1 | 2 | 3 |
Функціональні характеристики психіки | Професійна пам'ять | Сформувати види пам'яті: короткочасна, довгострокова, зорово-образна. Короткочасна пам'ять характеризується дуже коротким збереженням після одноразового, дуже нетривалого сприйняття і негайним здійсненням зборки вузла за заданими кресленнями. Для довгострокової - характерно тривале збереження матеріалу після багаторазового його повторення і відтворення. Даний вид пам'яті необхідний фахівцеві для правильного здійснення обробки та зборки виробів. Образна пам'ять - це пам'ять на представлення, на картини природи і життя, а так само звуки, запахи, смаки. Вона буває зоровою, дотиковою, смаковою. Що стосується нашого фахівця, то, наприклад: фахівець на дотик може визначити вид тканини виробу. |
Технічне мислення | Сформувати такі типи мислення як наочно-діючий, наочно-образний, відвернений (теоретичний) типи. Аналіз і синтез пізнаваних об'єктів у міру того, як руками практично і як би фізично здійснюється роз'єднання, розчленовування і знову об'єднання, співвідношення, зв'язування одного з другим тих або інших предметів - у цьому полягає зміст наочно-діючого мислення. Наочно-образне мислення-мислення в абстрактних поняттях. Однак, що стосується нашого фахівця, виконуючи поетапну обробку і зборку вузлів та виробу, - робочий використовує наочно-діючий тип мислення. Дивлячись на креслення і уявляючи за допомогою яких інструментів він може виконати зборку виробів – наочно-образний. | |
Увага | Сформувати такі види умови як зосередження при виконанні поетапної обробки і зборки вузлів та виробу з використанням пристроїв ММ та обладнання. | |
Творчі здібності до розв’язання технічних задач | Сформувати такі творчі здібності як самостійне виконання аналізу методів обробки вузла і самостійна розробка технологічного процесу для нестандартного вузла, нетипової моделі. | |
Типологічні властивості | Здатність до самовладання і самоконтролю | Сформувати уміння самоаналізу, самоконтролю своєї діяльності, прагнення до виправлення помилок, допущених при обробці і зборки виробу. Розвити здатності зберігати урівноваженість, спокій в аварійних критичних ситуаціях. Сформувати уміння приймати оперативні технічні рішення. |
Таблиця 1. 4
Розподіл учбового часу по видах підготовки
№ п.п. | Вид підготовки | Кількість годинника | % від загальної кількості годинника |
1. | Загально-професійна підготовка | 55 | 6 |
2. | Професійно-теоретична підготовка | 245 | 27 |
3. | Професійно-практична підготовка | 595 | 64 |
4. | Фізична підготовка | 22 | 2 |
5. | Іспити | 7 | 1 |
Разом | 924 | 100% |
Таблиця 1.5.
Розподіл навчального часу між навчальними дисциплінами професійної підготовки
Найменування дисциплін | Кількість годин | Відсоток від загальної кількості годин, % |
1 | 2 | 3 |
Технологія виготовлення одягу | 93 | 34,9 |
Матеріалознавство | 36 | 14,7 |
Обладнання | 36 | 14,8 |
Спеціальне малювання | 23 | 10,7 |
Основи конструювання одягу | 50 | 19,8 |
Охорона праці | 7 | 5,1 |
Усього | 245 | 100 % |
Підсумовуючи таблицю ми бачимо що предмет конструювання одягу тісно пов’язаний з багатьма дисциплінами.
