спосіб викладу тексту яких залежить від конкретної ситуації, обставин та змісту, що спричинили їх укладання й тому для них не можна навіть передбачити бланка (автобіографія, доручення , звіт, характеристика…)
2). Документи, у яких для зручності й пришвидшення укладання та обробки частину даних готують друкарським способом заздалегідь. Укладачеві треба лише підкреслити потрібне чи викреслити непотрібне(акт про обстеження матеріального стану, довідка, перепустка…)
3). Документи з високим ступенем стандартизації, котрі мають точні стандарти, у яких передбачене не лише формуляр, вид і розмір шрифту, а навіть словосполучення, якими має послуговуватися той, хто заповнює бланк, за винятком цілком конкретних індивідуальних відомостей у відведених для цього місцях (свідоцтво про народження, атестат, диплом…)
Бланки цих документів мають відповідний ступінь захисту (спеціальний папір, водяні знаки тощо)
7. Охарактеризуйте один із видів періодичного або продовжуваного видання
Періодичне видання виділяється за ознакою регулярності виходу в світ.
Воно виходить через певні проміжки часу постійним для кожного року числом номерів (випусків), які не повторюються за змістом, однотипно оформлені нумерованим чи датованими випусками, що мають однакову назву.
Газета - періодичне газетне видання, що виходить через короткі проміжки часу, містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті на актуальні суспільно-політичні, наукові , виробничі та інші теми, а також літературні твори і рекламу.
Газетне видання -листкове, виходить у вигляді одного чи кількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного видавництва.
Газета є носієм текстової інформації, характер якої суттєво різниться з іншими виданнями. Предметом газетної інформації виступають події і факти сучасного життя. Вона забезпечує безперервне інформування про все, що відбувається навкруги. Від інших періодичних видань газета відрізняється більшим форматом та об’ємом і більш частішим виходом у світ. Об’єм газети складає від 2 до 100 і більше шпальт (сторінок).
Газети розрізняють:
за періодичністю виходу (щоденні (ранкові, вечірні), недільні, щотижневі);
за масштабом (центральні, загальнонаціональні, регіональні, місцеві(обласні, районні, міські), корпоративні (компаній, університетів));
за профілем (масової орієнтації, спеціалізовані, професіональні);
Газета може містити додатки (один чи декілька).
Особливе значення для газети як виду видання мають такі ознаки, як час і місце випуску, переважно сфера розповсюдження, функціональне призначення.
Функціональне призначення - провідна ознака при формуванні різних типів газетних видань. Воно характеризує специфіку цілей, які здійснює орган друку того чи іншого типу, використовуючи конкретні інформаційно-пропагандистські засоби і досягає при цьому конкретного результату, за яким і відрізняють типи газет.
За функціональною ознакою розрізняють три види газет:
загальнополітична - висвітлює питання внутрішньої та зовнішньої політики країни, а також міжнародне життя ( «Голос України»);
спеціалізована - систематично висвітлює окремі проблеми суспільного життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і адресована конкретним категоріям читачів(«Спортивна газета»);
спеціальний випуск - газетне видання підготовлене виїзною чи суспільною редакцією основної газети для оперативного доведення необхідної інформації до читача, він виходить у світ на протязі обмеженого строку.
За матеріальної конструкцією газета - це не тільки окремий її номер, одиничний випуск, але й комплект - група номерів, що вийшли за певний період. В комплекті отримує відображення обличчя газети - складний комплекс особливостей її змісту та форми - тематики, публікацій, використовування різноманітних жанрів публіцистики, стилю, верстки ф оформлення, форм передачі інформації…
Оформлення газети - художньо-технічний процес, що включає в себе вибір і використання шрифтів, ілюстрацій, способів розташування матеріалів, використання кольорових і розмірних контрастів. В газеті для підтримки тексту широко використовуються фотографії. Головна ціль оформлення - донести до читача зміст газети у привабливому, зручному вигляді, дати можливість зосередити увагу на головному.
Газета має основні незмінні елементи: заглавну частину, сторінки номеру, текстові матеріали, їх заголовки та ілюстрації.
