І, хоча "народний бюджет", при домінуючому положенні лібералів у палаті громад, повинен був бути схвалений, його очікувала ще й ратифікація в палаті лордів. Передчуваючи відхилення білля верхньою палатою, Д. Ллойд Джордж у своїй мові в Ньюкаслі в жовтні 1909р. виступив із застереженням до лордів: "Давайте усвідомлюємо, що вони (лорди) мають намір зробити. Вони підштовхують до революції, і вони неї одержать. Лорди можуть проголосити революцію, але направляти й керувати нею будуть прості люди".
Після відмови палатою лордів ратифікувати бюджет, прем'єр міністр розпустив уряд й призначив нові вибори в Парламент, тим самим, виносячи проект бюджету на схвалення країни. За підсумками виборів у Парламент 1910 р., у законодавчих зборах утворилася впевнена коаліційна більшість лібералів, лейбористів і ірландських депутатів, що дозволило реформаторам провести бюджет 1909р. у палаті громад ще раз, додавши йому, таким чином, статус закону.
Прийняттям "народного бюджету"1909р., закінчилася перша стадія реформ, намічених ліберальним урядом для поліпшення положення робітничого класу. У результаті введення нових податків на землю, а також "понад податок" на доходи, що перевищували 5 тис. ф. ст., у бюджеті з'явилися кошти для проведення подальшої програми реформування.
ВИСНОВКИ
Після закінчення першої світової війни Великобританія вийшла в число країн-переможниць. Німеччина, головний конкурент Англії, була розгромлена. Територія Британської імперії за рахунок колоніальних володінь збільшилась на 2,6млн. кв. км, а її населення майже на ІЗ млн. чол. Економічні втрати Англії під час війни були меншими, ніж у інших європейських держав.
Однак перемога у війні далася значною напругою сил. Втрати вбитими становили 875тис. чол., понад 2млн. були поранені. 70відсотків англійського торгового флоту було потоплено. До того ж, Англія в період війни користувалася американською фінансовою допомогою, внаслідок чого вона перетворилася із кредитора у боржника. В країні знизився обсяг промислового виробництва, конкурентна здатність англійських товарів на світовому ринку знизилася, більш ніж у2 рази скоротився зовнішньоторговий оборот Великобританії.
Усі ці труднощі випали на долю коаліційного уряду Великобританії (консерватори, ліберали, лейбористи), який очолював лідер ліберальної партії Ллойд-Джордж. Наприкінці1917 р. він виступив з ідеєю проведення економічної і політичної реконструкції, покликаної посіяти в масах ілюзію позитивних зрушень у державі. На початку 1918р. уряд Ллойд-Джорджа провів виборчу реформу, яка надавала право голосу чоловікам з 21 року, а жінкам - з 30 років. Було запроваджено обов'язкове навчання дітей до 14років, встановлено пенсії колишнім солдатам, розпочалася демобілізація з армії.
Очоливши виборчу кампанію, Ллойд-Джордж розпалював шовіністичні настрої, закликав «гідно» зустріти героїв війни та «забезпечити їм світле майбутнє». Англійський прем'єр-міністр вимагав, щоб Німеччина заплатила контрибуцію в сумі240 млн. золотих марок. Популярним стало гасло «За все заплатять боші!». Перші післявоєнні вибори увійшли в історію як вибори «хакі» (по команді). Вони принесли значну перемогу консервативно-ліберальній коаліції, яка утримувала владу майже чотири роки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ленін В.И. Імперіалізм і розкопка соціалізму.- Полн. собр. соч. Изд. 5-е. Т. 30, с. 176
2. Виноградів К.Б. Ллойд Джордж. М., 1970.
3. Виноградов К.Б. Дэвид Ллойд Джордж. М.: Мысль, 1984. 412 с.
4. Любищев А.А. Про росіян і мемуари Ллойд-Джорджа. "Хімія й життя" № 8, 1982.
5. Вебб С. Положення праці в Англії за останні в 19-20вв. л. СПБ. 1999 с. 5
6. Виноградів К.Б. Девід Ллойд Джордж. - М., 1970.
7. Захаров С.В. «Англія в 1870-1914 роки», М. 1987
8. Ерофеев Н.А.«Нариси по історії Англії 1815-1917 р.г.», М. 1978
9. Ротштейн Е. «Зовнішня політика Англії і її критиків 1830-1950 р.г.»
10. Ензор «Англія 1870-1914», СПБ , 2000
11. Петряев К.Д. «Курс лекцій по історії Німеччини, Франції, Англії й США», М, МГУ, 1992
12. Ллойд Джордж Д. Правда про мирні договори, тт. 1-2. М., 1957
13. Ллойд Джордж Д. Військові мемуари, тт. 1-6. М., 1934-1937