Висновок
У ході даного наукового дослідження ми ознайомились із ранніми і сучасними теоріями еліт, бюрократії і технократії. Був проведений детальний аналіз та цілісне дослідження вищезазначених концепцій. Дослідження доводить, що потреба в політичній еліті — це закономірність розвитку цивілізації. Її існування зумовлене дією таких головних чинників, як психологічна й соціальна нерівність людей, їхні неоднакові природні здібності, можливості та бажання брати участь у політиці; висока суспільна значущість управлінської діяльності й необхідність високого професіоналізму для її ефективного виконання; наявність широких можливостей використання управлінської діяльності для отримання різноманітних привілеїв; практичні можливості здійснення контролю за суспільством або певною його частиною; політична пасивність широких мас, головні життєві інтереси яких, як правило, лежать поза сферою політики.
Елітистський підхід до вивчення політики на початку XX ст. був доповнений теорією бюрократії, а згодом концепціями технократії.
Процес розширення соціальної ролі держави і пов’язаний з ним ріст бюрократії породили неоднозначні оцінки і різні теорії бюрократії. Бюрократизм проймає усі сфери суспільного буття людини – соціальну і політичну систему, державні інститути, бізнес, соціальне та культурне життя. Його вперше проаналізував Макс Вебер. Він висунув концепцію ідеальних типів влади. Згідно з теорією М. Вебера, бюрократія втілює найбільш ефективні і раціональні способи управління. Вона компетентна, кваліфікована, побудована на принципі ієрархії, має чітко визначені права й обов'язки, а отже, найбільш дисциплінована і законослухняна, одержує фіксовану платню і не володіє тими ресурсами, якими розпоряджається, що сприяє зменшенню корупції.
В основі технократичних концепцій лежить досить давня ідея про можливість ефективного функціонування влади, заміни політичного суб’єктивного рішення раціональним і об’єктивним. Технократи вважають, що велику роль у розвитку суспільства відіграє техніка і спеціальні знання в управлінні соціально-політичними процесами, а також науково-технічна революція.
Список використаної літератури
1. Вісник №3 «Революція управлінців та технократія: новий шанс для України?».
2. Дмитренко С.П. Політична еліта і політичне лідерство // Політологічні читання. – 2001. - №2.
3. История политических и правовых учений. Учебник для вузов./ Под общ. ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца. – 4-е изд., перераб. И доп. – М.: Норма, 2006. – С. 944.
4. Історія політичних і правових вчень: Підручник. – Юрінком Інтер, 2007. – С.464.
5. М.В. Масловський. Теория бюрократии Макса Вебера и современная политическая социология (монография).
6. Новая технократическая волна на Западе. Под ред. П.С. Гуревича. М.:Прогресс, 1986г.
7. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: держава і політика /А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – С. 664.
8. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенька. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – С. 436.
9. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002.
10. http://st.zu.edu.ua/polit/shl_4
11. http://www.tspu.edu.ua/subjects/66/politilogiua
12. http://www.zakroma.narod.ru
13.http://westukr.itgo.com.elita_about.html/
[1]Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я. Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – С.341.
[2] Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я. Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – С.346.
[3]http://www.tspu.edu.ua/subjects/66/politilogiua
[4]Дмитренко С.П. Політична еліта і політичне лідерство//Політологічні читання. – 2001. - №2.
[5]Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я. Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – С.343.
[6]Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002. – С.86.
[7]http://st.zu.edu.ua/polit/shl_4
[8]http://www.tspu.edu.ua/subjects/66/politilogiua
[9]Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка,
В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенька. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – С.183.
[10]Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка,
В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенька. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – С.183.
[11]http://westukr.itgo.com.elita_about.html/
[12]Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка,
В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенька. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – С. 63.
[13]М.В.Масловський. Теория бюрократии Макса Вебера и современная политическая социология (монография).
[14]Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. П. Горбатенко; За ред. Ю. С. Шемшученка,
В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенька. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – С. 63.
[15]http://www.zakroma.narod.ru
[16]http://www.zakroma.narod.ru
[17] История политических и правовых учений. Учебник для вузов./ Под общ.ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В.С.Нерсесянца. – 4-е изд.,перераб. И доп. – М.: Норма, 2006. – С.772.
[18] Вісник №3 «Революція управлінців та технократія: новий шанс для України?»
[19]Історія політичних і правових вчень: Підручник. – Юрінком Інтер, 2007. – С.405.
[20] История политических и правовых учений. Учебник для вузов./ Под общ.ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В.С.Нерсесянца. – 4-е изд.,перераб. И доп. – М.: Норма, 2006. – С.772.
[21]Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка,
В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенька. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – С.656
[22] Новая технократическая волна на Западе. Под ред. П.С.Гуревича.М.:Прогресс, 1986