Методика формування валеологічних знань в системі фізкультурного навчання молодших школярів (стр. 6 из 9)

Актуалізація знань валеологічного характеру в процесі фізкультурної освіти

Рис. 4.2. Загальна методична схема з'єднання рухового і теоретичного компонентів в процесі фізкультурної освіти молодших школярів

Методичне забезпечення процесу формування системи теоретичних знань валеологічного характеру здійснюється за допомогою їх актуалізації на уроках фізичної культури (рис 4.2), і базується на використанні комплексу методичних прийомів заснованих на виділенні часу для вивчення теоретичного матеріалу (від 5 до 10 хвилин на кожному уроці), вирішенні оздоровчих завдань у поєднанні із змістом розділів навчальної програми після фізичної культури, виконання навчальних завдань із застосуванням наочної допомоги, оздоровчих ігор і системи домашніх завдань, що частково фіксуються в робочому зошиті з їх подальшим обговоренням і сприяючих закріпленню знань, що мають виражений оздоровчий характер.

Система домашніх завдань складається з вправ, частина з яких виконується письмово в робочому зошиті. Наприклад, при вивченні теми «Режим дня» учням пропонується намалювати стрілки годинника, вказуючі час виконання різних справ. На подальшому занятті перевіряється це завдання, розглядаються помилки, і пропонується оптимальний варіант режиму дня.

Таким чином, пропонований курс дозволяє активізувати дітей в практичній діяльності, пов'язаній з розвитком емоційної сфери з вивченням основ здоров'я, допомагає їм заглянути в себе, самоідентифікуватись, розкрити свій творчий потенціал.

4.2 Програмно-нормативне забезпечення моделі

Експериментальний варіант методики формування валеологічних знань в системі фізкультурної освіти молодших школярів передбачає чітку диференціацію програмного матеріалу: характеру і об'єму фізичного навантаження, засобів педагогічної дії залежно від вікових особливостей молодших школярів, за статевою ознакою використовувані засоби, за винятком об'єму фізичного навантаження, не диференціювалися у зв'язку з їх неістотними відмінностями за абсолютними показниками.

У основі розробленого уроку лежить інтеграція різних знань, направлених на формування суспільних цінностей в учнів, уявлень про цілісність миру, природи, суспільства і людини, розвитку основи правильних світоглядних поглядів молодших школярів.

Програма по фізичній культурі з елементами теоретичних знань валеологічного характеру була розроблена на основі традиційного планування змісту уроків фізичної культури, представленій М.Д. Зубалієм, В.В. Деревянно, О.М. Лакізою, В.Ф. Шегімагою (2004 р.) [51]

Дана програма включає розділи, що вивчаються: легка атлетика (10 годин); рухомі ігри (31 година); гімнастика (18 годин), спортивні ігри (16 годин); плавання (16 годин); гімнастика (12 годин).

Біг, стрибки і метання, будучи природними видами рухів, займають одне з головних місць у фізичному вихованні молодших школярів. Застосування цих вправ передбачає вирішення двох завдань. По-перше, їх виконання сприяє освоєнню основ раціональної техніки рухів, необхідних в середніх і старших класах. По-друге, збагачує руховий досвід дитини, за допомогою всіляких варіантів вправ, використаних для цього і умов їх проведення. В результаті освоєння даного розділу програми учні набувають основ умінь бігу на короткі і довгі дистанції, стрибків в довжину і у висоту з місця і з розгону, метань в мету і на дальність.

Легкоатлетичні вправи рекомендується проводити переважно на відкритому повітрі, завдяки чому досягається виражений оздоровчий ефект.

Рухомі ігри в початковій школі є незамінним засобом вирішення комплексу взаємозв'язаних завдань виховання особи молодшого школяра, розвитку його різноманітних рухових здібностей і вдосконалення умінь. У цьому віці ігри направлені на розвиток творчості, уяви, уваги, виховання ініціативності, самостійності дій, вироблення уміння виконувати правила громадського порядку. Досягнення оздоровчих завдань більшою мірою залежить від умілої організації, підбору і дотримання методичних вимог до проведення ігор.

Обов'язковою умовою побудови занять по рухомих іграх (особливо з м'ячами) є чітка організація і розумна дисципліна, заснована на точному дотриманні команд, вказівок і розпоряджень вчителя; забезпечення наступності при освоєнні нових вправ; строге дотримання дидактичних принципів.

Як ефективний засіб підвищення інтересу учнів до процесу освоєння системи теоретичних знань валеологічного характеру рухомі (сюжетні) ігри рекомендується використовувати на кожному уроці.

У програмний матеріал 1–3 класів по розділу гімнастика входять прості види побудов і перестроювань, великий круг загально розвиваючих вправ без предметів і з різноманітними предметами, вправи в лазінні і пере лазінні, в рівновазі, нескладні акробатичні і танцювальні вправи і вправи на гімнастичних снарядах.

