Аудит фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" (стр. 7 из 12)
= 
Рентабельність капіталу (інша назва цього показника — коефіцієнт "прибуток /капітал") характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Цей показник визначається як співвідношення чистого прибутку і середньорічної вартості власного капіталу.
= 
Наведені показники показують зниження коефіцієнта "прибуток/ актив", тобто зниження рівня рентабельності у звітному році порівняно з минулим на 11 %.
Розрахунки по наведених вище показниках зведені в таблицю 4.1. В якій дається їх значення на початок року і на кінець року розраховані по нашому підприємству, а також нормативне значення та дається аналіз наскільки показники нашого підприємства відповідають нормативним значенням.
Таблиця 4.1. Коефіцієнти ліквідності і платоспроможності ТОВ "Валтекс"
| № п/п | Коефіцієнти платоспроможності | На початок року | На кінець року | Нормативне значення |
| 1. | Загальний показник ліквідності | 1,4 | 1,4 | >1 |
| 2. | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,2 | 0,27 | >0,2 |
| 3. | Коефіцієнт критичної оцінки | 1,2 | 1,5 | >1 |
| 4. | Коефіцієнт поточної ліквідності | 0,48 | 0,72 | 1 |
| 5. | Частка оборотних коштів в активах | 0,8 | 0,79 | -0,01 |
| 6. | Коефіцієнт забезпеченості власними засобами | 0,14 | 0,14 | >0,1 |
| 7. | Коефіцієнт фінансової стабільності | 1,6 | 1,1 | >1 |
| 8. | Коефіцієнт автономії | 0,5 | 0,5 | >0,5 |
Аналізуючи розраховані вище дані ми можемо зробити загальний висновок про фінансовий стан підприємства. Вцілому підприємство займає стійке фінансове положення, воно є платоспроможним, з високим забезпеченням власними коштами,але коефіцієнт фінансової незалежності являється на межі критичного, ліквідність підприємства за аналізуючий період підвищилась на 7%, фінансова стабільність підприємства залишається на високому рівні, але за рік значно знизилась.
Фінансовий результат діяльності підприємства характеризують показники виручки (валового доходу) від реалізації продукції, ПДВ.
4.2 Збір аудиторських доказів щодо перевірки фінансової звітності
Для збору аудиторських доказів застосовуються різні процедури. Аудиторська процедура - це певний порядок і послідовність дій аудитора для отримання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.
Аудиторські докази — це інформація, отримана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту. Аудитор повинен отримати таку кількість аудиторських доказів, яка б дала можливість зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок.
Аудиторські докази одержують шляхом належного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки на суттєвість. Вони складаються з первинних документів та облікових записів, покладених в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел.
Критерії достатності та належності взаємопов'язані й стосуються аудиторських доказів, отриманих як при тестуванні систем контролю, так і під час здійснення процедур перевірки на суттєвість. Достатність є виміром кількості аудиторських доказів, належність є виміром їхньої якості й надійності та їх відповідності конкретному твердженню.
Аудитор спирається на аудиторські докази, які мають не тільки достатній, а й переконливий характер. Крім того, аудитор вишукує аудиторські докази в різних джерелах інформації і різного характеру для підтвердження одного і того ж твердження.
На достатність аудиторських доказів впливає ряд факторів:
• оцінка аудитором характеру та величини ризику, притаманних як на рівні фінансової звітності, так і на рівні залишків на рахунку чи за класом операцій;
• характер систем обліку та внутрішнього контролю й оцінка ризиків контролю;
• досвід, набутий у процесі попередніх аудиторських перевірок;
• результати аудиторських процедур із можливими виявленими фактами помилок чи шахрайства;
• джерело та надійність наявної інформації.
Надійність аудиторських доказів залежить від джерела їх отримання — внутрішнього чи зовнішнього, а також від характеру їх.
За характером розрізняють візуальні, документальні та усні докази.
Аудитор отримує аудиторські докази за допомогою застосування однієї чи кількох із вказаних нижче процедур:
перевірка;
спостереження;
опитування та підтвердження;
підрахунок;
аналітичні процедури.
Перевірка складається із вивчення бухгалтерських регістрів, документів чи матеріальних активів. Перевірка бухгалтерських регістрів і документів дає аудиторські докази різного рівня надійності залежно від їх характеру, джерела отримання й ефективності засобів внутрішнього контролю підприємства. До трьох основних категорій документальних аудиторських доказів, які мають для аудитора різний рівень надійності, відносять: документальні аудиторські докази, які створені і зберігаються у третіх осіб; документальні аудиторські докази, які створені третіми особами і зберігаються на підприємстві; документальні аудиторські докази, які створені і зберігаються на підприємстві.
Процедура спостереження полягає в нагляді за процесами чи процедурами, які виконуються іншими особами.
Опитування полягає в пошуку інформації, яку можна отримати від обізнаних осіб підприємства чи за його межами. Процедура підрахунку полягає в перевірці арифметичної точності первинних документів і регістрів обліку або в самостійному здійсненні підрахунків. Аналітичні процедури передбачають аналіз найважливіших показників і співвідношень, включаючи підсумкове дослідження відхилень і взаємозв'язків, що суперечать іншій інформації, які стосуються даної справи, або відхиляються від очікуваних показників. Визначення понять перевірки, процедури спостереження, опитування, аналітичної процедури дає Національний стандарт № 14.
Для того щоб отримати аудиторські докази залежно від змісту об'єктів аудиту та умов їх дослідження, використовують загальнонаукові та спеціальні прийоми документального і фактичного контролю.
З метою отримання аудиторських доказів досліджується зміст операцій, при цьому аудитор установлює їх законність, доцільність та достовірність.
Законною операція вважається тоді, коли її зміст не суперечить чинному законодавству, постановам уряду, положенням та інструкціям відповідних органів управління.
Достовірність господарської операції встановлюється під час формальної і арифметичної перевірки документів.
З метою отримання доказів про правильність застосування норм витрат на виробництво продукції, сировини і матеріалів аудитор застосовує прийом контрольного запуску сировини і матеріалів на виробництво. Для цього залучаються спеціалісти-технологи. Результати контрольного запуску оформляються актом, де обов'язково вказується, хто проводив перевірку (склад комісії, прізвища працівників, які брали участь у запуску); назва, кількісна та якісна характеристика сировини або основних матеріалів, направлених на перероблення; вихід продукції чи напівфабрикатів за нормативним розрахунком; фактичний випуск; назва та кількість отриманих і безповоротних відходів.
Під час аудиту для отримання аудиторських доказів широко використовуються такі основні прийоми документального контролю, як зустрічна перевірка документальних даних, техніко-економічні рахунки, нормативна перевірка тощо.
Зустрічна перевірка документів застосовується з метою встановлення достовірності операцій, зафіксованих у документах. Цей прийом дає можливість виявити факти часткового або повного неоприбуткування матеріальних цінностей на підприємстві, одержаних від постачальників або з оптових баз.
Для виявлення подібних випадків потрібна письмова відповідь на запитання аудитора про обсяг і дату відпуску матеріалів, їхню вартість. Письмова відповідь підлягає зустрічній перевірці з документами підконтрольного підприємства.
Зустрічна перевірка документів дає змогу виявити випадки крадіжок, які вуалюються виправленням даних в окремих документах, складанням нових, підроблених документів та заміною ними справжніх; неправильним відображенням на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій або не відображенням їх у бухгалтерському обліку.
Техніко-економічні розрахунки проводяться аудитором під час отримання доказів про правильність окремих показників бізнес-плану, правильність складання кошторисів загальновиробничих та загальногосподарських витрат, капітального ремонту, списання матеріалів на обсяг виробництва продукції або будівельних матеріалів на обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт тощо.
Під час проведення аудиту на підприємстві були виявлені помилки:
1. Аудиторською перевіркою встановлено відсутність підпису керівника підприємства ТОВ "Валтекст" в касовій книзі цим самим порушено дотримання Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджено Правлінням Національного банку України 19.02.2001 №72, п.4.2.
2. Виявлено виправлення в касовій книзі – порушено Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджено Правлінням Національного банку України 19.02.2001 №72, п.4.2.