Дипломна робота
Використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров΄я” у початковій школі
Зміст
Список використаної літератури
Місія школи полягає в тому, щоб адаптувати дитину, підлітка в соціальному середовищі. Нові життєві умови, в яких опинилися всі ми, висувають свої вимоги до формування молодих людей, які вступають у життя: вони повинні бути не лише обізнаними і вмілими, але й мислячими, ініціативними, самостійними. Ростити саме таких людей - ось замовлення нашого сучасного суспільства [8,C.56]
Саме використання проблемних ситуацій дозволяє ефективно вирішувати завдання розвитку творчості, передачі знань за допомогою активізації пізнавальної діяльності.
Тому застосування проблемних завдань на сьогодні є надзвичайно актуальним, адже це сприятиме формуванню особистостей, здатних вирішити будь-яке, в тому числі і творче питання.
Проблемою дослідження є підвищення рівня знань вмінь та навичок молодших школярів шляхом використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров'я".
Об'єктом дослідження є організація навчально-виховного процесу на уроках „Основи здоров'я" в початковій школі.
Предмет дослідження: використання проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров'я" в початкових класах.
Мета дослідження - обгрунтування педагогічних умов, необхідних для ефективного застосування проблемних ситуацій при вивченні курсу „Основи здоров'я" в початковій школі, розробка методичної бази проблемних завдань та перевірка ефективності їх використання в практичній діяльності.
Завдання:
дослідити місце та значення проблемних ситуацій в системі методів навчально-виховного процесу молодших школярів;
з'ясувати психолого-педагогічні особливості та умови використання проблемних завдань у педагогічній діяльності з дітьми молодшого шкільного віку;
обгрунтувати та експериментально перевірити можливості використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров'я"
провести аналіз ефективності та доцільність застосування проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров'я" в початковій школі.
Гіпотеза дипломного дослідження: застосування проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров'я" сприятиме підвищенню рівня якості оволодіння учнями навчального матеріалу.
Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури; вивчення передового педагогічного досвіду, метод спостереження, бесіда; педагогічний експеримент, анкетування; співставлення, аналіз та узагальнення.
Основні етапи дослідження:
Констатуючий етап: аналізування теоретичних та методичних розробок із теми дослідження, складання робочої програми дослідження.
Формуючий етап: проведення дослідження, педагогічний експеримент, спостереження, анкетування, обробка одержаних даних.
Підсумковий етап: узагальнення, аналіз експериментальної роботи.
Практична значущість: результати дипломного дослідження можуть використовуватися вчителями для застосування елементів проблемного навчання у початковій школі.
Проблемна ситуація як невід'ємний компонент будь-якої продуктивної розумової діяльності відіграє важливу роль в інтелектуальному розвитку людини. Адже процес мислення виникає саме на основі проблемної ситуації і якісно змінюється під впливом активної взаємодії суб'єкта з пізнавальним об'єктом на тому чи іншому етапі розв'язання задачі. [41, С.28]
Проблемна ситуація - особливий вид розумової взаємодії суб'єкта і об'єкта характеризується таким психічним станом, який виникає у суб'єкта (учня) при виконанні ним завдання, що потребує знайти (відкрити чи засвоїти) нові, раніше невідомі суб'єкту знання чи способи дії [41, C.28].
Дослідження використання проблемних ситуацій пов'язане з глибоким вивченням способу пізнавальної діяльності людини, з'ясуванням умов організації її високопродуктивної розумової праці. Йому приділяли багато уваги вітчизняні і зарубіжні психологи: Т.В. Кудрявцев, Л.М. Фрідман, М.І. Махмутов, А.В. Брушлінський, А.М. Матюшкін, С.Л. Рубінштейн, І.Я. Лернер, В.К. Оконь, І.А. Ільницька, К. Дункер [41, С.28-29].
Психолог С.Л. Рубінштейн вважає, що „мислити людина починає тоді, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти. Мислення, як правило, починається з проблеми або запитання, з подиву або здобування, із суперечності” [32, С.347].
Вважається, що створення системи проблемних ситуацій у навчальному процесі є головним фактором посилення розвиваючої і виховуючої функції навчання, надійним шляхом підвищення його ефективності і якості.
