37. Україна в системі міжнародних політичних відносин і їїмісце в сучасному геополітичному просторі.
Для молодої України національнимиінтересами постають раціональне державотворення і зміна суспільного ладу. Вперхідний час досить різко загострюються суспільні проблеми і суперечності. Утакій ситуації на перший план виходять державні інтереси, які не завждизбігаються з інтересами особи. Найважливішим завданням для держави в системінаціональних інтересів - це подолання кризи, розвиток і підтримка процесівсоціально-культурного й духовного відродження як засади національноїдержавності українського народу. В нинішній конкретно-історичний періоддержавні інтереси України збігаються зі стратегічними завданнями щодозабезпечення ефективного функціонування суспільства, внутрішньої стабільності,соціальної злагоди, сприятливих міжнародних умові і колективної безпеки. Цізавдання випливають із політичної та економічної доцільності, одночасно вонипостають і як національні інтереси України. Актуальним для влади є забезпеченнязапитів кожного члена суспільства, прав людини. За нинішніх умов будь-який урядУкраїни ризикує втратити довіру і владу, якщо не знайде оптимальних засобів,форм і методів реалізації політики поєднання державних і особистих інтересів, аводночас - узгодження їх з національними інтересами нашої країни.
38. Міжнародні організації та міжнародні політичнівідносини.
Міжнародні організації - об’єднання держав, національних громадськихорганізацій та індивідуальних членів з метою вирішення питань регіонального абоглобального характеру, відвернення та врегулювання військових конфліктів.Розрізняють організації, які виступають за мир, розброєння та безпеку; задотримання громадських прав; проти забруднення навколишньо природньогосередовища; проти расизму. Особливе місце серед міжнародних організацій посідаєООН. Усі інші міжнародні організації поділяються на міжурядові та неурядові.Серед міжурядових ОПЕК, НАТО, СНД та ін. До неурядових міжнародних органзаційналежать: Всесвітня організація профспілок, Грінпіс та ін. Міжнародніорганізації мають керівні органи (асамблея, конгрес) та виконавчі органи(секретаріат, штаб-квартира), засоби відраховані на загальні потреби їх членамиі бюрократичний апарат. Рішення міжнародних організацій мають рекомендаційнийхарактер і підлягають ратифікації їх парламентами. Однак невиконаня рішеньміжнародних організацій може викликати санкції.
39. Основні прояви кризи сучасної цивілізації та шляхи їїподолання. Політичні аспекти глобальних проблем.
У сучасному світі налічуєтьсяпонад 60 значних соціально-політичних проблем. Серед них: 1. Відвернення війни.2. Криза пов’язана з народонаселенням. 3.Розрив між економічно розвиненими і економічно відсталами країнами. 4.Екологічна криза. 5. Криза пов’язаназ розвитком людини (створення умов для її майбутнього, здоров’я, соціальний захист). 6. Криза, пов’язана з урбанізацією. 7. Загроза духовномусередовищу суспільства. До глобальних політичних проблем сучасності належать:1. Виживання людини, тобто сомозбереження життя світового співтовариства,захист цивілізації від загибелі. 2. Планетарна відповідальність усіх народів,націй, держав, класів, політичних партій, соціальних груп, індивідів за пом’якшення і вирішення глобальних політичнихпроблем. 3. обов’язковістьширокого міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних політичнихпроблем. Глобальні політичні проблеми- едтерміноване сучасними умовамиматеріального суспільного виробництва, глобальними соціально-політичнимисуперечностями ядерно-космічної ери, цілісне об’єктивне суспільне явище всесвітнього історичного значення, що досяглокритичного рівня. Один з засобів вирішення проблем - комплексне вивчення,узагальнення і поширення національного і міжнародного досвіду як основа пошукунових форм і засобів вирішення глобальних проблем, передавання такого досвідумайбутнім поколінням. Глобальні політичні проблеми є комплексними, тобтоовзаємозумовленими. Їх становлення і подальший розвиток можна вважати одним зпідсумків взаємодії різних соціально-політичних, техніко-економічних, природніхпроцесів.
40. Демократія як форма і спосіб організаціїсупільно-політичного життя.
Демократія - влада народу,народовладдя, що виходить з організації та функціонування державної влади назасадах визнання народу її джерелом і носієм, грунтується на прагненнізабезпечити справедливість, рівність і добробут усіх при розв’язанні при розв’язанніпроблем і питань суспільного врядування. За формою і способом здійсненнядемократія поділяється на безпосередню (референдум, пряме голосування) іпредставницьку, коли рішення приймаються через депутатів та інших народнихпредставників. Демократія насамперед означає форомальне визнання народуджерелом влади, її сувереном, тобто суб’єктом визначення її характеру і змісту владних функцій, стосовно якихвлада відіграє обслуговуючу роль. Ознакою демократії є визнання права всіхгромадян на участь у формуванні органів державної влади, контроль за їхньоюдіяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального,рівного виборчого права у процедурах виборів, референдумів тощо. Ознакоюдемократичних порядків при прийнятті рішень вважається чітке визначенняпроведення всіх процедур та процесів за допомогою регламентів. Справжнядемократія є альтернативою як тоталітарно-авторитарному централізму, так іанархістському децентралізму. Це такий стиль соціальних взаємин, коли їхніучасники здатні свідомо і відповідально покладати на себе функції центру,долати відчуженне ставлення до всезагального інтересу; коли авторитет сили чимайна витісняється авторитетом людяності, освіченості, компетентності.Легітимна влада демократичного суспільства залежить від волевиявлення народу.Демократія - це не тільки справедливі закони, а ще й демократично настроєнесуспільство. Демократичні закони та установи не діятимуть демократично, якщовідсутня демократична свідомість громадін. За сучасних умов політичнийдемократизм означає: особисту, індивідуальну свободу людини; спосіб управліннясуспільними справами, певний режим, порядок здійснення влади; соціальнуактивність, участь громадян у житті держави, у розв’язанні суспільних проблем. Демократія дає окремій особистості певнуміру свободи, право дяти на власний розсуд в особистому житті, свободу вибору іобрання представників влади, свободу слова.