Найбільш ефективним і могутнім засобом агітації виборців вважається кампанія тотального відвідування їх квартир. Назва цієї кампанії: «від дверей до дверей». Звична схема цієї кампанії здійснюється в два етапи. Активісти починають обхід квартир виборців приблизно за місяць до голосування і закінчують його таким чином, щоб у них ще до цієї дати залишилося в запасі 7 – 10 днів для повторного обходу. При обході кожної квартири активіст повинен поговорити з виборцями і залишити їм комплект агітаційних матеріалів кандидата, одним з яких є його передвиборча платформа.
Агітація виборців по телефону також є однією з ефективних форм роботи. ЇЇ перевагами виступають: менша трудомісткість і відсутність необхідності зустрічатися один на один з виборцями. Недоліком цієї форми роботи є те, що телефон ще не став необхідним компонентом життя всіх виборців. Незважаючи на це, агітація по телефону дає ефект, який в значній мірі поступається кампанії «від дверей до дверей». Ця форма агітації вимагає постійного контролю і вибіркової перевірки. Ще однією формою агітаційної роботи з виборцями є адресне розсилання листів кандидата. ЇЇ ефективність значно вища, ніж загальне, безадресне розповсюдження тих же листів, шляхом розкидання їх в поштові скриньки. Щоб успішно здійснити цю акцію, необхідно одержати повну базу даних про виборців. Перевагою такого розсилання є те, що вона може бути направлена як на прихильників кандидата, так і на інші цільові аудиторії [18, c. 39 - 42].
Тактика роботи прес – центру у виборчій кампанії є дуже важливою. Їхня робота починається зі складання медіа – карти округу, у якому балотується кандидат. Вона містить у собі докладний перелік діючих ЗМІ (держаних і недержавних), а також всю інформацію про їхню діяльність: хто засновник, хто спонсори, тиражі газет, кількість годин, рейтинги ЗМІ, партійна і владна орієнтація, вартість наданих послуг та ін. Завданням прес – центру є постійне відстеження діяльності ЗМІ й ознайомлення кандидата і керівництва виборчої структури з найважливішими публікаціями. Важливе місце в діяльності прес – центру займає організація прес – конференцій кандидата і його різних виступів е електронних ЗМІ[21, c. 91 - 92]. Корисно в складі прес – центру мати кілька талановитих журналістів (один з них обов’язково повинен уміти писати на політичні теми).
Зовнішня реклама, як форма роботи агітаційно – рекламного напряму, є досить відпрацьованим і традиційним прийомом виборчої кампанії. Вона допомагає ефективно забезпечувати упізнаність кандидата і визначає його постійну присутність на виборчій території. Зовнішня реклама повинна бути одночасно і скромною і добротною. Дорога зовнішня реклама відштовхує виборців. Неефективна і її перевантаженість текстовим змістом . Зовнішня реклама повинна розкривати і висвітлювати позитивний образ кандидата, містити адреси і телефони штабу і громадських приймалень кандидата [10].
Пряма реклама є також дуже важливою у виборчій кампанії. ЇЇ завданням є забезпечення упізнаності кандидата і створення ефекту його постійної присутності в інформаційному просторі виборчої кампанії. При цьому виборці чітко знають, що джерелом такої реклами є сам кандидат. Перше місце в прямій рекламі з усіх ЗМІ займає, звичайно, телебачення.
Інформаційно – аналітичний напрям у вирішенні тактичних завдань виборчої кампанії.
Роль інформаційно – аналітичного напряму надзвичайно важлива як для розробки стратегії і тактики виборчої кампанії. Інформаційно – аналітична служба є дуже специфічною по характеру своєї діяльності, тому до роботи в ній потрібно залучати осіб, що мають аналогічний досвід роботи в сфері статистики, аналітичних, силових службах і інших подібних структурах. Ці особи добре знають, де і як одержати необхідну для виборчої кампанії відповідну інформацію, як її обробити і представити в потрібний момент в зручному для використання вигляді [15, c. 142]. Розробка стратегії і тактики вимагає достовірної інформації про плани держадміністрацій взяти участь у виборчій кампанії (кого буде підтримувати адмінресурс і як він буде використовуватись). Особливе значення має і змістовна інформація про конкурентів кандидата (їх біографії, можливі базові електорати, ресурсні можливості, основні плани діяльності на період виборчої кампанії).
Особливим напрямом діяльності аналітичної служби є збір інформації про конкурентів, який повинен йти протягом всієї кампанії. Сюди включаються «подробиці», що не ввійшли в офіційну біографію конкурентів, їх зв’язки, ресурсні можливості, інформація про побудову стратегії і тактики кампаній, порушення виборчого законодавства та ін. Така інформація дає можливість ще зі старту кампанії чітко реагувати на будь – які дії конкурентів і оперативно змінювати ситуацію в інтересах кандидата [21, c. 108 - 109].
