Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (стр. 31 из 62)
Кожен модуль (навчальна дисципліна) розподіляється на підмодулі (змістова частина модуля), визначається їх значення у формуванні знань та умінь з модуля, розробляється, зазначене раніше, детальне навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студента, проводяться проміжна та підсумкова атестації за схемою, що наведена в табл. 2 і 3.
Таблиця 2
ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ КРЕДИТІВ ECTS за підмодулями
(змістовими частинами модуля) та схема оцінювання знань і умінь студента з модуля (інтегр. навчальної дисципліни) «агрохімія»
| № підмодуля | Назва підмодуля (змістової частини модуля) | Обсяг навч. роб. студ., акад. год кредита ECTS* | Знач. підмодуля у формуванні знань та умінь, % | Оцінювання підмодуля, модуля, бали (Табл. 3) |
| 1 | Хімічний склад, якість врожаю та живлення рослин. Методи управління ними | 24 0,6 | 10 | 80 |
| 2 | Властивості ґрунтів у зв’язку із живленням рослин. Методи визначення та управління якістю ґрунтів | 24 0,6 | 10 | 92 |
| 3 | Добрива та умови ефективного і екологічно безпечного їх використання | 60 1,7 | 35 | 66 |
| № підмодуля | Назва підмодуля (змістової частини модуля) | Обсяг навч. роб. студ., акад. год кредита ECTS* | Знач. підмодуля у формуванні | Оцінювання підмодуля, модуля, |
| знань та умінь, % | бали (Табл. 3) | |||
| 4 | Виконання та захист курсової роботи |  | 10 | 71 |
| 5 | Складання іспиту |  | 20 | 85 |
| 6 | Навчальна практика з агрохімії |  | 15 | 60 |
| Підсумкові значення показників з модуля (дисципліни) | 189 5,0 | 100 | 76 | |
* Обсяг кредиту ECTS прийнято за 36 акад. год.
З таблиці 2 бачимо, що зміст навчання модуля «Агрохімія» розділено на 6 підмодулів, визначено за кожним із них обсяг навчальної роботи студента у кредитах ECTS, їх значення у формуванні знань та умінь, наведено результати проміжної та підсумкової атестації.
Варіанти оцінювання знань та умінь за 100-бальною шкалою та шкалою ECTS наведено у таблиці 3.
Перша колонка – оцінка за шкалою ECTS, друга колонка – масова частка студентів, що пройшли атестацію і віднесені до цієї номінації (категорії) оцінювання, третя колонка – визначення назви результатів оцінювання за шкалою ECTS і четверта колонка – відповідність номінацій (категорій) 100-бальної шкали шкалі ECTS.
Таблиця 3
ВАРІАНТИ ОЦІНЮВАННЯ
| ECTS - оцінка | Кількість студентів, % | Визначення назви оцінювання за шкалою ECTS | За 100 бальною шкалою (як приклад) |
| A | 10 | відмінно | 90-100 |
| B | 25 | дуже добре | 75-89 |
| C | 30 | добре | 60-74 |
| D | 25 | задовільно | 40-59 |
| E | 10 | достатньо для виконання мінім. вимог з модуля | 30-39 |
| FV | – | недостатньо: потрібна додаткова робота без повторного вивчення модуля | 15-29 |
| F | – | недостатньо: потрібна значна додаткова робота (повторне вивчення модуля) | < 15 |
ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ КРЕДИТНОМОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
Олег ПОТАП, доцент,
Національна металургійна академія України, м. Дніпропетровськ
У Національній металургійній академії України, яку я тут представляю, до педагогічного експерименту в наступному навчальному році будуть залучені майже 500 студентів першого курсу, що навчаються за напрямами «Металургія» (7 спеціальностей) та «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології» (1 спеціальність).
У лютому наказом ректора було створено робочу групу, яка, на нашу думку, досить ефективно спрацювала. І сьогодні ми можемо впевнено казати, що починаємо експеримент «з відкритими очима», зробивши усі необхідні організаційні заходи, маючи детальну уяву про те, що і як слід робити.
Ми формулювали задачу таким чином. Необхідно скористатись можливостями, що їх дає експеримент, для суттєвого поліпшення якості підготовки фахівців-металургів й реального наближення сутнісного змісту освіти до рівня провідних європейських ВНЗ. При цьому слід враховувати як основні положення КМСОНП та європейської системи перезарахування кредитів (ECTS), так і вимоги української нормативної бази у сфері освіти. Вводячи новації, бажано у максимальній мірі, наскільки це можливо, дотримуватись тих засад, на яких вітчизняна освіта базувалась досі, оскільки багато з них видаються не тільки звичними, але й досить зручними з огляду на планування навчального процесу. Тим більше, що Болонська конвенція, як відомо, проголошує прихильність до збереження своєрідності змісту і форм викладання освітніх програм, а, отже, і національної та місцевої академічної автономії.
Вважаючи, що наш доробок може стати на користь іншим, ми сьогодні пропонуємо для використання усім зацікавленим цілісну систему заходів з впровадження кредитномодульної системи організації навчання, яка
- по-перше, сприяє підвищенню якості і забезпечує дійсне наближення змісту підготовки фахівців до європейського рівня;
- по-друге, повною мірою відповідає базовим положенням КМСОНП та ЕСТS;
- по-третє, враховує усі існуючі вимоги вітчизняної системи освіти;
- по-четверте, легко пристосовується до існуючих відпрацьованих методів планування навчального процесу у вищих навчальних закладах України.
Усі наведені кількісні показники в цій системі визначаються діючими нормативами, є результатом арифметичних розрахунків, або виходять з простих логічних міркувань.
Передусім слід визначитись з кредитами ECTS та їх співвіднесенням з кредитами освітянської системи України, бо саме від цього у визначальній мірі залежить обсяг подальшої роботи з приведення системи навчання у відповідність до вимог КМСОНП.
Наша освітянська система визначає кредит як обсяг навчального матеріалу, який може бути засвоєний студентом протягом 54 годин навчального часу (сума годин аудиторної та самостійної роботи студента за тиждень). Така прив’язка тривалості українського освітянського кредиту (кр.у.) до тривалості навчального тижня, яку всі ми вже досить добре засвоїли і до якої звикли, видається дуже зручною з огляду на планування навчального процесу.