Один приклад. Захисники цивілізаційного підходу, підкреслюючи його перспективність, говорили, що, проводячи в його рамках дослідження, можна вирішити три завдання: виявити природу зближення різних суспільств у соціально-економічних, науково-технічних і інших сферах; виявити причини соціалізації суспільних відносин; нарешті, як слідство, запропонувати теоретичну конструкцію, вільну від недоліків схем типу "виробник - споживач", "об'єкт - суб'єкт власності" і т.п. Однак наблизитися їм удалося лише до рішення першого завдання, причому (якщо бути справедливим) варто визнати, що заслуги в цьому вітчизняної науки немає або майже немає. У виявленні причин зближення різних суспільств пальма першості належить закордонній науковій думці, що нараховувала до середини 1980-х років біля сотні теорій типу "індустріального суспільства", "інформаційної революції", а також дала життя такому самостійному напрямку, як футурологія, і які, строго говорячи, із властиво цивілізаційною парадигмою не мають нічого загального.
І все-таки результати досліджень в області цивілізаційного підходу не можуть бути зігноровані, так само як не можна механічно відкинути багато ідей, висловлені в ході розглянутої нами дискусії. Ці наробітки містять ряд принципових висновків, без обліку яких неможливо зрозуміти сучасні особливості розвитку людства. Назвемо найважливіші: переорієнтація людства з кількісних на якісні критерії росту, на соціалізацію суспільних відносин; якісні розходження соціально-культурних корінь західноєвропейських і азіатських суспільних систем; наявність локальних цивілізацій, чиї границі не збігаються з державними й розходження між якими не визначаються тільки їхньою соціокультурною специфікою; правомірність використання формаційної, стадіальної і їм подібних моделей для опису закономірностей розвитку тільки в системах, що підкоряються диктату інтересів кількісного росту й неправомірність їхнього застосування для опису закономірностей сучасного етапу якісного розвитку людства; наявність декількох (двох і більше) світових Центрів локальних цивілізацій, а виходить, двох або більше цивілізацій.
1. Айзенштадт Ш. Міжнародні контакти: культурно-цивілізаційний вимір. - К., 2002
2. Амелина Е. Понятие "цивилизация" вчера и сегодня // Общественные науки и современность. 1992. № 2. С.99.
3. Февр Л. Бої за історію. - К., 2001.
4. Іноземців В.Л. Розколота цивілізація. - К., 1999.