Велике значення належить загально розвиваючим вправам без предметів. З їх допомогою можна успішно вирішувати найрізноманітніші завдання і перш за все освітні. Виконуючи ці вправи за завданням вчителя, а потім самостійно, учні отримують уявлення про різноманітний світ рухів. Кількість загально розвиваючих вправ фактично безмежна. При їх виборі для кожного уроку слід йти від простіших, освоєних, до складнішим. В урок слід включати від 3 – 4 до 7–8 таких вправ. Витрачаючи на кожному занятті приблизно 3–6 хвилин на загально розвиваючі вправи без предметів, вже через декілька місяців занять можна значно поліпшити у учнів початкової школи реальні кінестичні сприйняття і уявлення про швидкість, ритм, темп, амплітуду і ступінь м'язових зусиль. На уроці необхідно постійно приділяти увагу правильному (тобто адекватному і точному), а також своєчасному (наприклад, під підрахунок або музичний супровід) виконанню загально розвиваючих вправ. В кожний урок необхідно включати нові загально розвиваючі вправи, так як багатократне повторення одних і тих же вправ не дасть потрібного ефекту, буде не цікаве учням.

Велике значення у фізичному вихованні молодших школярів належить також акробатичним і танцювальним вправам. Це пов'язано з різноманітністю, високою емоційністю, можливістю різносторонньо впливати на організм, мінімальною потребою в спеціальному устаткуванні.

Програмний матеріал передбачає освоєння особливостей пересування в зимовий час: різновиди ходьби і бігу по льоду по глибокому снігу; подолання різних перешкод; пересування на лижах, ковзанах, санках, що сприяє розвитку координаційних якостей, витривалості, швидкості.

Рухомі ігри направлено на навчання школярів основам самостійної організації і проведенню дозвілля з використанням прогулянок, змагань і ігор з предметами.

Окрім цього уроки даного розділу носять оздоровчий характер: надають цілеспрямовану дію на гартування організму і профілактику простудних захворювань у дітей в зимову пору року.

Формування відношення до себе, свого «я» як унікальності, неповторності, яка може виявлятися не тільки на інтелектуальному, але і на фізіологічному є завданням курсу для учнів. Використовуваний методичний прийом на цьому етапі освоєння теоретичних знань – своєрідні «подорожі в різні системи», направлені на ознайомлення з будовою і функціями органів і систем організму. Школярі отримують початкові знання по основах фізичної культури, оволодівають навиками і уміннями самостійних занять фізичними вправами, організації свого режиму дня і виконання правил особистої гігієни.

Валеологічний компонент і домашні завдання містять послідовне ознайомлення молодших школярів з правилами особистої гігієни, впливом фізичної культури на організм і здоров'я людини, будовою і функціями окремих органів, правилами поведінки і взаємин з оточуючими людьми, з основними характеристиками фізичних якостей людини. Домашні завдання направлені на закріплення як теоретичного, так і практичного матеріалу, пройденого на уроках. Система домашніх завдань включає виконання ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультхвилинок, комплексу дихальних вправ, гуртуючих процедур разом з батьками або самостійно, а так само складання режиму дня, оформлення малюнків в робочому зошиті, робота з картинками, словами, прислів'ями і приказками.

Ознайомлення учнів з теоретичним матеріалом засновано на використанні наочності (картинок, фотографій, схем, таблиць) в ході уроку, що сприяє не тільки доступному розумінню навчального матеріалу, але і полегшує організацію уваги у учнів і підвищує їх інтерес.

Протягом наступного етапу учням пропонується освоїти особливості і правила виконання різних рухових дій, набути навичок самостійного використання фізичних вправ. Учні знайомляться з прийомами відновлення працездатності і гартування, способами самоконтролю і саморегуляції. Нові відомості про будову організму полягають в уявленні про людину як сукупність життєво важливих систем і органів їх значенні і функціях. Домашні завдання сприяють засвоєнню матеріалу учнями і включають вправи на розвиток фізичних якостей, письмові і практичні завдання, що фіксуються в робочому зошиті.

Запропонована система залучення законів розвитку людини розроблена з урахуванням вікових психофізіологічних особливостей учнів, на особово-значущому рівні.

Програмою передбачено ознайомлення учнів з поняттям еволюції. Теоретичний компонент направлений на формування грамотного представлення молодших школярів про роль сім'ї в життя кожної людини і суспільства в цілому, про характеристику небезпечних і шкідливих факторів і екстремальних ситуацій, формування знань і умінь при захист здоров'я від наслідків цих ситуацій. Система ЗСЖ дозволяє формувати установки на збереження здоров'я і слідувати їм в повсякденному житті.