Міністерство освіти і науки України
Первомайський політехнічний інститут
Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова
Курсова робота
з дисципліни: Організація і метод аудиту
на тему: Аудит фінансових інвестицій
7.050106.5428ЗП.09.22.КР
Первомайськ
2009
Зміст
Вступ
1. Планування аудиту
2. Аудит фінансових інвестицій
2.1 Мета і завдання аудиту фінансових інвестицій
2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства ВАТ «Гатіка»
2.3 План і програма аудиту фінансових інвестицій
2.4 Джерела інформації для перевірки
3. Звіт аудитора
Висновок
Список використаної літератури
Вступ.
В процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства можуть здійснювати відвернення засобів у вигляді фінансових інвестицій з метою отримання додаткового прибутку — дивідендів, відсотків і тому подібне
Мета даної роботи: розгляд фінансових інвестицій і аудиту даної категорії. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1) Визначити поняття, склад, порядок обліку фінансових інвестицій
2) Розглянути теоретичні і нормативні аспекти організації аудиту фінансових інвестицій
3) Дати коротку характеристику аудируємого підприємства
4) Розробити план і програму аудиту на підприємстві.
5) Надати звіт керівництву про проведену перевірку, в якому потрібно вказати всі виявлені недоліки і дати рекомендації по їх усуненню.
Актуальність вибраної теми полягає в тому, що в даний час багато організацій вважають за краще направляти вільні засоби у інвестиції різних видів, при цьому може відбуватися порушення законодавства. Для підтримки правильності норм обліку і законодавства і необхідна аудиторська перевірка.
Даний курсовий проект складається з двох частин: теоретичною і практичною. У теоретичній частині розглядається суть загальних питань планування аудиторської діяльності, що включає складання плану і програми аудиту. Необхідність планування аудитором своєї роботи пояснюється тим, що воно сприяє виконанню роботи з оптимальними витратами, своєчасно і якісно, дозволяє організувати внутрішній контроль.
У другій частині курсового проекту розробляється методика проведення аудиторської перевірки на прикладі аудиту фінансових інвестицій.
В ході аудиторської перевірки фінансових вкладень використовуються наступні аудиторські процедури:
- перевірка вірності віддзеркалення в бухгалтерському обліку оборотів и сальдо по рахунках;
- аналітичні процедури (зіставлення сальдо по рахунках за різні періоди, зіставлення показників бухгалтерської звітності з кошторисними показниками, оцінка співвідношень між різними статтями звітності і зіставлення їх з даними попередніх періодів, зіставлення фінансової інформації і не фінансовою);
- перевірка (тестування) засобів внутрішнього контролю;
Застосовуються наступні способи отримання аудиторських доказів:
- перерахунок;
- інвентаризація;
- перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій і складання звітності;
- підтвердження;
- перевірка документів.
1. Планування аудиту
Планування, будучи початковим етапом проведення аудиту, полягає в розробці: аудиторською організацією загального плану аудиту з вказівкою очікуваного об'єму, графіків і термінів проведення аудиту; аудиторської програми, що визначає об'єм, види і послідовність здійснення аудиторських процедур, необхідних для формування аудиторською організацією об'єктивної і обґрунтованої думки про бухгалтерську звітність організації.
Плануючи порядок проведення аудиту аудиторська організація повинна керуватися як загальними, так і приватними принципами проведення аудиту, а саме: комплексності; безперервності; оптимальності.
Принцип комплексності планування аудиту припускає забезпечення взаємопов'язаності і узгодженості всіх етапів планування - від попереднього планування до складання загального плану і програми аудиту.
Принцип безперервності виражається у встановленні зв'язаних завдань групі аудиторів і ув'язці етапів планування по термінах і по суміжних господарюючих суб'єктах (структурним підрозділам, виділеним на окремий баланс, філіям, представництвам, дочірнім організаціям). При плануванні аудиту на тривалий період часу, у разі аудиторського супроводу економічного суб'єкта, аудиторській організації протягом року слід своєчасно коректувати плани і програми проведення аудиту з урахуванням змін у фінансово-господарській діяльності економічного суб'єкта і результатів проміжних аудиторських перевірок.
Принцип оптимальності полягає в тому, що в процесі планування аудиторської організації слід забезпечити варіантність для можливості вибору оптимального варіанту загального плану і програми аудиту на підставі критеріїв, визначених самою аудиторською організацією.
