Бухгалтерський облік та господарська діяльність ТОВ "Мультиком–Холдинг" (стр. 5 из 7)

Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції визначають на підставі витрат, віднесених на відповідну культуру (наприклад, соняшник).

Витрати по окремих культурах складаються як із прямих, що безпосередньо відносять на відповідну культуру, так із витрат, що розподіляються .

Визначення собівартості продукції рослинництва здійснюють у такій послідовності : розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів на об'єкти планування та обліку витрат ; обчислюють собівартість продукції (робіт, послуг) допоміжних та підсобних виробництв, які надають послуги основному виробництву ; розподіляють витрати на зрошення, осушення земель ; розподіляють загальновиробничі витрати; визначають загальну суму виробничих витрат по об'єктах планування і обліку ; обчислюють собівартість продукції рослинництва .

Собівартість продукції соняшника обчислюється : насіння соняшника франко - тік (включаючи витрати на доочищення і сушіння) . До обчислення фактичної собівартості продукції соняшника перевіряють правильність запису по дебету і кредиту аналітичних рахунків . Витрати по посівах, які повністю загинули від стихійного лиха, списують з рахунка 231 на витрати господарства . Дебетують субрахунок 991, кредитують субрахунок 231 .

У зв'язку з тим, що площі під загиблими посівами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами, при списанні витрат слід мати на увазі, що на надзвичайні витрати господарства списуються лише повторні витрати (вартість насіння, витрати на сівбу тощо) . Неповторні витрати (оранка, вартість внесених добрив, витрати по снігозатриманню тощо) відносять на новопосіяну культуру . При частковій загибелі витрати списують на витрати господарства частково і розподіляють пропорційно до відсотка одержаної продукції . По посівам, які загинули внаслідок стихійного лиха, нараховують страхове відшкодування . Ці суми записують на дебет рахунка 65 і кредит субрахунка 751 .

До собівартості продукції рослинництва поточного року не входять витрати по зібраним, але необмолоченим або по незібраним культурам . Якщо на кінець року в рослинництві виявлено необмолочені культури, фактичні витрати розподіляються наступним чином : із загальної суми витрат по зібраних обмолочених і необмолочених культурах виключають витрати на обмолочування та вивезення продукції з поля . Сума витрат, що залишається, розподіляється пропорційно до кількості гектарів по зібраних обмолочених і необмолочених культурах . Для визначення фактичної собівартості продукції зібраних і обмолочених культур до суми витрат по зібраних культурах додають витрати на їх обмолочування і транспортування з поля . У наступному році при обчисленні собівартості по необмолочених культурах до витрат на їх збирання додають витрати на їх збирання, обмолочування, очищення і транспортування .

Собівартість кошиків соняшника визначають залежно від віднесених на них витрат за нормативами, встановленими на підставі витрат на збирання, пресування, транспортування тощо .

Собівартість 1 ц продукції соняшника (насіння) визначають у порядку, встановленому для зернових культур . Із загальної суми витрат, віднесених на соняшник віднімається вартість стебел та кошиків соняшника, виходячи з розрахунково - нормативних витрат на роботи, пов'язаних із заготівлею побічної продукції.

Сума витрат, що залишаються, ділиться на масу одержаної від урожаю і оприбуткованої продукції. В нашому господарстві вартість стебел і кошиків не обліковується.

Розрахунок собівартості 1ц соняшника наводиться в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1. Розрахунок собівартості 1 ц соняшника

№п/п	Зміст запису	Кількість, ц	Сума, грн.
1.	Валовий збір соняшника	7816
2.	Фактичні витрати на вирощування соняшника	486900,24
3.	Фактична собівартість 1ц соняшника	62,31

Після визначення фактичної собівартості 1 ц насіння, визначається різниця між фактичною і плановою собівартістю 1 ц насіння, калькуляційні різниці розподіляються згідно з каналами використання продукції .Якщо фактична собівартість перевищує планову, застосовується збільшення вартості звичайним способом і, навпаки, якщо планова собівартість 1 ц насіння вища за фактичну застосовується метод „ червоного сторна „ .

Таблиця 6.2. Розрахунок відхилень фактичної собівартості насіння соняшника від планової

Вид продукції	Собівартість всієї продукції, грн.		Відхилення грн.	і ,	Канали використання насіння
	Валовий збір за	планова	фактична	всього	на	Реалізація
	мі нусом мертвих відходів, ц		одиницю		кількість	сума
Соняшник	7816	508040	486900,24	21139,76	2,70468	7816	21139,76
Кореспонденція рахунків	Дт	901
	Кт	231

7. Шляхи удосконалення обліку витрат і виходу продукції

Основними напрямками удосконалення обліку витрат і виходу продукції є : удосконалення первинного, аналітичного і синтетичного обліку.

Точність первинного обліку надзвичайно важлива, так як на підставі його даних ведеться синтетичний облік і здійснюється планування в сільськогосподарських підприємствах . Удосконалення первинних документів повинно сприяти зниженню трудових витрат на їх складання і обробку . Вивчення застосовуваних в обліку первинних документів показує те, що у виробництві ще досить нерідко використовуються незатверджені, громіздкі, застарілі форми документів, багато з яких мають зайві реквізити . Формат одних документів надто великий, а інших настільки малий, що неможливо розмістити цифри при їх заповненні . Деякі облікові документи побудовані нераціонально . їх незручно обробляти, особливо за допомогою комп'ютерів . Окремі показники, що є в первинних документах, вже втратили свою значимість .

Дуже низький рівень машинної обробки інформації в сільсько -господарських підприємствах пов'язаний з великою кількістю документів, що відображають господарські операції, складністю їх оформлення, кодування тощо. Різноманітність в формах і розташування реквізитів на бланку, неуніфікованість в термінології деяких реквізитів, наявність зайвих і невикористовуваних граф також гальмують вказаний процес .

Удосконалення організації первинного обліку на підприємствах агропромислового комплексу нерозривно пов'язано зі створенням уніфікованих форм документів, забезпеченням співставності їх даних і ув'язки існуючих реквізитів. Щоб уніфікувати первинні документи, на мій погляд, в них необхідно передбачити слідуючі обов'язкові реквізити : найменування документа (форми), код форми, дата складання, зміст господарської операції, вимірники господарської операції (в кількісному і вартісному вимірі), найменування посадових осіб, підписи .

При розробці первинних документів необхідно враховувати їх призначення, тобто відповідність предметній ознаці .

Рис. 7.1 Схема кореспонденції і закриття аналітичного рахунку „Соняшник „

8. Аналіз виконання плану виробництва соняшника

Аналіз динаміки та виконання виробничого плану є одними з найважливіших складових економічного аналізу господарської діяльності підприємств . Він дає можливість не лише виявити і використати поточні резерви по збору продукції, але й намітити конкретні заходи по розвитку галузі сільського господарства в перспективі .

Аналіз починають з вивчення натуральних показників виробництва валової продукції . Для того, щоб дати об'єктивну оцінку виконання* плану, необхідно співставити фактичний збір насіння соняшника не лише з плановим, але і з рівнем виробництва за минулі роки . Для цього використаємо дані таблиці 8.1 :

Таблиця 8.1 Аналіз виконання плану виробництва валової продукції соняшника в ТОВ „Агро Альянс „

Культура	Середній рівень виробництва соняшника за 2004-2008рр.	Вироблено в 2009 р.		Відхилення, збільшення (+) зменшення (-),		Вартість валової продукції 2009р.в порів.цінах 2006р., тис.грн.		% вико нання плану
		план	факт	від від серед-плану ньоріч-ного рівня		план факт
Соняшник	5819	7000	7816	816	2003	700	651	111,6

Аналіз виконання плану виробництва соняшника показує, що в 2009 році було перевиконано план на 1,6 %, тобто було вироблено 7816 ц проти запланованих 7000 ц . Фактична вартість валової продукції у порівнянних цінах 2006 року склала 651 тис.грн.

На рівень валового збору в різній мірі впливають різноманітні фактори : розмір посівної площі, рівень урожайності, на який в свою чергу впливає загибель посівів, своєчасне та якісне проведення агротехнічних заходів по догляду та утриманню посівів, збирання урожаю в оптимальні строки тощо . Сукупність всіх цих факторів проявляється у двох синтетичних факторах :

1) зміні розмірів посівних площ (кількісний показник) ;

2) зміні урожайності (якісний показник).

Розрахунок впливу цих факторів на валовий збір проводиться за допомогою методу різниць або ланцюгових підстановок . При використанні прийому ланцюгових підстановок поряд з плановим і фактичним валовим збором визначають розрахунковий валовий збір як добуток фактичної площі посіву і планової урожайності . Різниця між розрахунковим та плановим збором показує вплив зміни посівної площі .А вплив зміни урожайності обчислюється шляхом віднімання від фактичного збору розрахункового .

При використанні методу різниць вплив зміни посівної площі можна знайти шляхом множення різниці між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність, а вплив зміни урожайності -шляхом множення різниці між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву .