щодо організації навчального процесу спеціальностей напряму 0902 «ІНЖЕНЕРНА МЕХАНІКА» ПЕРШИЙ СЕМЕСТР
Тривалість семестру – 18 тижнів. Два підсеместри:
1) 9 тижнів з 1.09.04 по 2.11.04 р.; 2) 9 тижнів з 5.11.04 по 4.01.05 р.
Контрольні тижні: 27.10.04 – 2.11.04 р.; 29.12.04 – 4.01.05 р.
| Дисципліна | Кредити ECTS | 1.09.04 – 2.11.04 р. | 3.11.04 р. – 4.01.05 р. | |||
| аудитор. годин на тижд. | форма контролю знань | аудитор. годин на тижб. | форма контролю знань | |||
| Історія України | 3 | 6 | СК - е | - | - | |
| Іноземна мова | 5 | 5 | П1 | 5 | СК - з | |
| Вища математика | 5 | 5 | П1 | 5 | СК - з | |
| Хімія | 3 | 8 | СК - е | - | - | |
| Інформатика | 3 | - | - | 8 | СК - е | |
| Нарисна геометрія, інженерна комп’ютерна графіка | та | 3 | - | - | 8 | СК - е |
| Історія інженерної діяльності | 2 | 2 | СК - з | - | - | |
| Вступ до фаху | 2 | 2 | СК - з | - | - | |
| Фізичне виховання | 1 | 2 | П1 | 2 | П2 | |
| Всього: | 27 | 30 | е - 2; з - 2; П - 3 | 28 | е - 2; з - 2; Пі 1 | |
-
ДРУГИЙ СЕМЕСТР
| Дисципліна | Кредити ECTS | 19.01.05 – 29.03.05 р. | 30.03.05 – 7.06.05 р. | ||
| аудитор. годин на тижд. | форма контролю знань | аудитор. годин на тижд. | форма контролю знань | ||
| Іноземна мова | 6 | 5 | П1 | 5 | СК - е |
| Українська мова (за професійним спрямуванням) | 2 | 2 | СК - з | - | - |
| Вища математика | 6 | 6 | П1 | 6 | СК - е |
| Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка | 3 | - | - | 8 | СК - з |
| Теоретична механіка | 3,5 | - | - | 8 | СК - з |
| Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство | 2,5 | 4 | СК - з | - | - |
| Фізика | 3 | 8 | СК - е | - | - |
| Інформатика (курсова робота) | 3 | 4 | СК - КР | - | - |
| Фізичне виховання | 1 | 1 | П1 | 1 | СК - з |
| Всього: | 30 | 30 | е - 1; з - 2; КР - 1, Пі - 3 | 28 | е - 2; з - 3 |
СКі — семестровий контроль знань (е – екзамен; з – залік),
Пі — підсумок поточного контролю знань за рейтинговою системою.
РЕАЛІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ
Анатолій КОЛОТ, проректор з навчальної роботи,
Київський національний економічний університет
Розглядаючи комплекс питань, у який спосіб має здійснюватися імплементація Болонського формату в освітню діяльність в цілому і в освітню діяльність по підготовці фахівців економічного профілю зокрема, хочеться поділитися досвідом Київського національного економічного університету (КНЕУ), нашим баченням щодо реалізації цього завдання.
Варто відзначити, що КНЕУ з перших кроків по приєднанню до Болонського процесу брав і бере активну участь у всіх заходах, що проводяться під егідою Міністерства освіти і науки України, зокрема у діяльності робочої групи. Наш університет є учасником педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу і немало вже зробив в організаційному, методичному та інституціональному плані.
Усю підготовчу роботу по приєднанню до Болонського формату ми розпочали з комплексного порівняльного аналізу системи освіти в провідних європейських університетах та власної системи освітньої діяльності.
Такий порівняльний аналіз з огляду на вимоги Болонської декларації дозволив нам відповісти на принципово важливі питання, а саме:
1) якими є наші конкурентні переваги і в чому вони полягають;
2) де ми не «дотягуємо» до кращих європейських взірців, у чому ми програємо Європі і де не маємо конкурентних переваг;
3) що маємо робити в інституціональному плані (кредити, модулі, інформаційні пакети тощо) та в плані щодо покращення змістових характеристик освітньої діяльності.
Як засвідчили результати аналізу, ми маємо певні конкурентні переваги, зокрема:
- значно кращу гуманітарну підготовку порівняно з багатьма зарубіжними ВНЗ і за будь-яких заходів щодо входження до загальноєвропейського освітнього простору не повинні її втрачати;
- ґрунтовнішою, глибшою, більш предметнішою є фундаментальна підготовка, яка закладає підвалини подальшої міжпрофесійної мобільності, створює передумови для високої конкурентоспроможності не лише на момент випуску фахівців, а й на тривалий час практичної діяльності.
Є й інші конкурентні переваги, але є й потреба удосконалення освітньої діяльності.
Невідповідності з освітою європейського формату залишаються досить суттєвими, тому й заходи щодо імплементації європейського досвіду, гармонізації національної та європейської освіти мають бути і комплексними, і багатими за змістом, і включати одночасно як зміни інституціонального характеру, так і змістового та науково-методичного.
Саме таким за структурою є план заходів по приєднанню до Болонського формату, що затверджений Вченою радою КНЕУ і нині успішно реалізується.
У себе в університеті ми не схильні стверджувати, що де-факто вже повністю доросли до європейських стандартів в освіті і приєднання, про яке йде мова, це справа суто формального характеру. Переконані, що за цілого ряду напрямів ми ще не вписуємося у Болонський процес, а по окремих — до останнього часу навіть здавали позиції, які мали до початку перебудовчих процесів (як це, наприклад, наукова робота).
Ми виходимо з того, що освітня діяльність відповідно до вимог Болонської декларації — це не тільки і не стільки рівні, модулі, експерименти, кредити, рейтинги. Це, перш за все, нова філософія освітньої діяльності, це нові принципи організації навчального процесу, це новий тип відносин між викладачем і студентом, це нові «технології» опанування знань, це унеможливлення репродуктивних методів навчання, це прозорість навчального процесу і ще багато іншого.