При плануванні аудиту аудиторської організації слід виділяти основні його етапи: попередній, підготовка і складання загального плану аудиту, підготовка і складання програми аудиту.
На етапі попереднього планування аудитор повинен отримати інформацію:
- зовнішніх чинниках, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, відображають економічну ситуацію в країні (регіоні) в цілому і її галузеві особливості;
- внутрішніх чинниках, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, пов'язаних з його індивідуальними особливостями;
- організаційно-управлінській структурі економічного суб'єкта;
- видах діяльності;
- структурі капіталу і курсі акцій;
- технологічних особливостях;
- рівні рентабельності;
- основних контрагентах економічного суб'єкта;
- порядку розподілу прибули, що залишається у розпорядженні економічного суб'єкта;
- існуванні дочірніх і залежних організацій;
- системі внутрішнього контролю;
- принципах формування оплати праці персоналу.
Отримання інформації про діяльність аудируємого особи є важливою частиною планування роботи, допомагає аудиторові виявити події, операції і інші особливості, які можуть робити істотний вплив на фінансову (бухгалтерську) звітність.
Основними джерелами інформації про економічного суб'єкта служать:
1) статут економічного суб'єкта;
2) документи про реєстрацію економічного суб'єкта;
3) протоколи засідань ради директорів, засновників, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління экономічного суб'єкта;
4) документи, що регламентують облікову політику;
5) бухгалтерська і статистична звітність;
6) документи планування діяльності економічного субъекта (плани, кошториси, проекти);
7) контракти, договори, угоди економічного суб'єкта;
8) звіти аудиторів, консультантів;
9) внутрішньо фірмові інструкції;
10) матеріали податкових перевірок;
11) матеріали судових і арбітражних позовів;
12) документи, що регламентують виробничу і організаційну структуру економічного суб'єкта, список його філій і дочірніх компаній;
13) відомості, отримані з бесід з керівництвом і виконавчим персоналом економічного суб'єкта;
14) інформація, отримана при огляді економічного субъекта, його основних ділянок, складів.
На етапі попереднього планування аудиторська організація оцінює можливість проведення аудиту.
Вважаючи проведення аудиту за можливе, аудиторська організація готує письмо-зобов’язання про згоду на проведення аудиту і посилає його на адресу економічного суб'єкта. Потім формується група аудиторів для проведення перевірки і з економічного суб'єктом полягає договір. При цьому слід враховувати:
а) бюджет робочого часу для кожного етапу аудиту: підготовчого, основного і завершального;
б) передбачувані терміни роботи групи;
в) кількісний склад групи;
г) посадовий рівень членів групи;
д) спадкоємність персоналу групи;
е) кваліфікаційний рівень членів групи.
Коли аудиторська організація не вважає за можливе проведення аудиту, на адресу економічного суб'єкта посилається відмова від його проведення.
Розробка загального плану і програми аудиту ґрунтується на попередніх даних про економічного суб'єкта, а також на результатах проведених аналітичних процедур.
Проведенням аналітичних процедур аудиторська організація повинна виявити області, значущі для аудиту. Складність, об'єм і терміни проведення аналітичних процедур аудиторської організації слід варіювати залежно від об'єму і складності даних бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.
В процесі підготовки загального плану і програми аудиту аудиторська організація оцінює ефективність системи внутрішнього контролю, що діє у економічного суб'єкта, і проводить оцінку самої системи внутрішнього контролю. Система внутрішнього контролю ефективна, якщо своєчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, а також виявляє її. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська організація повинна зібрати достатню кількість аудиторських доказів.
При підготовці загального плану і програми аудиту аудиторської організації слід встановити прийнятні для неї рівень істотності і аудиторський ризик, дозволяючи рахувати бухгалтерську звітність достовірної. Плануючи аудиторський ризик, аудиторська організація визначає невід'ємний (внутрішньогосподарчий) ризик бухгалтерської звітності і ризик засобів контролю, які властиві цій звітності незалежно від аудиту економічного суб'єкта. З урахуванням встановлених рисок і рівня істотності аудиторська організація виявляє значущі для аудиту області і планує необхідні аудиторські процедури. В процесі аудиту можуть виникнути обставини, що впливають на зміну аудиторської риски і рівня істотності, встановлені при плануванні.