Формат газети визначається розміром паперу, на якому вона друкується. Загальноприйняті формати: А2 (420x594 мм), A3 (297x420 мм), А4 (210x297 мм).
8. Здійсніть порівняльну характеристику різних видів ізографічних видань (плакат, естамп, художня листівка, художня репродукція, альбом, календарик) за функціональною ознакою
Ізографічні документи містять інформацію, що виражається за допомогою зображення якого-небудь об’єкту (одного або декількох).
Плакат - (лат. - об’ява, афіша) - листкове видання, що містить малюнок, фотографію, монтаж чи яке-небудь спеціальне зображення з невеликим роз’яснювальним текстом. Випускається у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, віддруковане з однієї чи обох сторін аркуша, призначене для використання. Крім малюнка, плакат використовує прийоми фотомонтажу.
Плакат - це різновид графіки, витвір мистецтва, лаконічний яскравий малюнок з коротким текстом, на великому аркуші паперу.
За функціональним призначенням плакати діляться на:
масово-пілітичні;
нормативно-інструктивні;
науково-популярні;
навчальні;
рекламні.
Естамп (фр.- відбиток, відтиск) - листкове ізографічне видання, що являє собою відтиск витвору мистецтва с друкарської форми, виготовленої самим художником. Рівноцінні відтиски витворів друкують з гравюри - друкованого
Відтворення малюнку, вирізьбленого чи витравленого на металевій або дерев’яній дошці.
За читацьким призначенням естамп - це масове видання, розраховане на всі категорії користувачів, хоча і виходить малим тиражем.
За технікою виконання розрізняють такі види естампів:
ксилографія;
ліногравюра;
офорт;
літографія
Художня листівка - найбільш розповсюджений вид ізографічного видання. Це листкове видання встановленого формату, одна сторона якого являється репродукцією, малюнком чи фотографією, а інша може бути використана для листа чи тексту, що роз’яснює малюнок.
За функціональним призначенням розрізняють слідуючі види листівок:
- масово-політичні;
- науково-популярні;
- для досуга.
Вітальні листівки видаються дуже великими тиражами.
Художня репродукція - листкове видання, що відображає витвір мистецтва чи художню фотографію. Це відтиск зображення фотомеханічним чи іншим способом репродукування - процесу, в результаті якого на печатній формі утворюється відображення оригіналу, що утворюється при друку у формі відтиску.
Функціональне призначення художньої репродукції - популяризація найкращих витворів мистецтва серед широкого кола користувачів, розвиток естетичного смаку.
Альбом - (фр. - переплетені аркуші) - ізографічне видання, основу якого складає поліграфічне відтворення картин, малюнків, креслень, фотознімків тощо з коротким пояснювальним текстом.
Тематика альбомів дуже різноманітна.
За змістом та характером зображувальних оригіналів, що відображені в альбомі, вони поділяються на три основних види:
альбоми із образотворчого мистецтва, професіонального і народного;
фотоальбоми;
науково-технічні альбоми.
Функціональне призначення альбому - повідомити користувачу певний комплекс коментований текстом візуальної інформації, оскільки являє собою зібрання художніх матеріалів, об’єднаних внутрішнім зв’язком. За функціональним призначенням альбоми діляться на:
наукові:
а). альбоми з мистецтва;
б) альбоми із зображенням із області природничих та точних наук;
виробничо-практичні;
навчальні:
а). історичні;
б). ботанічні…
масово-політичні;
науково-популярні:
а). альбоми із образотворчого та іншого мистецтва;
б). історичні, біографічні.
рекламне;
для досуга.
Календар - періодичне(або неперіодичне) довідкове видання, що містить послідовний перерахунок днів, тижнів, місяців, даного року і інші відомості різноманітного характеру. Відноситься до прикладної графіки - виду образотворчого мистецтва, заснованого на малюнку, що виконаний штрихами і лініями без фарби. А також прикладна графіка - це художні зображення, в основі яких лежить малюнок, виконаний штрихами..