У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Звичайно вчитель бере собі ролі лише на початку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель же керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу, замічає помилки, щоб після рольової чи гри на наступному уроці приступити до роботи над ними.
У ході гри учителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось з учнів не приймає активної участі в грі.
Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на рідну мову, але до невеликого “вторгнення” рідної мови варто ставитися терпимо, якщо це сприяє просуванню гри.
Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується, якщо вчитель правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За даними досліджень [13, 58] тривалість оптимальної працездатності у спілкуванні п'ятикласників - п'ять хвилин, семикласників - до десяти хвилин, а дев'ятикласників – до п'ятнадцяти хвилин. Тому на кожен етап гри вчитель має установити ліміт часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. Учитель завжди повинний продумувати наступні види діяльності для тих чи груп пар, що закінчують гру раніш інших.
3.5.3.Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів
Недоцільно приступати до аналізу помилок відразу по закінченні гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з'ясувати, що учні вважають удалим, а що - ні.
Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю варто виявити такт, особливо при оцінці результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче приведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.
Помилки є невід'ємною частиною процесу навчання мові, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому були допущені помилки, написати їх на дошці і супроводити їх коррективными вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацьовуванню правильного варіанта самими учнями.
В оптимальному випадку, учитель записує всю гру на магнітофонну стрічку - так жодна помилка не буде пропущена. Якщо вчитель не має достатніх технічних засобів, то йому доведеться запам’ятовувати помилки або записувати їх в зошиті, не перериваючи гри і не перебиваючи її учасників.
3.6.Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор.
Існує така класифікация ролей [22, 43]:
- статусні ролі, що не мають особистісних характеристик і діють в стандартних ситуаціях повсякденного життя, наприклад, професійна роль;
- позиційні ролі: звичайно кодовані правилами, що визначають деяку позицію в суспільстві, зокрема, сімейний стан, стать, вік, особисті якості. Наприклад: “На вулиці холодно, йде сніг, а шестикласниця Ганна збирається йти погуляти без теплого шарфа і рукавичок. Члени родини (дідусь, старший брат і батьки) намагаються переконати дівчинку одягтися тепліше”;
- ситуативні ролі, представлені у виді фіксованих стандартів поводження і діяльності, для програвання яких досить бути короткочасним учасником ситуації спілкування: роль гостя, туриста, пішохода та інші.
Рольова гра може зображувати елементарний комунікативний акт (покупка, поздоровлення, знайомство) і складний комунікативний акт, що складається із серії елементарних актів (вибір маршруту подорожі у бюро подорожей, у залізничній касі).
Найбільш розповсюджені форми рольових ігор: презентація, інтерв'ю, заочна подорож, прес-конференція, круглий стіл, телеміст, екскурсія, казка, репортаж, клуб по інтересах.
4. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих і сьомих класах.
4.1. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих класах.
Вікові особливості учнів п'ятих класів дозволяють використовувати різні варіанти рольової гри. У сюжетних рольових іграх із предметом можна використовувати фотоальбоми, книги і журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, ляльку з набором одягу, іграшки. П'ятикласники зберігають деякі особливості попереднього вікового періоду, коли ведучою діяльністю була дитяча рольова гра. Вони охоче приймають уявлювану ігрову ситуацію, нереальний, казковий чи фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати на уроках як сюжетні рольові ігри казкового змісту, так і рольові ігри на теми реального життя. Наприклад, коли діти учаться описувати зовнішність людей, можна використовувати рольову гру «Друг заблукав»:
Teacher: You are in London with your friend. Suddenly you see that your friend is no longer with you. He has lost his way. You come to a policeman and tell him about it. The policeman asks you to describe your friend. Do it for him. (Типові питання «поліцейського» можна оформити у виді плаката, а для відповідей на його питання, якщо це необхідно, використовувати підстановчі таблиці).
Policeman: Good morning.
Pupil: Good morning.
Policeman: You look sad. What is the matter?
Pupil: I lost my friend somewhere here.
Policeman: What is your friend’s name?
Pupil: His name is Eugene.
Policeman: How old is he?
Pupil: He is 12 years old.
Policeman: Describe him, please.
Pupil: My friend is not tall. His hair is dark. His eyes are gray.
Policeman: What is he wearing?
Pupil: My friend is wearing a red sweater and blue jeans.He has gray sneakers and a cap on.
Policeman: Wait here, please. Відходить, “шукає” друга, знайшовши по описі, говорить: Is this your friend?
Pupil: Yes, thank you very much.
Policeman: You are welcome.
Наступна гра має назву “На вулиці”. В ній беруть участь поліцейський і учень.
Policeman (свистить): Wait a little, young man!
Pupil: What is it, officer?