Отже, кожна виборча кампанія будь – якого рівня постійно збагачує тактичний виборчий потенціал. Завжди з’являється щось нове, яке раніше не використовувалось. Якщо виборча структура кандидата здатна на генерацію цих новин, то значно підвищує його шанси на перемогу.
Висновки
Отже, завданням дослідника було з’ясувати яким чином формується команда кандидата та на основі чого формується стратегія та тактика виборчої кампанії.
Дослідник виявив, що процес організації і проведення виборчої кампанії дуже складний і він потребує багато затрат. Також дослідник з’ясував, що ніяка виборча кампанія не може бути успішно проведеною якщо не буде мати добре зорганізованої, згуртованої команди професіоналів. Кандидат повинен сформувати працездатну команду, яка б у свою чергу, займалася б проблемами матеріально-фінансового забезпечення кампанії, організаційними, політико - ідеологічними та багатьма іншими питаннями, що повсякчас виникатимуть упродовж виборчого марафону. В команді кандидата особливу увагу треба звернути на розподіл функцій всередині команди політичного лідера, виокремлюючи тих, хто готує матеріали для кандидата безпосередньо, і тих, хто займається поточними організаційними проблемами. Такий розподіл обов'язків дає змогу кандидатові не відволікатися на дріб'язкові щоденні справи, а зосередитися на стратегічних питаннях.
Щодо оптимальної стратегії виборчої кампанії – це не тільки результат професіоналізму її творців, але і показник їх прирученості до політичного мистецтва. Скласти будівлю виборчої стратегії з необхідних компонентів і забезпечити успіх її реалізації – це вища міра компетентності, яка властива тільки умільцям виборчих технологій. Стратегічна творчість завжди, внаслідок своєї значущості, виявляється однією з найважливіших складових виборчого процесу. Розробка тактичної схеми виборчої кампанії також є дуже важливим етапом у виборчій кампанії, бо без неї неможлива перемога кандидата на виборах.
Cписок використаної літератури:
1. Балашова А.И. Избирательный маркетинг: формирование команды кандидата Вестник МГУ. Серия 18. Социология и політология. – 2002. - № 1. – с. 145 - 164.
2. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2001.
3. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной кампании // Полис. – 1993. - № 4.
4. Дубицкая В., Таратухина М. Какого политика можно «продать»? // Социс. – 1998. - № 10.
5. ЗолотухінЄ. Політичний маркетинг: багатозначність поняття // Політичний менеджмент. – 2007. - № 5. – с. 13 – 23.
6. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг, или как “ продать ”вождя // Полис. – 1997. - № 5. – с. 88.
7. Избирательный процесс: теория и практика // Вестник МГУ. – Серия 18. Социология и политология. – 1998. - № 4; 1999. - № 1.
8. Єхніч А. Електоральний простір: поняття, сутність, структура // Віче. – 2008. - № 4. – с. 20 – 22.
9. Карпухин О.Н. PR как информационный менеджмент Социально – политический журнал. – 1998. - № 4.
10. Королько В.Г. Передвиборча комунікативна – агітаційна кампанія: політичний феномен, структура, функції // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 1.
11. Королько В.Г. Політична реклама: уроки виборів // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.
12. Левчик Д.И. Особенности подготовки и проведения кампании «от двери до двери» // Вестник МГУ. – Серия 12. Политические науки. – 1995. - № 3.
13. Левченко О. Формування іміджу політичного лідера та політичної партії // Нова політика. – 2000. - № 5. – с. 48 – 52.
14. Мадрига Т. Іміждеві складові президентської компанії 2004 року / Т. Мадрига // Віче. – 2009. - № 14. – с. 22 – 24.
15. Невская Т.А. Личность политического деятеля, как фактор, определяющий электоральный выбор // Вестник МГУ. – Серия 18. Социология и политология. – 2007. - № 2. – с. 140 – 152.
16. Полторак В. Політичний маркетинг і організація виборчої кампанії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 1. – с. 61 – 79.
17. Пушкарева Г.В. Избирательная кампания: как это делается // Социально – гуманитарные знания. – 2000. - № 2.
18. Почепцов Г.Г. Виборчий імідж // Нова політика. – 1998. - № 3. – c. 38 – 43.
19. Слободянюк Е. Соціологічні дослідження – фундамент виборчої кампанії // Нова політика. – 2000. - № 3.
20. Фаер С. Проблемы стратегии и тактики предвыборной борьбы.- К., 2001.
21. Хімченко О.Г. Проектування стратегії та такими виборчих кампаній: навчальний посібник. – Миколаїв: Ганна Гінкул, 2003. – 128 с.
22. Юрченко Є.О. Стратегії електорального циклу у виборчих технологіях // Держава і політика. – 2008. - № 39. – с. 733 – 736.