Нажаль, є обґрунтовані побоювання, що й ця домовленість залишиться добрим побажанням. Чи не є заява керівників України про участь в Економічному союзі черговою політичною грою для прикриття політики т. зв. «економічного націоналізму»? (Так вважає КПУ)
Отже в цій доповіді ми чітко бачимо те, що КПУ проти ринкових реформ (але ж час не стоїть на місці, не можна повернути минуле, без втрати справжнього, КПУ обережно, без прямої на те вказівки хоче повернути України до часів УРСР, виглядає це дещо неправильно)
Проаналізуємо програму КПУ.
Одразу ж першим пунктом бачимо: Соціалізм - наша мета, як вже згадувалось:
Соціалізм – Соціально політична система, основні особливості якої – процес виробництва і розподілу доходів знаходиться під контролем суспільства. Одна з основних позицій соціалістичного руху є суспільна власність на засоби виробництва, яка змінює собою приватну власність.
пропонувалося:
o Скасування приватної власності
o Заміна капіталістичних підприємств кооперативами
o Створення комун
o Створення державної системи соціального забезпечення.
Важко не помітити як КПУ проти приватної власності, але чому, чи не є це бажанням зробити власність державною, і в цей же час мати вільний доступ до багатств країни (Просто якісь царські часи хочуть повернути комуністи ) але як вже згадувалось, час не стоїть на місці, і треба жити з ногою в часі, і реально оцінювати можливості і бажання суспільства, а не викладати образ утопічної держави на папері.
На підтвердження того , що комуністи хочуть повернути суспільство у минуле можуть свідчити такі рядки з програми:
Перша в історії країна соціалізму — Союз Радянських Соціалістичних Республік — працею і генієм народу, керованого створеною В.І.Леніним партією, була перетворена на могутню світову державу. Склалася нова історична спільність — радянський народ. Братерська сім’я рівноправних народів не знала міжнаціонального розбрату.
Переваги соціалізму, міць радянського ладу, дружби вільних народів переконливо підтвердила Перемога радянського народу у Великій Вітчизняній війні над фашизмом. Самовідданими зусиллями радянських людей, без будь-якої допомоги ззовні, при запеклій протидії світу капіталу, всього за 4—5 років, було відбудоване зруйноване в ході війни народне господарство. Наша країна вийшла на передові рубежі в розвитку індустрії, науки і культури. Великий Жовтень став переломним рубежем у долі українського народу, який вперше став господарем своєї країни, справжнім суб’єктом історичного процесу.
Важко не помітити те як КПУ вихваляє СРСР, його діяльність, і яке прагнення КПУ побудувати щось на кшталт СРСР.
Так, перемога над фашизмом це добре, але чи була ця перемога комуністів, чи ця перемога належала мільйонам погублених сімей, пролитої крові простих громадян, Важко провести порівняння між комунізмом і фашизмом ( якщо тільки відданість людей при комунізмі ) Чи був комунізм краще фашизму важко сказати, оскільки як відомо, скільки людей – стільки думок, але злочини СРСР які зараз так жваво обговорюються Європою, і за які збираються судити комуністів наштовхують на думку, що різниця між фашизмом і комунізмом надто не помітна.
Всі ці помилки майже визнали самі комуністи:
Не завжди форми і методи соціалістичного будівництва, що були продиктовані вимушено форсованим характером становлення нового суспільного ладу, необхідністю зміцнення обороноздатності країни, відповідали природі соціалізму. Не обійшлося при цьому без помилок і прорахунків, проявів суб’єктивізму і волюнтаризму. Партія комуністів об’єктивно оцінює і велич, і трагізм пройденого шляху. КПРС за своєю ініціативою засудила явища, що суперечать суті соціалізму. Найважливіше завдання ми бачимо у створенні умов, котрі виключають їх надалі.
КПУ у свої програмі визначила також, що
Саме при соціалізмі відбувається докорінна зміна характеру продуктивної праці, послідовне перетворення її у працю здебільшого інтелектуальну. Головною умовою та метою виробництва стає всебічний розвиток особи, забезпечення рівня її освіти, виховання, соціального захисту, що відповідає сучасним вимогам, тощо.
Змінюються мотиви та стимули до праці — із способу здобування засобів до існування праця поступово перетворюється на природний спосіб існування людини, стає його життєвою потребою. Замість неекономного виробництва та споживання, притаманного капіталізму, утверджується принцип заощадження та раціонального використання ресурсів.
Хотілося б відзначити і те, що КПУ бореться проти будь-яких форм експлуатації людини людиною, національного гноблення, сприймає комунізм як природно-історичний процес розвитку світової цивілізації і об’єктивну умову соціального прогресу, як прийдешнє всього людства. (Але історія людства не знає часу, коли не було експлуатації людини людиною, людина живе в природному світі…)
Дуже цікавий абзац, де КПУ визначила, що вона є партія авангардного типу, що прагне бути силою, котра завжди спонукає до руху вперед, застосовує різноманітні форми і методи політичної боротьби. Роботу партія веде, як і вчив В.І. Ленін, там, де є маси, — у трудових колективах, територіальних та інших об’єднаннях трудящих. Запоруку своєї перемоги вона бачить в організованих діях мас.
