Створення та шляхи поповнення матеріально-спортивної бази в школі (стр. 5 из 6)

Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття. Заборонено проводити заняття на зволожених майданчиках, які мають нерівності і вибоїни.

Спортивні майданчики краще розміщувати по довжині з півночі на південь.

Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, доріжка довжиною 100 м входить до складу бігової.

Ями для стрибків в довжину і висоту заповнюються піском, змішаним з тирсою.

При будівництві бігових доріжок і спортивних майданчиків (волейбольних, баскетбольних, гри у ручний м'яч) необхідно використовувати дренаж.

Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати), футбольне поле повинно мати трав'яне покриття. З метою попередження травм різноманітні дефекти поверхні майданчиків слід систематично вирівнювати.

Борти ям для стрибків, крім переднього, оббиваються гумою.

Наливні льодяні катки для катання, хокею та швидкісного бігу на ковзанах повинні мати товщину льоду 5 – 6 см, гладеньку поверхню без розколин і виямок.

Штучне освітлення катка повинно бути рівномірним на всій льодяній поверхні і не меншим 100 Лк.

Майданчики для учнів 1 – 4 класів повинні бути обладнанні тіньовим навісом, ліанами, гірками для з'їжджання, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м'ячем і малювання, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плескальним басейном.

Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті.

Діти повинні бути навчені правильному користуванню спортивним інвентарем і обладнанням.

Фізкультурні майданчики необхідно огороджувати один від одного зеленими насадженнями.

Ігрові майданчики, розміщені біля будинку школи, засівають невисокою травою.

Безпека на спортивних майданчиках, в місцях розваг та відпочинку – один з найважливіших факторів. Сучасні системи покриттів для багатоцільових спортивних та розважальних споруд забезпечують пом’якшувальний ефект при травмах зв’язків та суглобів. Вони також мають інші переваги: можуть експлуатуватися за будь-яку погоду, а також значною мірою зменшують рівень шумів.

Вироби з успіхом використовують для покриття футбольних і баскетбольних майданчиків, хокейних и волейбольних споруд, а також для периферійного обгороджування навколо тенісних столів. Покриття повністю відповідають потребам дітей, підлітків та дорослих – як професійних спортсменів, так і просто прихильників активного відпочинку.

Інші переваги:

Завдяки високому рівню стиснення, ці покриття мають високу зносостійкість і гарантують чудовий відскік м’яча.

Висока гнучкість покриття забезпечує пом’якшувальний ефект для зв’язок і суглобів людини при рухах на ігровому майданчику.

Гучність звуку не перевищує 23 дБ і зовсім не впливає на нервову систему.

Вмонтовані з’єднувальні штифти дозволяють виконувати швидкий монтаж у вигляді кладки з каменю, не використовуючи при цьому клей. Нижнім шаром фундаменту може бути вимощена поверхня або матеріал, який добре трамбується (за винятком піску).

Нанесення ліній на поверхню покриття є простим і дозволяє маркірувати споруди і майданчики з усіх видів спорту.

Технічні характеристики.

А. Покриття для спортивних майданчиків у вигляді кладки з каменю.

Матеріал: зв’язуючий гранульований каучук.

Колір: червоний, зелений, чорний, сірий (можливі варіанти).

В. Покриття для країв.

Матеріал: зв’язуючий гранульований каучук.

Колір: червоний, зелений, чорний, сірий (можливі варіанти).

С. Покриття для країв.

Матеріал: зв’язуючий гранульований каучук

Колір: червоний, зелений, чорний, сірий (можливі варіанти)

Футбольне поле – майданчик для гри у футбол.

Розміри

Футбольне поле має форму прямокутника.

Довжина: 90–120 метрів.

Ширина: 45–90 метрів.

Для міжнародних ігор встановлено строгіші обмеження:

Довжина: 100–110 метрів.

Ширина: 64–75 метрів.

Футбольне поле з нанесенеми лініями

Лінії. Окремі зони поля обмежують білими лініями нанесеними на трав'яне покриття. Товщина ліній входить у зону, котру вони обмежують. Дві довші лінії називають бічними, а дві коротші – лініями воріт. Ширина ліній – до 12 см. Поле на дві половини розділяє середня лінія. Посередині середньої нанесено позначку середини поля. Навколо неї проводять коло з радіусом 9,15 метрів (10 ярдів).

Воротарський майданчик. З точок, на відстані 5,5 (6 ярдів) метрів від внутрішньої сторони кожної стійки воріт під прямим кутом проводять дві лінії до середини поля. На відстані 5,5 (6 ярдів) метрів ці лінії з'єднуються лінією, паралельною до лінії воріт. Зона, яку окреслюють ці лінії, називають воротарським майданчиком.

У кожному штрафному майданчику є 11-метрова (12 ярдів) позначка на відстані 11 метрів від точки, яка рівновіддалена від обидвох стійок воріт. Поза штрафним майданчиком намальовано дугу з радіусом 9,15 метрів (10 ярдів), центром якої є 11-метрова позначка.

