Дипломна робота
на тему:
«Формування умінь молодших школярів розв’язувати складені задачі»
Зміст
Вступ
Розділ 1. Проблема формування умінь розв’язувати задачі у теорії та практиці
1.1 Математичні задачі у математиці початкової школи як педагогічний засіб
1.2. Психолого-педагогічні передумови використання задач у початковій школі
1.3 Стан досліджуваної проблеми у теорії і практиці навчання математики
Розділ 2. Методика навчання молодших школярів розв’язуванню складених задач
2.1 Методичні підходи до опрацювання складених задач
2.2 Організація експериментального дослідження та його результати
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
В епоху науково-технічної революції поширення математичних знань стає загальною потребою. Застосовувати математичні методи і знання після закінчення школи будуть всі. Тому вже в процесі навчання математика повинна виступати перед учнями не тільки як система логічних правил і дедуктивних доведень, а й як метод пізнання, як засіб розв’язування питань практичного характеру. Вивчення математики в початковій школі повинно забезпечити оволодіння учнями математичними знаннями, уміннями і навичками, розвиток дітей, необхідний для подальшого вивчення предмета. Ця освітня галузь сприяє розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів – пам’яті, логічного і творчого мислення уяви, математичного мовлення.
З розвитком науки, культури і техніки значення математики зростає як в науково-практичній діяльності людства, так і в навчанні та вихованні молоді. Значення математики як науки і навчального предмета підкреслювали генії людства. “Ніякі людські дослідження не можна назвати справжньою наукою, якщо вони не пройшли через математичні доведення”,– говорив Леонардо да Вінчі.
Щоб навчитися плавати, потрібно лізти у воду. Щоб знати математику, потрібно постійно розв’язувати задачі. Цим і досягається дві корисні і потрібні речі: виробляється вміння логічно і чітко мислити і усвідомлено застосовувати здобуті знання.
Одним із найскладніших математичних умінь є вміння розв’язувати текстові задачі. Термін “задача” вживається в різних значеннях. У найширшому плані можна сказати, що задача передбачає необхідність свідомого пошуку відповідних засобів для досягнення мети, яку добре видно, але яка безпосередньо недосяжна.
Особливо велику роль відіграють задачі в навчанні математики в початкових класах. Ця роль визначається, з одного боку, тим, що учні мають оволодіти методами розв’язування певної системи математичних задач; з другого боку, вона визначається й тим, що повноцінне досягнення цілей навчання можливе лише за допомогою розв’язування учнями тієї чи іншої системи задач.
Таким чином, розв’язування математичних задач є метою і засобом навчання. Задачі є тим конкретним матеріалом, за допомогою якого в дітей формуються нові знання і закріплюються в процесі застосування вже здобуті знання.
Сам процес розв’язування задач за певної методики позитивно впливає на розумовий розвиток школярів, оскільки він потребує виконання розумових операцій: аналізу і синтезу, конкретизації і абстрагування, порівняння, узагальнення.
Нині вже ні в кого не викликає сумніву той факт, що в методиці навчання не може бути готових рецептів, не може бути в принципі таких порад, вказівок щодо різноманітних окремих питань, які виникають у процесі навчання розв’язування складених задач, що були б придатні для всіх без винятку вчителів і учнів. Щоб учні успішно засвоїли процес розв’язування складених задач, вчителю потрібно подати навчальний матеріал так, щоб в усіх дітей не виникало жодних запитань до способу розв’язування задач. Саме тому вчитель має обрати правильну методику для пояснення цього матеріалу, оскільки він закладає своєрідний фундамент у вивченні математики. Вміння розв’язувати складені задачі ляже в основу подальшого вивчення математики як в початковій школі, так і в старшій.
Як говорить російське прислів’я, “Повторение – мать учения”, так і у процесі розв’язування складених задач, ми маємо кожен раз повторювати раніше засвоєні знання і на основі цих повторень вивчати новий матеріал, оскільки вміння розв’язувати складену задачу буде тим критерієм, за яким визначиться успішність учнів у подальшому вивченні математики в цілому. Адже, на основі задач будується основна частина даного предмету.
У цій дипломній роботі досліджено проблему – підвищення продуктивності навчання учнів розв’язувати складені задачі на уроках математики у початковій школі. Проблема дослідження переростає у його мету, оскільки полягає в тому, щоб розв’язати дану проблему. Отже, метою дослідження є: вивчення ефективності традиційних підходів до ознайомлення учнів зі складеними задачами та впровадження оптимальних шляхів навчання учнів цих задач. Об’єкт дослідження – навчання учнів розв’язувати складені задачі. Предметом дослідження є шляхи удосконалення методів і прийомів ознайомлення учнів з новим видом складеної задачі.
