Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (стр. 42 из 62)

Зрозуміла усім конфігурація структури вищої освіти України, на нашу думку, має бути наступною:

освітня кваліфікація - бакалавр та магістр з відповідним рівнем - базова вища освіта та

повна вища освіта;

професійна кваліфікація - за державним класифікатором з рівнем професійної

діяльності, що визначає Закон України «Про вищу освіту».

Термінологія відповідає Закону України «Про вищу освіту», не потребує зміни структури вищої освіти та буде зрозуміла в Європі.

Рівні професійної діяльності нам треба переосмислити. Чи навряд ми можемо дотягнути бакалавра до експлуатаційного рівня. Цей рівень вимагає конкретики. Тут необхідний вузький профіль. Наш бакалавр має широкий профіль. Саме тому наш бакалавр за напрямом, а не за спеціальністю.

КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦЯ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ

ОСВІТНЯ		ПРОФЕСІЙНА
Назва	Рівень	Назва	Рівень
бакалавр	базова вища освіта	За Державним класифікатором	Експлуатаційний
магістр	повна вища освіта	За Державним класифікатором	Технологічний
За Державним класифікатором	Дослідницький

Треба звернути увагу на те, що у світі швидко зростає група працівників розумової праці, яка одержала назву «нові службовці» - висококваліфіковані робітники XXI століття. Завданням нового службовця є «задоволення запитів клієнта».

Це єдине, у чому розвинені країни мають конкурентну перевагу. Наприклад, США усвідомлено реалізує цю перевагу унікальною системою суспільних коледжів. Саме цим пояснюється продуктивність американської економіки.

Задача в підготовці нових службовців полягає в збільшенні об'єму знань, рівня відповідальності та продуктивності. На нашу думку, таке завдання в Україні мають виконувати технікуми, доля яких бентежить.

5. Українські стандарти вищої професійної освіти безумовно вимагають удосконалення, але концепція їх розробки перспективна. У склад стандартів входить підводна частина айсбергу – обґрунтування програми підготовки. Як спрощувати стандарти?

НОРМАТИВНА ЧАСТИНА

Природничо-науковий

Загально-інженерний та цикл фаховий цикли

ВАРІАТИВНА ЧАСТИНА

Рис.4. Структура програми підготовки бакалаврів

Як усталену треба уніфікувати освітню характеристику фахівця, тобто - гуманітарний та природничо-науковий цикли навчання.

Перший цикл вже уніфіковано.

Для полегшення взаємовизнання кредитних одиниць змістові модулі природничонаукового блоку навчання доцільно уніфікувати за галузями вищої освіти. Призначення цього блоку – фундаментальна підготовка випускника, що дозволяє опанувати інші блоки. Це базове навчання на все життя. Через стабільність змісту модулів немає сенсу вишукувати спеціальні критерії відбору змісту цих блоків – достатньо формувати їх за прецедентом.

За кожним напрямом це зроблено і кожен НМК з напряму може своєчасно без проблем надати пропозиції.

Іншого підходу вимагає проектування професійної компоненти підготовки.

Призначення професійно-практичного циклу – забезпечення професійної кваліфікації, тобто можливості виконання випускником професійних обов’язків на первинних посадах. Шляхи удосконалення стандартів вищої освіти:

- Уніфікація природничо-наукового циклу навчання за галузями знань.

- Скасування зайвого літерного шифрування задач та умінь.

- Спрощення формули уміння.

При формуванні кваліфікаційної характеристики та відповідної професійної програми підготовки треба використовувати максимальну ступінь узагальнення, опустити зайве літерне шифрування елементів, спростити формулу вмінь фахівця.

Структурно-логічна схема формування стандартів залишиться. Обсяг стандартів зменшиться, а текст стане зрозумілим не тільки авторам, а й широкому колу викладачів.

6. Таким чином, кредитно-модульна система організації навчального процесу має спиратись на стандарти вищої освіти, як і процедури ліцензування, акредитації та нострифікації.

Зокрема, ліцензування - це експертиза проекту вищої освіти навчального закладу. Немає проекту - немає експертизи.

Ще раз пропонуємо справу стандартизації вищої освіти довести до логічного кінця без створення штучних і формальних проблем.

Для цього треба лише відповідний наказ Міністра освіти і науки України.