Прапорці. В кожному куті поля встановлено прапорці, які закріплено на флагштоках без загостреного верхнього кінця. Заввишки вони мають бути принаймні 1,5 метра. Флагштоки можуть встановлювати й на обох кінцях середньої лінії, на відстані принаймні 1 метра від бічної лінії.

Ворота. Ворота повинні бути рівновіддаленими від обох кінців лінії воріт. Вони складаються з двох вертикальних стійок, що зверху з'єднані горизонтальною поперечиною. Відстань між стійками – 7,32 метра (8 ярдів), а відстань від нижнього контуру поперечки до поверхні землі – 2,44 метра (8 футів).

Ширина та висота обох стійок і поперечини однакова й не може перевищувати 12 см. Товщина лінії воріт співпадає з товщиною стійок та поперечки. До воріт та ґрунту за воротами часто можуть причіпляти сітки, які повинні бути закріплені надійно, але й не мають заважати воротареві.

Стійки й поперечки воріт мусять бути білого кольору.

3. Шляхи поповнення матеріально-спортивної бази

Під впливом науково-технічного прогресу відкриваються кращі можливості для підвищення ефективності праці тренера в справі підготовки висококваліфікованих спортсменів. Для цього необхідно забезпечити спортивні школи сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями. А також приділити увагу організації підвищення кваліфікації й атестації фахівців спортивних шкіл.

Для збереження і розвитку мережі спортивних шкіл необхідно поліпшити їхнє фінансування. Проведені нами дослідження виявили, що основними джерелами фінансування спортивних шкіл є кошти засновника, бюджетні кошти, прибуток від усіх видів власної господарської діяльності, часткова оплата спортсменами-учнями вартості спортивної форми й інвентарю індивідуального користування, а також відрахування із соцстраху. Розподіл бюджетних засобів у спортивних школах здійснюється таким чином:

· 40–60% – фонд заробітної плати;

· до 20% – на учбово-спортивну роботу;

· до 10% – на оплату оренди спортивних споруджень;

· до 10% – на оплату комунальних послуг.

Однак не всі статті в кошторисі витрат спортивних шкіл повною мірою фінансуються. Для організації оздоровчих таборів, учбово-тренувальних зборів, участі в спортивних змаганнях, ремонт і придбання матеріально-спортивної бази, керівники шкіл змушені вдаватися до допомоги спонсорів, меценатів, здавати в оренду приміщення і спортивні спорудження; організовувати надання платних послуг населенню. На наш погляд, спортивні школи не досить уваги приділяють пошукові додаткових джерел фінансування. Так само необхідне посилення державної фінансової підтримки і надання допомоги в рішенні фінансових питань.

Практика роботи спортивних шкіл показує, що ведучу роль в організації ефективної діяльності школи займає директор. Сучасний директор спортивної школи, на наш погляд, повинен відповідати вимогам, пропонованим до менеджера, що у своїй діяльності виконує такі ролі:

· головний керівник;

· лідер;

· сполучна ланка;

· одержувач інформації;

· розповсюджувач інформації;

· представник;

· підприємець;

· розподільник ресурсів;

· регулятор порушень (регулювання внутрішніх конфліктів);

· ведучий переговори.

Директор спортивної школи повинен бути готовий до професійної організаційно-управлінської, планово-економічної і конкретно-дослідницької підприємницької діяльності в ринкових умовах.

Відомо, що функціонування спортивних шкіл залежить від планування діяльності. Під плануванням спортивних шкіл мається на увазі визначення ціннісних установок діяльності спортивних шкіл, цілей і необхідних ресурсів для здійснення учбово-тренувального процесу, організації участі вихованців спортивних шкіл у змаганнях різного рівня, організації оздоровчих таборів. Вищезазначені проблеми впливають на якість результатів діяльності спортивних шкіл.

Висновки

1. На сьогоднішній день у всіх загальноосвітніх школах приділяється значна увага фізичному розвитку дитини, підтриманню та покращенню її здоров`я. Але в цей же час, фінансування закладів освіти на рівні держави бажає бути кращою. Фінансування з державного бюджету на придбання та удосконалення матеріально-спортивної бази в школі майже не проводяться.

2. Отже школа сама вимушена або користуватися вже досить застарілим обладнанням, або шукати засоби для придбання нового більш сучасного.

3. В роботі ми зробили акцент на те, яке повинно бути обладнання в кожній школі для забезпечення раціонального проведення уроків фізкультури та покращення стану здоров`я дітей.

4. Спортивні досягнення, належна підготовка тренерів та учнів школи стають можливими завдяки 100%-му забезпеченню необхідним інвентарем, формою, ремонтом у тренувальних залах.

5. В кожній школі обов`язково повинен бути спортивний майданчик, обладнаний всіма необхідними елементами, футбольне поле, спортивна зала.