Д. Толлингерова запропонувала таксономію навчальних завдань, які поділено на п'ять категорій, що включають 27 типів навчальних завдань за операційною структурою, тобто за операціями, необхідними для їх виконання, в якій всі завдання проранжовані за зростанням когнітивної складності та операціональної цінності. Всі вимірювачі досягнень учнів реалізуються на практиці у вигляді навчальних завдань.
Інші автори при формуванні таксономії спираються на ієрархію не внутрішніх цілей, а на зовнішні процедури, які учні виконують у ході навчальної діяльності: розпізнавання, відтворення, перерахування, конструювання об'єкту чи процесу, впорядкування дій та класифікація навчальної інформації, демонстрація успішного виконання внутрішніх та зовнішніх дій (В.Герлах, А.Салліван), що ускладнює використання цієї таксономії як шкали оцінювання результату тому, що навчальне завдання може слугувати для реалізації кількох цілей.
Таксономії навчальних цілей Дж.Гілфорда, та Де Блокка мають суттєві недоліки використання через їх детальну розробку і необхідність великих часових витрат для практичного застосування вчителями, оскільки вони включають навчальні завдання 72 типів, що вирізняються за змістом навчання, рівнем викладання та навчання (Де Блокк), 120 типів завдань, впорядкованих у вигляді тривимірної структури, що спирається на трійку векторів – зміст, продукти діяльності, мисленнєві операції учня (Дж.Гілфорд).
Останні десятиріччя продовжується активна розробка таксономій педагогічних цілей: створені кілька варіантів когнітивних, афективна, психомоторні (операційно-діяльнісні) таксономії.
Сьогодні широковживаною педагогами-практиками у світі є система Б. Блума у когнітивній області через її простоту і зрозумілість для використання вчителями у повсякденній практиці. В навчальному курсі „Intel®Навчання для майбутнього” використовується саме ця таксономія для розробки цілей навчального проекту, маючи на меті розвиток навичок мислення учнів, звертаючи особливу увагу на навички мислення високого рівня, а саме - аналіз, синтез, оцінювання.
В курсі передбачене як теоретичне ознайомлення слухачів з таксономією Блума, так і спеціальні вправи під час розробки ними навчального проекту. Зокрема, під час написання плану навчального проекту передбачено докладний опис навчальних цілей з отримання учнями знань з теми, що вивчається, та цілеспрямованого формування в учнів навичок мислення високого рівня. Учасники навчання, вчителі, формулюють відповідну цим цілям діяльність учнів. Така цілеспрямована робота здійснюється вчителями-учасниками навчання впродовж всього курсу. Особлива увага приділяється плануванню і детальній розробці діяльності учнів під час проведення ними навчальних досліджень, при створенні вчителями прикладів учнівських робіт (мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту) та при розробці методичних і дидактичних матеріалів для учнів у текстовому редакторі Word та за допомогою табличного процесора Excel.
Вчителі протягом всього тренінгу поступово заповнюють план навчального проекту, в якому серед багатьох розділів передбачено два найбільш важливих для майбутньої діяльності вчителя: Навчальна діяльність учнів (Що роблять учні?) та Навчальні цілі та очікувані результати (Для чого учні це роблять?).
Наприклад, при роботі з вчителями у текстовому редакторі Word особлива увага приділяється його використанню при організації та проведенні досліджень, а також при поданні результатів дослідження за допомогою організаційних діаграм. При цьому вчителі розробляють дидактичні матеріали для учнів, плануючи спеціальні завдання для формування навичок мислення високого рівня: так розглядається доцільність використання радіальної діаграми при описі властивостей об'єктів, явищ та структури відношень у циклічних діаграмах (аналіз). Діаграми Вена використовуються вчителями для розробки діяльності учнів при порівнянні спільних і відмінних рис (аналіз та синтез), будуючи їх для наочного та аргументованого подання результатів своїх навчальних досліджень. Для ілюстрування результатів оцінювальної діяльності використовується побудова ієрархічних структур у пірамідальних та цільових діаграмах. Учні навчаються структурувати об'єкти і явища за допомогою структурних діаграм. Вчителі планують завдання, які дозволяють учням правильно добирати тип діаграм та аргументувати свій вибір. Подібні завдання передбачені у курсі при розробленні дидактичних матеріалів у табличному процесорі Excel, пов'язані зокрема і з вибором відповідного типу графіків та діаграм при поданні результатів досліджень, які покладено в основу розв'язування учнями навчальної проблеми, що формулюється вчителем за допомогою спеціальної системи запитань: Ключового, Тематичних та Змістових.