Тобто ми бачимо неузгодженість ідеї до тексту програми. КПУ весь час нагадує про СРСР, і цей же час спонукає до руху вперед, але який може бути рух вперед з «повернутою назад головою»
Але при цьому КПУ визначає, що Комуністи дають собі звіт у тому, що було б утопією намагатися реанімувати систему соціально-економічних та інших відносин, що існували в інших умовах, при інших принципах і рівні організації виробництва та розподілу, іншій соціально-класовій структурі суспільства, іншому рівні свідомості. Явна неузгодженість.
Важливого значення Компартія надає широкому використанню досягнень науково-технічного прогресу, новітніх технологій, інформатики, розвитку сучасної сфери обслуговування. В центрі її уваги постійно перебуватимуть питання підвищення добробуту трудящих, розвитку їх творчих здібностей.
Компартія добиватиметься:
У політичній сфері: вирішальної участі в управлінні справами держави і суспільства робітників, селян, трудової інтелігенції, військовослужбовців, молоді, ветеранів, жінок, фактично відлучених зараз від цього; прийняття з цією метою нових виборчих законів, що нададуть політичні і виборчі права трудовим колективам, а також правових актів, які передбачатимуть передачу Радам депутатів трудящих вирішення всіх питань життя суспільства в центрі і на місцях, скликання при необхідності З’їзду Рад депутатів трудящих усіх рівнів, надання радам робітників на підприємствах статусу основи формування системи Радянської влади, чіткий розподіл компетенції і відповідальності центральних і регіональних органів у здійсненні функцій державної влади при безумовному збереженні єдності і цілісності країни, недопущенні протиставлення одних регіонів іншим; скасування інституту президентства; усунення бюрократизму із апарату управління, ліквідації пільг і привілеїв, які він встиг собі установити, викорінення корумпованості, а також спрощення й істотного здешевлення управлінських структур; відновлення системи дійового народного контролю; конституційного закріплення влади трудящих, правових засад радянського соціалістичного ладу, соціально-економічних прав та свобод громадян, передусім найбільших соціальних завоювань нашого народу — гарантованих прав на працю і на відпочинок, охорону материнства і дитинства, на соціальне забезпечення, безплатну освіту, медичне обслуговування і житло, права вільно обирати мову навчання і спілкування, доступу .до багатств культури; придушення злочинності та корупції в усіх їх проявах, зміцнення в інтересах трудящих правових засад державного і суспільного життя, здійснення практичних заходів для створення високоефективного правосуддя, зміцнення законності і правопорядку в країні, гарантування громадянам особистої безпеки, надійної охорони їх життя, майна, здоров’я, честі і гідності.
КПУ визначає перед собою також такі завдання :
— зупинити капіталізацію, відновити соціалізм та радянську форму народовладдя, зберегти соціальні завоювання народу, закласти міцну основу для відродження братерського Союзу народів.
Отже:
сама ідеологія КПУ, обмежується “Платформою КПУ на виборах до Верховної Радий. Згідно Платформи, КПУ зможе “протягом 1,5-2 років стабілізувати соціально-економічну і політичну ситуацію в республіці, зупинити падіння виробництва і зубожіння народу, а в наступні 2 роки, при збереженні регулюючої ролі держави, завершити в основному глибші економічні реформи, забезпечити цивілізоване впровадження соціально орієнтованих ринкових відносин, наступальний розвиток економіки і вийти на основні показники життєвого рівня 1990 року ”. Для цього комуністи пропонують цілий комплекс економічних, правових та адміністративних заходів:
· відновлення керованості економіки на основі економічних методів;
· перехід на лімітований розподіл мінімуму товарів першої необхідності;
· забезпечення всім громадянам мінімального прожиткового мінімуму;
· припинення обвальної приватизації;
· припинення спекулятивно-лихварської діяльності посередницьких, комерційних структур;
· вирішити гострі проблеми в базових галузях -- енергетиці, вугільній промисловості, металургії;
· забезпечити на ділі пріоритетну увагу до розвитку сільського господарства і всього агропромислового комплексу;
· усунути штучно зведені кордони між країнами СНД;
· надання російській мові (поряд з українською) статусу другої державної мови;
· збереження Рад народних депутатів -- виразника демократичних традицій нашого народу ”.
Також в Платформі зазначається, що “Компартія послідовно виступає за здійснення своєї програмної мети -- відродження на принципово нових і виключно добровільних засадах союзу братніх народів незалежних держав, які утворились на території СРСР”.