Смекни!
smekni.com

Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

-Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

-Предмет дослідження — напрямки формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

-Мета нашої роботи — на основі аналізу спеціальної психолого-педагогічної літератури теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність напрямів формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

Гіпотеза дослідження:

формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов:

-застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку;

-впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використанням новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.

Завдання дослідження

- проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з метою визначення понятійно-термінологічного апарату, у контексті дослідження проблеми;

- з’ясувати й узагальнити структурні компоненти самооцінки як продукту самосвідомості людини та особливості її становлення в онтогенезі;

- обґрунтувати методику експериментального дослідження і вивчити самооцінку у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ;

- визначити шляхи формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

РОЗДІЛ 1.НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

- 1.1.Самооцінка як продукт самосвідомості людини та її структурні компоненти

- 1.2.Науково-теоретичне становлення знань про самооцінку в історії психології

- 1.3. Становлення самооцінки в онтогенезі

Самооцінка

оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей - є важливим регулятором поведінки.

Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності.

Мірою адекватності при цьому виступає її відповідність об’єктивній цінності індивіда.

Онтогенез самооцінки

- 4 роки

Самооцінка пов’язується з успішністю предметної діяльності

- 5,5 років

У ставленні дитини до себе починає проникати оцінка однолітка. Самооцінка також пов'язана з наочною діяльністю, але у відношення до себе починає проникати досвід взаємин дитини з однолітками в предметній діяльності.

- 5,5-6,5 років

Втрата предметноїюдіяльностію свого провідного положення. Жоден вид дитячої діяльності (навіть гра) не має зв'язку з самооцінкою дитини. Самооцінка не пов'язана з соціальною сферою дошкільників. У цьому віці успішність предметної діяльності пов'язана тільки з передбачуваними дитиною оцінками цих дій іншими людьми.

- 6,5 років

Відношення дитини до себе опосередковане оцінками однолітків, мамою і вихователем.

- 7 років

Виробляє елементарні судження про свої досягнення, вчинки, якості. Прагне високої самооцінки, переживає оцінки, переживає свою відповідність-невідповідність певному еталону. Вміє порівняти себе з іншими. Усвідомлює зв'язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Виявляє здатність до елементарної рефлексії – усвідомлює, як її особливості сприймають дорослі та однолітки, може будувати свою поведінку з урахуванням можливих реакцій інших людей.

РОЗДІЛ ІІ.ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ

- 2.1.Концепції психічного дизонтогенезу у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку

- 2.2.Зовнішні й внутрішні психологічні передумови формування самооцінки у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Психологічні передумови формування самооцінки

-а) внутрішні, які полягають особливостях функціонування психічних явищ, що залежать від впливу порушення;

-б) зовнішні, які характеризуються впливом соціуму.

Внутрішні передумови:

- Біологічні чинники, а саме - характер ушкодження мозку

- Генетичні чинники, можливо, визначають не тільки формування мисленнєвої і мовленнєвої системи, але й конкретні психопатичні синдроми, які зачіпають особистісну сферу людини з порушеннями мовлення

- Психологічні рефлексивні переживання дитиною власної неповноцінності, які досить часто ігноруються.

Зовнішні передумови:

- Дефіцит спілкування і недостатність володіння прагматикою спілкування (комунікативна депривація і фрустрація).

- Вимоги, що висуваються соціумом до тих здібностей, які формуються у дитини не благополучно.

РОЗДІЛ ІІІ.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ

- 3.1. Обґрунтування змісту і методики експериментального дослідження самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ

- 3.2. Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

- 3.3.Визначення ефективності впроваджених напрямів формування самооцінки у дітей із загальним недорозвитком мовлення

Для дослідження самооцінки дітей із ЗНМ ми використали наступні методики:

} Метод спостереження за ігровою і навчальною діяльністю дошкільників.

} Проективні малюнкові тести „Намалюй сім’ю”, „ Автопортрет.

} Методики на визначення самооцінки Г.Урунтаєвої.

} Методика для вивчення самооцінки

М. Курінної.

Критерії визначення рівнів сформованості самооцінки у дітей старшого дошкільного віку :

- поведінковий;

-пізнавально-інтелектуальний;

-комунікативний.

Три рівні розвитку самооцінки у дітей:

-високий,

-середній,

-низький.

Таблиця 3.1.2. Рівні сформованості самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ і нормальним мовленнєвим розвитком (констатувальний експеримент першого порядку)

На етапі формувального експерименту були використані наступні напрями формування адекватної самооцінки:

} психологічна робота з родиною та педагогами;

} метод ідентифікації з лялькою або улюбленою твариною;

} довірлива бесіда і метод проблемних прожективних ситуацій;

} казкотерапія;

} комунікативні ігри.

Поради батькам із формування у дітей із ЗНМ адекватної самооцінки:

- Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого.

- Не перехвалюйте дитини, але і н е забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

- Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером в усіх справах, але також покажіть, що інші можуть бути в чомусь кращими за неї.

- Не забувайте заохочувати інших дітей в присутності вашої дитини. Підкресліть достоїнства іншої дитини й доведіть, що й ваша дитина може також досягти схожих результатів.

Поради батькам із формування у дітей із ЗНМ адекватної самооцінки:

- Демонструйте на собі адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати виконаної вами справи.

- Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

- Постійно зміцнюйте у дитини впевненість у собі, у власних силах.

- Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви її любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Комунікативні ігри. „Моя долоня

Долоня друга

Таблиця 3.3.3.Рівні сформованості самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ (констатувальний експеримент другого порядку)


Результати експериментального дослідження

Порівнюючи дані констатувального та контрольного експериментів, ми виявили, що у дітей експериментальної групи зявився високий рівень сформованості самооцінки (13%),а також низький рівень змінився з 40% на 30%; а у дітей контрольної групи, в якій не застосовували систему формування самооцінки результати погіршились: відсоток дітей з високим рівнем сформованості самооцінки зменшився з 10% на 8% .

Результати експериментального дослідження

Це підтвердило гіпотезу нашого дослідження, що формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку; впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використання новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.

Дякуємо за увагу!

- Автори:

- …….

- …….

- …….


Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення