- оцінити вірогідність повторення порушень у майбутньому.
При виявленні перекручень аудитор може обрати один з двох варіантів поведінки:
1) не вимагати внесення виправлень, коли помилка незначна і суттєво не впливає на фінансову звітність, і не спричинена незаконними діями;
2) вимагати виправлення перекручень, коли виявлена значна помилка, що впливає на фінансову звітність, або помилка, пов’язана з порушенням юридичної достовірності інформації, або стосується оподаткування.
У випадках, коли аудитор підозрює, що до порушень причетне керівництво або воно їх покриває, особливо важливо поінформувати відповідний рівень керівництва підприємства-клієнта. Як правило, обов’язок аудитора зберігати конфіденційність забороняє йому доповідати про помилки чи шахрайство третім особам без дозволу клієнта. Але за певних умов (державна безпека, відмивання грошей від незаконних операцій) аудитор повинен поінформувати відповідні контрольні органи, попередньо проконсультувавшись у юриста.
Тема 6: Інформаційне забезпечення контрольно-аудиторського процесу
1. Сутність та класифікація інформаційного забезпечення ФГК.
2. Економічна інформація: класифікація, призначення в аудиті та їїносії.
3. Нормативно-правова та фактографічна інформація в контрольному процесі.
Питання 1
Поняття інформаційного забезпечення складається з двох елементів:
1) інформація;
2) інформаційна діяльність.
Під контрольною інформацією розуміють інформацію, яка фіксує результат порівняння характеристик об’єкта контролю з відповідними нормами, законами, параметрами тощо. Класифікація контрольної інформації:
1) за насиченістю:1.1 недостатня;1.2 достатня;1.3 надлишкова. | 2) за корисністю:2.1 корисна;2.2 некорисна. | 3) за реальністю:3.1 достовірна;3.2 недостовірна. |
4) за способом відображення:4.1 текстова; 4.2 звукова;4.3 цифрова; 4.4 графічна … | 5) за ступенем впливу:5.1 що вимагає коригування;5.2 що не вимагає коригування. |
Інформація, необхідна для реалізації цілей контролю, має відповідати таким вимогам:1) методична єдність формування; 2) достовірність; 3) швидкість та своєчасність передачі; 4) доступність для сприйняття суб’єктом контролю; 5) економічність процедур перетворення; 6) лаконічність.
Контрольна інформація характеризується трьома критеріями:
- синтаксичною адекватністю, пов’язаною з формально структурованими характеристиками інформації;
- семантикою, яка враховує смисловий зміст інформації;
- прагматикою, пов’язаною з цінністю, корисністю інформації.
Інформаційна діяльність – це:
· визначення потреби в інформації як в особливому ресурсі для кожної функції управління;
· встановлення джерел отримання даних для їх наступного перетворення і одержання контрольної інформації;
· реалізація контрольної інформації для внесення коректив до стану об’єктів контролю.
Інформаційне забезпечення ФГК – це сукупність інформаційних ресурсів, що характеризують стан об’єктів контролю і є необхідними для досягнення його цілей. Його мета полягає в інформуванні учасників контрольно-аудиторського процесу про стан об’єктів, що контролюються. Класифікація інформаційного забезпечення ФГК:
1) ступінь обробки і місце в інформаційному процесі:1.1 нова (створена в процесі контролю);1.2 релевантна (раніше зареєстрована в документах бухгалтерської, податкової або статистичної звітності). | 2) зміст:2.1 законодавча;2.2 технологічна;2.3 фактографічна;2.4 планово-нормативна;2.5 організаційно-управлінська;2.6 договірна. | 3) професійність:3.1 робоча (між аудиторами);3.2 інформаційно-пряма (по підприємству);3.3 інформаційно-непряма (нормативно-правова);3.4 інформаційно-опосередкована (по галузі). |
Питання 2
Економічна інформація – це сукупність відомостей, які характеризують виробничу і фінансово-господарську діяльність суб’єктів підприємництва. Вона має такі особливості:
1)відображає діяльність ланок народного господарства за допомогою натуральних, умовних і вартісних показників;
2)фіксується як дискретна величина на матеріальних носіях;
3)має лінійну форму (записується рядками).
