Затвердження і діяльність Центристської партії в Бессарабії є радше реакцією частини дворянства губернії з автохтонними традиціями але з виділиними амбіціями впливуна процеси демократизації які почали розвиватися в російському суспільстві. Це також було відповіддю однієї групи з характером клана на заклик уряду для зміцнення самодержавства в Бессарабії шляхом мобілізації дворянства вірного престолу.
Виявившись спочатку в якості політичної партії, з вузькою соціальною базою, Центристська партія через свою програму виступала за збереження та зміцнення повноважень центральної влади в особі імператора, знижуючи роль Державної Думи до консультативного органу. Будучи показником інтересів клану Центристська партія була категорично проти введення рівного голосування у всіх сферах життя. Формуючись як проурядова політична партія Центристська партія продемонструвала завзяття і сумлінну працю для виправдання статусу єдиного захисника цінностей і цілісності Російської державності.
"Чорносотенці" постали у політичному житті Росії напередодні великих змін, коли доля імперії знаходилась на роздоріжжі. Правий рух являє собою складне явище і мало вивчене в історіографії. Правий рух або "праві" в Росії являють собою піраміду складеної з двох частин: верхньої та нижньої. До верхньої частини включались: Імператор, суд, влада взагалі, широкі маси населення, які повністю підтримували самодержавство. В другій частині охоплювався широкий спектр монархічних консервативних сил: від правих лібералів і помірних до крайніх правих партій і реакційних. В цілому соціальну і політичну діяльність Об’єднання Російського народу та Об’єднання Архангела Михаїла були засновані на ідеях монархії. Розмістившись на крайніх правих позиціях, в умовах революційної активізації, монархічні організації не могли розраховувати на широку соціальну базу тому на початку 1905 року вони були малочисельними.
Соціально-політичні позиції партій у контексті історичного розвитку є христомаційним прикладом складних цінностей і протистоянь їх носіїв у соціальному розвитку.
Список використаних джерел та літератури
1. Національний Архів Республіки Молдова (далі НАРМ) фонд 2, Канцелярія губернатора Бессарабії спр. 1, арк. 9019
2. НАРМ ф. 297, Управління жандармерії Бессарабської губернії, спр. 1, арк. 32.
3. НАРМ ф. 297, спр. 1, арк. 37
4. НАРМ ф. 297, спр. 1, арк. 38
5. НАРМ ф. 297, спр. 1, арк. 51
6. НАРМ ф. 297, спр. 1, арк. 63
7. НАРМ ф. 297, спр. 1, арк. 88
8. НАРМ ф. 297, спр 2, арк. 32.
9. Архів Соціально-політичних Організацій ( далі АСПО) ф. 50, спр. 2, арк. 37.
10. АСПО ф. 50, спр. 2, арк. 92
11. Державний Архів Російської Федерації (далі ДАРФ) ф. 102, спр. 265, арк. 164
12. Російська періодика
13. «Бессарабская жизнь» 1905 г., № 13
14. «Друг» 1905 г., № 192
15. «Друг» 1905 г., № 206
16. «Друг» 1906 г., № 36
17. Bezviconi G. Fapte trecute, basarabeni uitati. - Chisinau, 1992.
18. Boldur Al. Contributii la studiul Istoriei Romanilor, vol. III. Sub dominatie ruseasca (1812-1918). - Chisinau, 1940.
19. Iorga N. Istoria R S S Moldovenesti. - Chisinau, 1984.
20. Jalea I. Basarabia. Descriere, istorie, unirea. - Chisinau, 1991.
21. Juc V. Din istoria gandirii politice romanesti ( in Moldova). - Chisinau, 1997.
22. Moraru A. Istoria Romanilor. Basarabia si Transnistria 1812-1993. - Chisinau, 1995.
23. Varta I. Cateva tentative de constituire in Basarabia ale unor partide politice de orientare nationala (1905-1912). // Tyragetia. – 1998. - № 6-7
24. Бабилунга Н. Социально-экономические и политические условия революции 1905- 1907 гг. в Молдавии. // Известия А Н. МССР. - 1985. - №1.
25. Болдур А. Бессарабский вопрос. - Кишинев, 1930.
26. Будак. И. Обшественно-политическое движение в Бессарабии в пореформенный период. – Кишинев, 1959.
27. Гусев, К. Состояние разработки и задачи дальнейшего изучения истории непролетарских партий России в 1917 г. и в годы гражданской войны: Материалы научного симпозиума. - Москва, 1980.
28. Дин история гындирий сочиал-политиче ши филозофиче ын Молдова. / суб редакция луй В.Н. Ермуратски, А. В. Щеглов. - Кишинэу, 1970.
29. Иовва. И. Передовая Россия и общественно-политическое движение в Молдавии. – Кишинев, 1986.
30. Политическая история России в партиях и лицах. - Москва, 1993 – С.118.
31. Политические партии России в период 1905-1907 гг. Количественный анализ. - Москва, 1987. – Р. 23.
32. Спирин Л. Крушение помещичьих и буржуазных партий в России (начало XX век. – 1920 г. - Москва, 1977.
33. Степанов С. Черная сотня в России (1905-1914 гг.) - Москва, 1992.