Формування загальнонавчальних умінь першокласників на уроках Я і Україна (стр. 13 из 19)

3. Екскурсія по школі.

— А тепер дружно візьміться за руки з своїм сусідом і станьте в колону один за одним (вчитель шикує учнів для екскурсії). Зараз ми відправимось у дуже цікаву подорож по школі. Ви ознайомитесь зі своєю другою домівкою, адже ви будете тут господарями.

— А що значить бути господарем?

Отже, ви повинні оберігати школу, стежити за чистотою, порядком, поводитись так, щоб не заважати іншим учням, тобто дотримуватись правил поведінки в школі.

— Як ми маємо поводитись зараз у школі під час подорожі, щоб не заважати іншим вчитися?

Діти виходять у вестибуль, щоб запам’ятати дорогу до класу, заходять у гардероб, спальню, ігрову кімнату, їдальню, вчительську, фізкультурний зал, кабінет лікаря. У кожному приміщенні вчитель розказує про його призначення, коли сюди заходити, як поводитись. Наприклад: в їдальню ми будемо заходити всі разом на сніданок і обід; спочатку помиємо руки ось тут, тоді зайдемо, привітаємось із кухарями, які готують для нас їжу, і сядемо за ці столи.

У процесі ознайомлення зі школою вчитель звертає увагу дітей на порядок і чистоту, гарне оформлення, вказує місця, де можна викинути сміття, тощо. Після екскурсії учні повертаються у клас.

Урок 2. Ти — школяр. Правила поведінки в школі.

1. Бесіда про правила поведінки в школі.

— З якими правилами поведінки в школі ми вже ознайомились?

— Зараз ми ознайомимось з іншими, дуже важливими правилами поведінки учнів. Про деякі з них ви вже знаєте. Адже всі, мабуть, з товаришами грали «в школу»?

— З ким ти, Оксанко, гралась?

— Галю, як сиділи «учні» у вашій «школі»?

— Що робили «учні», коли «вчитель» заходив до класу?

Ці правила, яких ви дотримувались у своїх іграх у «школу», треба запам’ятати, знати і виконувати їх.

Вставайте дружно кожен раз,

коли учитель входить в клас!

Учні разом з учителем повторюють правило, вправляються тихо і дружно вставати, рівно стояти біля парти.

Учитель просить дітей звернути увагу на таблицю «Сиди правильно». Щоб бути струнким, здоровим, красивим, тре ба вміти правильно сидіти. Ось подивіться на хлопчика, який весь час горбився за партою, не вмів тримати рівно спину, який він сутулий, незграбний (показує на таблиці).

— А зараз сядьте за парти так, як сидить ось цей хлопчик (показує таблицю). Спину тримайте рівно, ноги поставте на підлогу (чи планку) усією ступнею, руки покладіть на парту, до парти не нахиляйтеся (вправляння).

— Сергійку, покажи, як ти будеш сидіти в школі.

— Чи всіх правил дотримується Сергійко? Хто його поправить і розкаже, як треба правильно сидіти? (Діти відповідають).

Наступні правила обговорюють і закріплюють на матеріалі віршів С. Маршака.

Спитає вчитель, треба встать,

дозволить сісти — тихо сядь.

Сказати хочеш — не шуми,

а тільки руку підійми.

В школі парту бережи,

і на парті не лежи.

Щоб урок минув не марно,

треба сісти рівно, гарно,

не базікать на уроках,

як папуга, чи сорока.

2. Гра «Найкраще і найшвидше».

Гра дасть змогу перевірити, учні якого ряду зуміють найшвидше і найтихіше зайняти свої місця і встати, коли в клас заходить учитель після дзвінка.

Хід гри. За допомогою піскового годинника ми дізнаємося, скільки часу на це потрібно першому ряду, другому і третьому. (За сигналом учителя учні кожного ряду по черзі виходять за двері, потім заходять у клас, сідають на свої місця, встають, коли вчитель заходить у клас). Після закінчення гри результати і хід її аналізують, визначають переможців. Ряд, який переміг, одержує відзнаку.

3. Опрацювання оповідання.

— Тепер, коли ви знаєте деякі правила поведінки в школі, на занятті, можете допомогти тим дітям, які їх не знають. Я прочитаю оповідання про дівчинку Галинку. Вона перший раз прийшла до школи і не завжди поводилась правильно. Ви уважно слухайте і запам’ятовуйте, де Галинка допустила помилки.

Коли закінчилось літо, Галинка пішла до школи.

На шкільному подвір’ї мама поставила Галинку поруч з учителькою, а сама побігла на роботу. Галинка віддала квіти вчительці, знайшла в кишені 2 гривні, які подарував їй тато, оглянулась на всі боки і побачила ларьок з морозивом. Тут вона озирнулась ще раз і побігла до ларка. Галинка купила морозиво і повернулася до вчительки, коли діти шикувалися, щоб іти в клас. Галинка разом з іншими зайшла в новий клас, а в руці у неї тануло морозиво.

Учителька посадила дітей за парти, попросила всіх покласти руки на парти і слухати уважно.

Галинка тільки два рази встигла відкусити бід морозива.

У школі ви навчитесь читати, писати, станете освіченими, грамотними людьми, — говорила вчителька.

Тут Галинка не витримала:

— А я, — сказала вона, — вмію писати маленькими буквами і навіть великими, значить, я уже грамотна.

— Добре, добре, — сказала вчителька і продовжувала далі, — я навчу вас, діти, рахувати.

Тут Галинка знову перебила вчительку.

— А я, — сказала вона, — я вмію рахувати. Значить, я дуже освічена.

— Добре, — повторила знову вчителька, — тільки слухай мене уважно.

Галинчине морозиво розтануло зовсім, величезна біла калюжа потекла до краю ящика і великими краплями стала падати вниз, на підлогу. Навіть сусіди стали оглядатися на Галинку. Вчителька теж почули і підійшла до неї.

Учителька побачила калюжу на підлозі й знову похитала головою.

Галинка закрилась руками й голосно заплакала.

— Заспокойся, Галинко, — сказала вчителька. — Це добре, що ти вмієш писати букви і вмієш рахувати. Але ти сама бачиш, що ти не зовсім освічена. Тільки коли ти навчишся дотримуватись шкільних правил, уважно слухати вчителів і не будеш носити на уроки сторонні речі, тоді, можливо, ти й станеш грамотною, освіченою людиною. (За В. Воскобойниковим)

— Чи сподобалась вам поведінка Галинки? Чим?

— Коли Галинка порушувала правила поведінки для учнів?

— А про які нові правила ви дізналися з цього оповідання?

— Який висновок ми можемо зробити? (Щоб стати справжніми школярами, треба знати, як поводитись школі).

4. Дидактична гра «Для чого це в класі?».

— У нашому класі є все необхідне для навчання, тому не треба приносити зайвих речей у школу. Зараз проведемо гру «Для чого це в класі?» і перевіримо, учні якого ряду найкраще знають, що є в класі і для чого воно.

Хід гри. Виберемо двох ведучих. Вони по черзі будуть називати, що є в нашому класі, а ви будете відповідати, для чого воно тут. Наприклад, ведучий із першого ряду скаже: «Дошка». Учні з другого ряду відповідають: «Щоб на ній писати, вивішувати малюнки». Учні першого ряду можуть доповнити відповідь.

Я буду суддею. За кожну правильну відповідь команда отримує червоний кружечок, за неправильну відповідь чи неповну — синій. Тоді підрахуємо, в якому ряді більше червоних кружечків, той переможець.

Щоб всім було цікаво грати, треба дотримуватись порядку: на питання ведучого відповідати не хором, а підносити руку і чекати, поки суддя запитає.

Ведучих вибирають у кожному ряду. Учні, відповідаючи на запитання вчителя, повторюють правила гри.

— Що повинні говорити ведучі?

— Після запитання Михайлика, який ряд відповідає?

— А після запитання Марійки?

— Що треба відповідати на запитання ведучого?

— Що робить суддя у грі?

Учні разом з учителем проводять пробну гру. Переконавшись, що всі учні засвоїли правила, суддя-учитель дає сигнал до початку гри.

Закінчивши гру, виявляють переможців, обговорюють чи всі учні дотримувались правил гри, які правила порушували, хто найчастіше і правильно відповідав на запитання ведучих і т. д.).

Урок 3. Чим ми бачимо.

1. Замалюйте зеленим кольором кружечки біля малюнків, на яких діти піклуються про свої очі, а червоним кольором — якщо не піклуються.

— Усно поясніть, до чого може призвести недбале ставлення до очей.

2. Дидактична гра «Що змінилося?». Ігровий матеріал: предметні малюнки.

Хід гри. На набірному полотні виставлені предметні малюнки: квіти, листя, плоди, тварини тощо. За сигналом учителя діти закривають очі. Ведучий забирає один малюнок або замінює його на інший чи переставляє малюнки місцями. Учні повинні вказати, що змінилося.

Урок 6. Твої руки. Чутливість шкіри.

Заняття проводити в класі або в ігровій кімнаті, де столики поставлені півколом, щоб усім було видно демонстраційний столик, за яким учитель проводить бесіду з дітьми.

— Як часто ви миєте руки?

— А чому руки миємо частіше, ніж обличчя?

— Перелічимо, з якими предметами за цілий день ви маєте справу, берете їх. Чи забруднилися від цього руки?

Учитель підсумовує, що руки забруднюються від м’яча, ручки, олівців, пластиліну, дверних ручок і т. ін.). Якщо руки не помити перед їдою, то весь цей бруд ми перенесемо собі в рот. А з брудом переносяться різні хвороби. Погано вимиті руки забруднюють одежу, зошити. Дуже неприємно їсти за одним столом із бруднулями. Тому, коли заходите збираєтеся сідати за стіл їсти, мийте руки.

— Але не всі ще вміють правильно мити руки. Зараз ми навчимося мити руки. (На маленькому столику миска, поруч глечик із водою, мило в мильниці, рушник).

До столу виходять два учні. Один поливає на руки, інший миє. Під час демонстрації звертається увага на те, де класти рушник (вішати на шию незручно — він стане мокрим); як засукати рукави; як тримати руки над мискою (під струменем води, а не в самій мисці); як намилювати руки (2-3 рази з обох сторін і між пальцями); як коловими рухами долонь розмилювати мило до утворення густої піни; як добре змити піну; старанно витерти рушником.

— Коли ретельно, правильно вимити руки, рушник після витирання рук залишається чистим.

Інша пара учнів послідовно демонструє миття рук. Після того всі йдуть в їдальню, щоб біля умивальника чисто і правильно вимити руки.