Практика показала, що виявлення проблемних ситуацій відбувається по-різному, а їх вплив на розвиток кожного учня - складний, неоднозначний: поряд із позитивним функціонуванням даного психічного стану виявляється моменти його негативної дії на потребнісно-мотиваційну сферу школяра і формування його особистості. Тому необхідним є глибше вивчення ролі і функцій проблемної ситуації в навчальній діяльності школяра. [41, С.29]
Для того, щоб дійсно активізувати розумову діяльність учня, недостатньо поставити перед ним завдання, треба зробити так, щоб у нього сформувалося до завдання власне ставлення. Необхідно створити такі умови, щоб задача його зачепила, сколихнула внутрішній світ, щоб виникла особиста зацікавленість в її розв'язанні. Тільки тоді з'явиться той емоційний фон, який і призведе до підвищення ефективності розумової діяльності. Найбільш активно учень включиться в процес пізнання в тому випадку, якщо його особисті уявлення будуть розходитися з деякими поглядами, положеннями, які виникають у процесі навчання, тобто якщо він зіткнеться з протиріччями. Тоді прокинеться його внутрішнє „я", гонор, виникає природнє бажання розібратися, з'ясувати, у чому справа. Проблемні ситуації можуть допомогти нам привчити учня сперечатися, висловлювати власну думку, відстоювати її. Не буде протиріч, не буде і суперечок, дискусій. [8, С.62-63]
Використання проблемних ситуацій призводить до того, що знання учнів змінюють структуру, вони стають більш усвідомленими, міцнішими. Коли виникає протиріччя, то часто активну позицію посідає незнання. Це дозволяє виявити і конкретизувати незрозуміле, чітко та ясно визначити, сформулювати утруднення. Після цього відбувається заміна неправильного дійсним, і цей процес здійснюється доволі продуктивно, оскільки учням зрозуміло, що на що міняється, яке місце займає нова інформація. [8, С.63]
Психологічна наука розпізнає два види мислення - репродуктивне і продуктивне. В процесі репродуктивного мислення людина виконує завдання, спираючись на відомі правила, формули та інші теоретичні твердження. Це - застосування знань для вивчення хоч і нового питання, але подібного до попередніх. Продуктивне мислення передбачає відкриття факту, раніше невідомого: вивчення правила, обгрунтування закономірності, способу дії. [21, С.5]
Школа поряд з репродуктивним мисленням покликана цілеспрямовано розвивати і продуктивне мислення школярів, бо саме воно забезпечує перехід до творчості. Загальновідома думка вчених, які досліджують процес навчання, що продуктивне мислення найбільш ефективно розвивається і активізується за допомогою проблемного навчання. [21, С.5]
Проблемне навчання - це дидактична система, яка ґрунтується на закономірностях творчого засвоєння знань і способів діяльності, включає поєднання прийомів і методів викладання та учіння, яким властиві основні риси наукового пошуку.
Творче засвоєння знань і способів діяльності учнями передбачає:
Самостійне перенесення знань і вмінь у нову ситуацію;
Бачення нових проблем у знайомих стандартних умовах;
Бачення структури об’єкта, що підлягає вивченню;
Бачення нової функції знайомого об’єкта;
Вміння бачити альтернативу вирішення питання;
Вміння комбінувати раніше відомі способи вирішення у новий спосіб;
Вміння створювати оригінальний спосіб вирішення при відомих інших.
Творчість потребує оригінальності, вміння відмовитися від стереотипів діяльності.
Будь-яка дидактична система має свою специфічну технологію навчання, тобто проектування і впровадження на практиці науково обґрунтованих алгоритмів дій вчителя та учня, особливим чином скомпонованого змісту навчальної інформації, методів і засобів педагогічної взаємодії.
Технологія проблемного навчання - це спеціально створена система специфічних прийомів і методів, які сприяють тому, щоб учні самостійно здобували знання і вчилися самостійно їх застосовувати у вирішенні нових пізнавальних та практичних завдань, а не одержували знання у готовому вигляді чи вирішували задачі за зразком.