Ця інформація є масовою і об’ємною, потребує багаторазового групування, арифметичної та логічної обробки для управління; характеризується тривалістю зберігання, циклічністю виникнення і обробки у встановлених часових інтервалах; є активною відносно впливу на господарський механізм. Структура економічної інформації зумовлена її призначенням в управлінні і контролі господарської діяльності. Класифікація економічної інформації:
1) стан об’єкта контролю:1.1. оперативна (на теперішній момент);1.2. поточна (протягом планового періоду) | 3) відношення до об’єкту контролю:3.1 внутрішня і зовнішня;3.2 вхідна і вихідна |
2) ступінь деталізації:2.1 аналітична;2.2 синтетична. | 4) стабільність використання або зберігання:4.1 умовно-постійна;4.2 змінна (менше 1 місяця). |
Носії економічної інформації, які використовуються в контрольно-аудиторському процесі, виконують подвійну роль. По-перше, вони містять дані, які характеризують економічні процеси, що досліджуються ревізією і аудитом, і по-друге, є доказами того, що такі процеси дійсно відбулися за участю службових та матеріально відповідальних осіб, які наказували та виконували ці операції. Оскільки висновки аудиту ґрунтуються на результатах дослідження передусім фактографічної інформації, оформленої згідно з нормативними актами про документи і документооборот в обліку, то первинні документи є важливим носієм економічної інформації, який використовується в контрольно-аудиторському процесі.
Первинні документи є виправдними в частині достовірності, повноти і відповідальності за господарські операції, що відображені в системі обліку та звітності. В процесі ревізії та аудиту перевіряють ким і коли затверджені форми первинних документів, чи дотримується порядок їх складання і заповнення усіх встановлених реквізитів.
Питання 3
Фактографічна інформація – це описування фактів, згрупованих за певними системоутворюючими ознаками. До неї належить обліково-економічна і статистична інформація про діяльність підприємств, яку попередньо групують в системі господарського обліку за допомогою методів бухгалтерського обліку. Фактографічна інформація, відображена в системі обліку, є основною досліджень фінансово-господарського контролю і аналізу з питань господарської діяльності підприємств, надання кредитів, здійснення інвестицій тощо. Вона є основою доказів здійснення фактів господарських операцій і процесів, що створили конфліктні ситуації у правовідносинах між об’єктами і суб’єктами права.
Методика роботи з фактографічною інформацією підпорядкована основній меті контролю і аудиту – визначенню ефективності господарювання суб’єктів підприємницької діяльності, додержання ними законодавства, виконання зобов’язань перед державою і учасниками господарської діяльності, що грунтується на достовірних даних, безперервних доказах істинності висновків і забезпечуються нормами права. Дослідження фактографічної інформації підпорядковано основній меті контрольно-аудиторського процесу – виявленню і усуненню недоліків в господарській діяльності підприємств, розробці і впровадженню раціональних методів господарювання, що ґрунтуються на ринковій економіці. Методика дослідження фактографічної інформації в аудиті включає такі процедури:
- вибір даних;
- перевірку їх достовірності;
- дослідження і використання в системі доказів.
Нормативно-правова інформація являє собою сукупність законодавчих актів та технічно-нормативної документації, що регулює виробничу та фінансово-господарську діяльність суб’єктів підприємництва. Положення нормативно-правової інформації є одночасно настановами для створення або заповнення юридично та економічно вірних документів і критеріями перевірки правильності цих самих документів, якими оформлюється здійснення господарських операцій під час проведення аудиту або ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств.
1. Поняття і класифікація робочих документів аудитора
2. Методика ведення аудиторського досьє
3. Завершальний етап аудиторської перевірки
Питання 1
Хід аудиторської перевірки та її результати мають бути документально оформлені. Основною метою підготовки робочих документів є підтвердження того, що аудиторська перевірка була проведена відповідно до прийнятих принципів аудиту.
Робоча документація – це записи, за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час проведення аудиторської перевірки. Під час планування та проведення аудиту робоча документація допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку і контроль за процесом її проведення, в ній реєструються результати аудиторських процедур, виконаних для підтвердження прийнятих аудитором рішень.
Склад, зміст, форму і кількість робочих документів аудитор визначає в конкретному випадку самостійно, виходячи з характеру проведеної роботи, типу і складності діяльності підприємства-клієнта, стану бухгалтерського обліку та надійності системи внутрішнього контролю клієнта.. Робочі документи аудитора мають відповідати наступним вимогам:
- містити повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, який не брав участі у цій перевірці, міг скласти уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;
- документи мають бути складені під час перевірки, складання їх після завершення перевірки і підготовки аудиторського висновку не припускається;