центрів; формування нової проблематики соціально-педагогічних досліджень,
актуальної для сучасної соціокультурної ситуації; широке залучення до науко-
вої роботи провідних фахівців-практиків з Центрів соціальних служб для сім’ї,
дітей і молоді, з громадських організацій, які працюють в інтересах дітей;
— фундаментальний — розпочатий з 2006 року — прогностично орієн-
тований на здійснення фундаментальних досліджень зі спеціальності 13.00.05
— „Соціальна педагогіка”; розробку концепцій, теорій, технологій соціальної
педагогіки в різних типах соціальних середовищ; розширення проблематики
наукових досліджень, зокрема дослідження процесу й результату соціалізації
особливості в різних виховних середовищах; осмислення й узагальнення по-
передньо виробленого й накопиченого соціально-педагогічного знання; ста-
новлення, розвиток і зміцнення наукових шкіл; тісний зв’язок із соціально-
педагогічною практикою на основі спеціальних тематичних замовлень щодо
здійснення наукових досліджень; набуття характеру міждисциплінарної на-
уки; технологізацію соціально-педагогічної діяльності; професіоналізацію й
інтеграцію зусиль усіх секторів соціальної сфери й підвищення культури со-
ціального педагога; прогнозування тенденцій і проблем соціалізації особис-
тості на перспективу, моделювання педагогічних умов поліпшення соціаль-
ної ситуації; інформаційного забезпечення наукових досліджень і розвиток
соціальної педагогіки в освітній і практичній парадигмах; вироблення чіткої
методології, науково-теоретичних і науково-методичних основ соціальної пе-
дагогіки.
У подальшому перспективному розвитку соціальної педагогіки, на наш
погляд, необхідним є виявлення й обґрунтування взаємозалежностей між
різними факторами та явищами соціальної педагогіки, визначення пріори-
тетних напрямків її розвитку й вироблення теоретичних положень, які могли б
бути провідними в подальших наукових дослідженнях.
З огляду на це, ми йдемо шляхом розробки проблем, які є нагальними
для сучасного соціуму, виникають у результаті протиріччя між потребами й
реальним станом соціальної й особистісної життєдіяльності та проблем взає-
модії особистості в різних соціумах. Тим самим прагнемо вирішити кілька
завдань, а саме: реалізувати на практиці провідну роль соціальної педаго-
гіки як науки й забезпечити в майбутньому науковий характер практичної діяль-
ності, привести у відповідність з соціальними потребами систему підготовки
соціальних педагогів.
Досягнення поставлених цілей можливе на основі реалізації сукупності
дослідницьких функцій, зокрема, діагностичної, аналітичної, описової, пояс-
нювальної й прогностичної в процесі дослідження практичної соціально-пе-
дагогічної діяльності, розвитку категоріально-термінологічного апарату со-
ціальної педагогіки й формування її власних методологічних, теоретико-ме-
тодологічних і теоретичних основ, структурування процесуальної, функціо-
нальної, науково-змістовної й науково-організаційної структур, подальшої роз-
робки технологій і методів наукового дослідження.
Досягнення таких цілей і вирішення поставлених завдань потребують
значних ресурсів, насамперед, високого наукового потенціалу тих співробіт-
ників, які працюють над розвитком соціальної педагогіки як науки, достатнього інформаційного забезпечення наукових досліджень, типізації наукових про-
блем. Щодо останнього, то на сьогодні існує підхід до типізації наукових про-
блем, запропонований В.М. Полянським ще в 1997 році (вони можуть бути
використані і в соціальній педагогіці). Він виокремлює 4 типи проблем і їх
комбінацій залежно від тих вимог до інформації, якої потребують різні групи
користувачів для успішного виконання наукової і практичної діяльності, а саме:
інформаційні (орієнтовані на пошук і генерацію раніше опублікованих науко-
вих ідей і праць з метою їх узагальнення, виявлення тенденцій і напрямків
наукових досліджень у контексті актуальної проблеми), концептуальні (орієн-
товані на виявлення взаємозалежностей між різними факторами та явища-
ми соціальної педагогіки, визначення провідних орієнтирів у її розвитку, фор-
мування базових теоретичних положень), кваліметричні (полягають у пошуку
адекватних способів діагностики й вимірювання, визначення ефективності
та якості соціально-педагогічної діяльності й оцінки дієвості соціально-пе-
дагогічних технологій), організаційно-методичні (виявляються в труднощах
отримання наукових результатів наявними на сьогодні засобами й метода-
ми досліджень).
Усвідомлення цих проблем і їх специфіки відкриває можливості для по-
дальшого розвитку соціальної педагогіки як науки.
Список використаних джерел:
1. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. – М.: Академия, 2000. – 176с.
2. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с.
3. Бурая Н.П. Соціальна робота.-Х.,1996.-101 с.
4. Васильков Ю.В. Лекции по социальной педагогике. – М., 2004. – 648с.
5. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр "Академія". 2002. – 576с. (Альма – матер).
6. Горячев М.Д. Социальная педагогика. – М., 1999. – 263с.
7. Гурова В.Г. Социальная педагогика / Педагогическая энциклопедия. Т. 4. – М., 1968. – 659с.
8. Джуринский Н.А. История зарубежной педагогики: Учебное пособие. - М.: Издательская группа "ФОРУМ" - "ИНФРА-М", 1998. – 97с.
9. Жигайло Н. І. Соціальна педагогіка: Навч. посіб: - Львів: Новий Світ 2000 , 2007. - 255 c.
10. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца ХX в. : Учебное пособие, для педагогических учебных заведений / Под ред. Академика РАО А.И.Пискунова. – 2 е. изд., испр. и дололн. – М.: ТЦ “Сфера”, 2001. – 512с.
11. История социальной педагогики: Хрестоматия учеб.: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Под ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 544 с.
12. История социальной педагогики: Хрестоматия-учеб.: Учеб. пособие . Под. ред. М.А. Галагузовой. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 544 с.
13. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. – К.,1997. – 246с.
14. Кравець В.II. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ ст. – Тернопіль, 1996. – 290 с.
15. Левківський М.В. Історія педагогіки : Підруч. Вид. 2-е, допов.: - К.:Центр навч. л-ри, 2003, - 359c.
16. Левко А .И. Социальная педагогика: Учеб.пособие. – Мн.:УП «ИВЦ Минфина», 2003. – 341с.
17. Мардахаев Л.В. Социальная педагогика: Учебник. — М.: Гардарики, 2005. — 269 с
18. Мудрик А. В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В.А. Сластенина. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 200 с.
19. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: Навч.посіб: - К.:Кондор, 2005. - 500 c.
20. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. учёб, заведений / Под ред. В.А. Никитина. — M: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. — 272 с.
21. Соціальна педагогіка: Підручник/за ред. А. Й. Капської .- вид. третє, переробл. і допов: - К.:Центр навч. л-ри, 2006. - 467 c.
22. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник . - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 314 c.
23. Сухомлинський В.О. Ми продовжуємо себе в дітях // Вибрані твори у 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.5. – 584с.
24. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛА ДОС, 2001.—432с.
25. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высших учебных заведений. – М., 2002. – 126с.