Постійні загально виробничі затрати не включають у собівартість продукції, а зараховують до витрат періоду. Вони поділяють обліку окремо і їх списують на звітного періоду. Контроль постійних витрат здійснюють за центрами відповідальності через бюджетування, виявлення і аналіз відхилень від бюджету (кошторису).
На практиці може бути доволі складно розділити постійні і змінні затрати. Часто буває так, що затрати не є ні повністю постійними, ні повністю змінними, й інколи потрібне детальний аналіз для того, щоб встановити цю різницю стосовно характеру діяльності підприємства.
Постійні затрати не залишаються незмінними на всіх рівнях обсягу виробництва Настає момент, коли будь-яке подальше збільшення обсягу виробництва потребує додаткового обладнання, а можливо, й розширення виробничих площ. Тому деякі затрати можна розглядати як постійні лише в межах певного періоду або для певного асортименту продукції.
Калькуляція собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат. Використовують її в фінансовому менеджменті для планування, контролю, прийняття управлінських рішень про виготовлення нових видів продукції, ціноутворення, планування прибутку, рішень типу «виготовляти чи купувати?» та ін.
Із системою обліку і калькулювання змінних витрат пов'язаний показник маржинального доход.
Маржннальний дохід – це різниця між доходом від реалізації продукції і сумою змінних затрат. Він є проміжним фінансовим результатом, який покриття постійних витрат і отримання прибутку.
Отже, принципова відмінність системи калькулювання змінних витрат від системи калькулювання повних витрат полягає у підході до постійних виробничих накладних витрат (рис. 1).
Рис. 1. Калькулювання повних і змінних витрат
З наведеної схеми видно, що в системі калькулювання повних витрат до собівартості продукції включають усі виробничі витрати. Відповідно, всі виробничі накладні витрати (і змінні, і постійні) розподіляють між виробами і включають до собівартості незавершеного виробництва та готової продукції.
Завдання №18
Умова:
Приватний підприємець С.П. Куценко планує продавати сувеніри на фестивалі. Оренда торгового місця та вартість патенту становлять 300 грн. за місяць. Покупна вартість одного сувеніра 5,00 грн. Ціна реалізації (без ПДВ) – 8 грн.
Необхідно визначити:
1) скільки сувенірів треба продати, щоб не мати ні прибутку, ні збитку (критичний обсяг реалізації);
2) скільки сувенірів необхідно продати, щоб одержати 450 грн. доходу;
3) який чистий дохід одержить підприємець, якщо продасть 200 сувенірів.
Розв’язання:
1) 100 шт. * 8 грн. = 800 грн. (критична вартість реалізації, так як покупна вартість 100 шт. сувенірів 500 грн., а оренда торгового місця та вартість патенту становлять 300 грн.)
2) 150 шт. * 8 грн. = 1200 грн. (при продажі 150 шт. сувенірів дохід буде становити 450 грн. так як їх покупна вартість дорівнює 750 грн., а прибуток від їх реалізації становить 1200 грн., звідси 1200 грн. – 750 грн. = 450 грн.)
3) 200 шт. * 8 грн. = 1600 грн. (звідси, віднімаємо затрати на покупку патенту та товару і оплату за оренду торгового місця отже: 1600 грн. – 300 грн. – 1000 грн. = 300 грн. становить чистий дохід від реалізації 200 шт. сувенірів)
управлінський облік витрати калькуляція
Список використаної літератури
1. П(С) БО 16 «Витрати», затверджено наказом МФУ від 19.01.2000 №27/4248, із змінами і доповненнями // Нова бухгалтерія. – 17.04.2006. – С. 136–140.
2. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. №47.
3. Байдик О. Нормативний метод обліку витрат на виробництво продукції. // Баланс. – 2001. – №7 (спецвипуск). – С. 50–61
4. Белоусова И. Проблеми впровадження управлінського обліку на підприємствах / Бухгалтерський облік та аудит. – 2005. – №5. с. 12–16
5. Бланк И.А. Управление активами. – Киев: «Ника-Центр», 2000. – 720 с.
6. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлі-нський облік. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.
7. Ананькина Е.А., Данилочкина Н.Г. Управление затратами. – М.: «Издательство ПРИОР»,ИВАКО Аналитик, 1998.
8. Вандер Вил Р., Палий В.Ф. Управленческий учет. – М.: ИНФРА-М, 1997. Голов С.Ф. Управленческий учет: Учебник. – К.: Либра, 2004.
9. Гулін Д.В., Максименко О.Л. Система контролінгу на промисловому підприємстві // Маркетинг в Україні. – 2000. – №4, с. 20–24.
10. Гуляева Н.М., Верещагін В.В. Моделі і методи розрахунків в інвестиційному контролінгу на торговельних підприємствах. // Регіональні перспективи – 2000. №2–3 стор. 39–42.