Таблиця 1.6
Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця
Структура об'єкта вивчення (галузі господарської діяльності) | Види діяльності фахівця | Узагальнена структура змісту навчання відповідно до поставлених тактичних цілей | Набір тем програми професійної теоретичної підготовки |
1 | 2 | 3 | 4 |
Технологія виробництва | технологічний | · теоретичні основи технології; | 1. Технологія ремонту одягу |
· технологія виробництва одягу; | 1. Технологія обробки поясних виробів.2. Технологія обробки виробів сукняного асортименту.3. Виготовлення одягу за індивідуальним замовленням. | ||
· контроль якості; | 1. Стандартизація та контроль якості продукції | ||
· охорона праці і техніка безпеки. | - | ||
Моделювання і конструювання виробів | · моделювання виробів; | - | |
· конструювання виробів. | 1. Відомості про конструювання швейних виробів. Класифікація одягу.2. Відомості про анатомію та морфологію людиниХарактеристика тіла людини.3. Прибавки при конструюванні одягу.4.Технологія обробки поясних виробів.5. Технологія обробки виробів сукняного асортименту. | ||
Техніка | · види технічних систем, | 1. Технологія обробки поясних виробів.2. Технологія обробки виробів сукняного асортименту. | |
· конструкція технічних систем | - | ||
Матеріалознавство | · виготовлення тканин, матеріалів; | - | |
· будова тканин, матеріалів; | - | ||
· властивості тканин, матеріалів; | 1. Технологія обробки поясних виробів.2. Технологія обробки виробів сукняного асортименту.3. Виготовлення одягу за індивідуальним замовленням.4. Технологія ремонту одягу | ||
· контроль якості тканин | - |
Продовження таблиці 1.6
Організація і економіка виробництва | - | - |
РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПО ТЕМІ: «ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРИ КОНСТРУЮВАНІ ОДЯГУ» КУРСУ «МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ»
2.1. Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання
Постановка цілей вивчення темивизначається насамперед окресленим програмою переліком знань, умінь і навичок. Саме на його основі розробляються вимоги стосовно конкретної теми.
Необхідно враховувати, що загалом цілі поділяються на:
1. особистісні – осмислення цілей навчання, набуття віри в себе, свої потенційні можливості; реалізація їх;
2. предметні – формування позитивного ставлення до предмета; знання основних понять, явищ і законів певної теми; вироблення умінь; вирішення типових чи творчих задач з теми;
3. креативні – складання збірника задач; малювання картини;
4. когнітивні - пізнання об’єктів оточуючої дійсності; вивчення способів вирішення можливих проблем; оволодіння навичками роботи з першоджерелами; постановка експерименту; проведення досліду.
5. оргдіяльнісні – оволодіння навичками самоорганізації учбової діяльності; уміння поставити перед собою ціль, планувати діяльність; розвиток навичок роботи в групі; освоєння техніки ведення дискусій
За рівнем творчості їх поділяють:
1. формальні (отримати “5”, розв’язати задачу);
2. смислові (навчитися аналізувати, розуміти, оволодіти);
3. творчі (скласти вірш, придумати сценарій тощо).
Сучасні педагоги вказують на важливість розуміння того, що ціль завжди пов'язана з очікуваним результатом не тільки одного уроку, а довгостроковими перспективами. Педагоги-технологи не цілком згодні з названими способами постановки цілей. Вони затверджують, що недостатньо проглядаються передбачувані результати навчання при визначенні цілей через зміст діяльності й процес діяльності вчителі й учня. Педагогічна технологія пропонує інший спосіб постановки цілей, що відрізняється підвищеною інструментальністю. Він полягає в тому, що цілі навчання формуються й через результати навчання, виражені в діях учнів, причому таких, які вчитель або який-небудь інший експерт може надійно пізнати. У М.В. Кларина вони сформульовані так:
1) побудова чіткої системи цілей, усередині якого виділені їхні категорії й послідовні рівні (ієрархія), - такі системи одержали назву педагогічних таксономій;
2) створення ясної, конкретної мови для опису цілей навчання, на який учитель може перевести недостатньо ясні формулювання.
Постановка цілей пов'язана з дотриманням цілого блоку правил, приписань і норм до нього, що випливають із дидактичних закономірностей і принципів, специфіки соціального розвитку, концептуальних підходів і установок на розвиток особистості, особистих орієнтацій учнів. До основних правил побудови й проведення вивчення теми можна віднести наступні групи: загальні правила, дидактичні, виховні й розвиваючі.