Завдання дослідження з даної теми є такими:
а) вивчити історичні аспектів досліджуваної проблеми та процесу її розвитку;
б) проаналізувати теоретичний матеріал з питань навчання учнів розв’язувати складені задачі;
в) узагальнити практику навчання розв’язувати складені задачі;
г) Експериментально перевірити добірку завдань для формування вмінь розв’язувати складені задачі.;
В залежності від завдань, які поставлені перед нами для розкриття даної проблеми, потрібно добрати і методи дослідження. Вибір методів обумовлюється специфікою досліджуваного матеріалу та завданнями етапу дослідження. Використано такі методи: розповідь, бесіда, Також використовувався метод спостереження, порівняння, експеримент.
Використовувався метод вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, вивчення шкільної документації. Перевірка концепції дослідження здійснювалася шляхом педагогічного експерименту.
Система ключових слів: задача, складена задача, схематичний малюнок, типова задача.
Розділ 1.Проблема формування умінь розв’язувати задачі у теорії та практиці
1.1 Математичні задачі у початковій школі як педагогічний засіб
У навколишньому житті виникає безліч таких життєвих ситуацій, які пов’язані з числами і потребують виконання арифметичних дій над ними. Це задачі. Під математичною задачею розуміють будь-яку вимогу обчислити, побудувати, довести що-небудь, що стосується кількісних відношень і просторових форм, створених людським розумом на основі знань про навколишній світ.
Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякої величини, якщо дано числові значення інших величин і існує залежність, яка пов’язує ці величини як між собою, так і з шуканою.
Задача 1. Дітям для посадки виділили 15 саджанців яблуні і 10 саджанців сливи. Скільки всього саджанців виділили дітям?.
Задача 2. Легкова машина була в дорозі 4 год і їхала зі швидкістю 56 км за годину. Яку відстань проїхала машина?
Задача 3. У магазині продали два сувої ситцю. За перший сувій виручили 18грн, а за другий у 2 рази більше. Скільки грошей виручили за другий сувій?
Ось зразки задач, які розв’язують діти в початковій школі. Що спільного в цих задачах?
Насамперед кожна задача включає числа відомі і шукані. Числа в задачі характеризують чисельності множин або значення величин, виражають відношення або є абстрактними числами.
Кожна задача має умову і запитання. В умові задачі зазначають зв’язки між даними числами, а також між даними і шуканим, ці зв’язки і визначають вибір відповідних арифметичних дій. Запитання визначає, яке число є шуканим.
Розв’язати задачу – означає розкрити зв’язки між даними і шуканим, задані умовою задачі, на основі чого вибрати, а потім виконати арифметичні дії і дати відповіді на запитання задачі.
У системі навчання учнів початкових класів загальноосвітньої школи переважають арифметичні задачі. Задачі на побудову, найпростіші доведення, а також завдання логічного порядку займають порівняно незначне місце.
Задачі мають як і навчальні, так і виховні та розвиваючі функції.
Навчальні функції задач спрямовані на формування системи математичних знань, умінь та навичок на різних етапах її засвоєння. Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над множинами. Засобом переходу від операцій над множинами предметів до дій над натуральними числами є задачі. Розв’язуючи задачі, учні спираються на уявлення про предмети, які згадуються в умові, але оперують уже числами.
Текстові задачі, що відображають конкретні ситуації, використовуються для ознайомлення учнів з певними математичними поняттями та закономірностями, для з’ясування взаємозв’язків між словом і символом. У деяких випадках формування теоретичних знань через задачі може бути організоване у вигляді проблемної форми навчання.
Навчальні функції задач виявляються також в процесі контролю знань і математичного розвитку учнів. Самостійне розв’язування учнями задач як засіб оберненого зв’язку (учень – учитель) дає змогу виявляти вміння правильно обирати і виконувати арифметичні дії, робити висновок про розвиток мислення школярів.
Виховні функції задач дають змогу пов’язати навчання з життям, ознайомити учнів з пізнавально важливими фактами, виховують у дітей свідоме ставлення до навчання, любов до Батьківщини, бажання зробити власний внесок у загальну справу.
Під розвивальними розуміють функції задач, спрямовані на формування в учнів науково-теоретичного, зокрема функціонального, стилю мислення, на оволодіння ними прийомами розумової діяльності. У процесі розв’язування задач учні виконують різні розумові операції (аналіз, синтез, конкретизація і абстрагування, порівняння, узагальнення), висловлюють судження і міркування.