Poliсeman: You can’t cross the street here.
Pupil: Why not?
Policeman: There is no pedestrian crossing here.
Pupil: I am sorry. I have forgotten about it.
Policeman: You must always remember the traffic rules, or you will be in trouble!
Pupil: Good. I see. May I go now?
Pupil: Yes, but be careful! Good-bye.
Pupil: Good-bye.
4.1.1. Рольові ігри з предметами
Гра 1. Учням пропонується наступний сюжет.
Teacher: “You have a brother (a sister, a younger friend). Your brother is 5 years old. He does not go to school because he is too small. But he wants to go to school very much. He likes your schoolbag. There are so many interesting things in it. Please show him your schoolbag and tell him what things you have in it.”
У цій грі один учень відіграє роль школяра (Pupil 2), а його сусід по парті – маленького брата, що ще не ходить у школу (Pupil 1). У ході гри учні відкривають портфель і називають речі, що там є, обговорюючи їхнє призначення.
Можливі такі діалоги:
Pupil 1: Sasha, please show me your schoolbag. What have you got in it?
Pupil 2: I have many things. I have two copybooks in my bag.
Pupil 1: What is this?
Pupil 2: This is my textbook. It is an English textbook. I study English at school.
Pupil 1: What is that?
Pupil 2.: It is a pencil.
Pupil 1: What can you do with your pencil?
Pupil 2: I can draw.
Потім учні міняються ролями, і задаються питання про інші речі, що є в портфелі. Можна також створити сюжет, у якому маленький брат розпитує школяра про те, що є в класній кімнаті і навіщо потрібні ці речі. Наприклад:
Pupil 1: What is there in your classroom?
Pupil 2: There is a blackboard with chalk and a duster in my classroom.
Pupil 1: What can you do with the blackboard?
Pupil 2: Our teacher and pupils write on the blackboard.
Pupil 1: What is there on the wall?
Pupil 2: There is a map of England on the wall, etc.
Так можна повторити лексичні одиниці по темі «Школа», опрацювати граматичну конструкцію «there is/there are”, навчити учнів правильно задавати спеціальні питання і т.д.
4.1.2. Рольові ігри з лялькою
Лялька-персонаж, що утілює певні людські риси, дозволяє більш спрямовано і гнучко мотивувати мовлення учнів на уроці.
Можливі наступні функції ляльки на уроці:
Лялька – маска
Лялька, особливо лялька-звіринка, має ясно виражений характер, що підходить, наприклад, для навчання діалогу – волевиявленню. Впертий ослик на будь-яке спонукання відповість відмовленням, хитра лисиця переадресує наказ чи прохання іншому, а повільне ведмежа перепитає, чим викликає хорове повторення наказу. Примхлива лялька нічого не хоче робити і на будь-яке твердження: “You must…”відповідає: “I do not want to do it…”Йде тренування вживання модальних дієслів.
Щоб відпрацювати правильну побудова учнями негативних речень, можна використовувати, наприклад, рольову гру «Упертий Хома»:
Teacher: We have a guest today. Do you know who came to us? The stubborn Khoma from a fairy-tale. You know this fairy-tale, don’t you? This boy does not agree with anyone. If you say, “It is cold today”, he will say, “No, it is not cold today”. Misha, what do you think Phoma will answer if tell him:
“You must do your homework, Khoma.”
Pupil 1: He will say: “I will not do my homework”.
Teacher: Good! What will Khoma say if I ask him: “Put on your warm coat, Phoma!”
Pupil 2: He will say: “I will not put on my warm coat!”
Teacher: I say: “It is rainy today”. What will Khoma say?
Pupil 3: It is not rainy today, etc.
Лялька – знак ситуації
Перед класом з'являється незнайома лялька. Це створює стимул до діалогу – розпиту: “What is your name? How old are you? Do you go to school? What marks do you get at school?” і т.д. За діалогом випливає узагальнення усього, що учні довідалися про ляльку.
Лялька – партнер, адресат мови
Ось приклади ігрових завдань з лялькою в цій функції:
Teacher: We are all grown-ups, and the dolls are our children. Tell your children how they must cross the street. Tell your children to put on warm clothes because it is cold and windy today. Tell your children to read (to walk the dog, to feed the cat, etc.) when they come home from school.
Якщо при звичайній парній роботі такого роду половині групи приділяється роль слухаючих (часто пасивна), то за допомогою ляльки – партнера збільшується індивідуальний час говоріння учнів удвічі.
Лялька – третій персонаж, об’єкт розмови
Учитель може дати дітям таке завдання. Teacher: “Your doll is now big. It can run, it can jump, it can sing, it can dance. It can do many things. Tell your friend what your doll can do and ask him what his doll can do. Whose doll can do more things?”