Проводити експеримент з кредитно-модульної системи організації навчального процесу без наявності стандартів вищої освіти буде помилкою. До участі в експерименті мають допускатись напрями та спеціальності, що мають стандарти вищої освіти.

Після даного семінару на базі Національного гірничого університету буде негайно проведено засідання Науково-методичної комісії з гірництва МОН України з метою впровадження рішень семінару та реалізації запропонованих розпорядчих документів.

7. На останньому міжнародному семінарі у Києві показовими були наголоси представників Ради Європи, ЮНЕСКО-Європейського центру вищої освіти та Європейської асоціації університетів, що наша система вищої освіти спроможна надавати випускникам реальну професійну кваліфікацію, їй є, що запропонувати і стати зрозумілою.

Із задоволенням як освітянами України, так і закордонними колегами була сприйнята пропозиція заступника Міністра Михайла Степка щодо проведення міжнародного семінару «Досвід України з розбудови вищої освіти».

Директор Болонського секретаріату Пер Найборг (Норвегія) відзначив, що система вищої освіти України пройшла великий шлях гармонізації щодо європейських вимог і висловив впевненість, що, «беручи до уваги її місце, вклад та устремління, на Бергенському самміті (Норвегія) у травні 2005 р. Україна стане повноправним членом Болонського процесу».

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПАКЕТІВ

Євген СОКОЛ, проректор,

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

1. Інформація відносно закладу освіти

2. Інформація відносно програм освіти

2.1. Загальна інформація

2.2. Опис індивідуальних одиниць програми

3.Загальна інформація для студентів

ІНФОРМАЦІЯ ВІДНОСНО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Назва і адреса

Академічний календар (графік навчального процесу)

Керівництво університету

Загальний опис закладу освіти (зокрема тип і статус)

Список пропонованих програм освіти

Процедури допуску / реєстрації

Головні правила університету

Координатор ЕСTS в університеті

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Кваліфікація, що здобувається

Вимоги допуску

Освітні і професійні цілі

Доступ до подальшої освіти

Діаграма програми освіти (навчальний план) із зазначенням кредитів (60 за рік)

Завершальна атестація, якщо є

Правила атестації і оцінювання

Координатор ЕСTS від департаменту (факультету, кафедри)

ІНФОРМАЦІЯ ВІДНОСНО ПРОГРАМ ОСВІТИ

Опис окремих одиниць програми

Назва дисципліни. Код дисципліни

Вид дисципліни. Рівень дисципліни

Рік вивчення. Семестр / триместр. Кількість кредитів

Основний лектор Задача курсу

(очікувані результати навчання і компетентність, що набувається) Попередні дисципліни

Короткий вміст курсу. Рекомендована література

Методи викладання

Методи оцінювання

Мова навчання

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Вартість життя. Умови мешкання. Харчування Медичні послуги

Умови для студентів із особливими потребами

Страхування. Фінансова підтримка студентів

Приміщення для занять студентів

Навчальне устаткування

Мовні курси. Стажування. Міжнародні програми

Практична інформація для мобільних студентів

Можливості для заняття спортом Позанавчальна діяльність і дозвілля Студентські об'єднання.

ЗРАЗОК

ІНФОРМАЦІЙНОГО ПАКЕТУ

НАКАЗ

№ 696-І

ректора НТУ «ХПІ» від 23.12.2003 р.

РОБОЧА КООРДИНАЦІЙНА ГРУПА З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ТА

МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

ГОЛОВА Товажнянський Л.Л.

ЗАСТУПНИКИ ГОЛОВИ Сокол Є. І., Кравець В.О., Романовський О. Г., Клименко Б.В.

ЧЛЕНИ РОБОЧОЇ ГРУПИ: Воінов В.В., Степанов М.С., Шамардіна В.М.,

Бреславський Д.В. Грабченко А.І., Григоров О.В., Клепіков В.Б., Домнін І Ф., Львов Г.І. Бортніков В.Я., Гончаров О.А., Полубєдов П.Е., Доля В.М., Офій В.В., Осічев О.В. Вировець С.В., Клименко Н.П.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ З ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В НТУ «ХПІ»

Об’єкт експерименту – навчальний процес на рівні базової вищої освіти на спеціальностях:

090202 – Технологія машинобудування (кафедра різання матеріалів та різальних інструментів)

090214 – Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, машини і обладнання (кафедра підйомно-транспортних машин та обладнання);