За культурологічним підходом політична система України набула пріоритетних рис східноправославної цивілізації, де розвинулася державна бюрократія та ідеологічна обробка населення Церквою і державою, а широкої громадської ініціативи не існувало. Політичні системи інших країн (Болгарії, Сербії, Росії, Білорусі), котрі також виросли на грунті цієї культурної традиції, мають значно менший реформістський потенціал порівняно з політичними системами країн, що своїми традиціями сягають у західну (католицько-протестантську)культуру, зате масштабніше мафізуються.
З погляду масштабу і характеру реалізації основних функцій у суспільстві політична система України поєднує елементи адміністративно-командної, змагальної і соціопримирливої систем. Конституція закріпила ідеал соціопримирливої системи. Однак на практиці здійснити його в нинішніх умовах надзвичайно важко, оскільки затягнувся процес ринкових трансформацій і збереглися радянські механізми соціального захисту населення, дещо модифіковані в нових умовах.
Таким чином можна зробити висновок, що політична система України є посткомуністичною. У ній поєднуються елементи командно-адміністративної, мафіозної та демократичної систем. Для неї характерні такі ознаки: збереження структури і функцій старого адміністративного апарату, елементів тоталітарної культури, що виявляється у нетерпимості до опонентів, двомірній оцінці дійсності, догматизмі; великий обсяг мафіозних каналів розподілу матеріальних і фінансових ресурсів через пільгові податки, кредити, використання не за призначенням бюджетних коштів, створених органами державної влади для збагачення номенклатурних кланів взамін на отримання від них тіньових доходів; поступова реалізація конституційних принципів для створення правових умов розвитку сучасної правової демократії. Політична система України сягає корінням у східноправославну цивілізацію, історичні наслідки якої подолати у сучасному модернізаційному процесі важко.
Політична система України лише частково забезпечує реалізацію своїх функцій, оскільки її інститути не зазнали глибокої трансформації у сучасну плюралістичну політичну систему.
політичний система суспільство україна
Отже розглянувши категорію „політична система суспільства” ми зрозуміли, що це є одне із найбільш ємних і широких явищ у сучасному демократичному суспільстві. А саме поняття „система” зазвичай охоплює по крайній мірі: 1) велику кількість елементів; 2) їх взаємозв’язок і взаємодію; 3) цілісний характер всіх багатообразних складових елементів системи; 4) зв’язок із суспільною сферою. І це дуже важливо оскільки політична система найбільш повно забезпечує участь усіх громадян, які цього хочуть і мають можливість, в управлінні державними і суспільними справами, а також здійснює взаємозв’язок усіх елементів, а це дуже важливо, хоча, звичайно, не виключає їхню автономію.
Отже говорячи про державу, органи і організації, як особливі ланки політичної системи, нам лише залишається добавити, що це є найбільша розвитку сучасного суспільства, і їхнє функціонування дозволить нам просуватися далі до більш ширшого і повного розвитку і зрештою до досконалості, а цього не було б, якщо б не було політичної системи суспільства з її функціями, задачами і цілями на майбутнє.
Проте не існує єдиної думки про політичну систему, я вважаю, що при детальному подальшому її досліджені ця думка знайдеться, що допоможе нам краще зрозуміти це суспільне, державне і політичне явище.
- по-перше, в даній роботі я побачив і зміг довести тісний взаємозв’язок держави і суспільства, інакше кажучи нерозривний зв’язок; встановив ознаки та функції системи і на основі цього навів класифікацію політичних систем.
- по-друге можна побачити тісний взаємозв’язок політичних організацій, політичних партій та інших об’єднань з державним апаратом, а відповідно і їх роль в політичній системі суспільства. Адже, саме держава регулює діяльність політичних партій, організацій, вказує шлях для їхнього існування, і в свою чергу саме політичні організації відіграють значну роль в розвитку держави, її процвітання. Держава хоче цього чи не хоче повинна брати до увагу ту чи іншу ситуацію, яка відбувається в суспільстві, підкорятися певним законам суспільства, і навпаки, держава виступає основою політичної системи суспільства, на основі принципів держави, державної влади будуються інші принципи функціонування політичної системи, її підрозділів, і взагалі розвиток суспільства і громадян, зокрема, в ній.
По-третє, шляхом логічного аналізу та спостереження було встановлено, що політична система в Україні є посткомуністичною. У ній поєднуються елементи старої командно-адміністративної, мафіозної і сучасної демократичної систем.
1) Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. )) Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30.
2) Закон України «Про об'єднання громадян», Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 34, ст.504 )
3) Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. К., 2000.
4) Брегеда А. Політологія: Навч.-метод, посіб. — К., 1999.
5) Венгеров А.Б.Теория государства и права: Учебник для юридических вузов.3-е изд. – М.: Юриспруденция, 2000,
6) Комаров С.А. Общая теория государства и права. Москва. – 1998р.
7) Копєйчиков В.В. "Загальна теорія держави і права" , К. Юрінком, 1997.
8) Корельского В.М., Перевалова В. Д.. Теория государства и права: Учебник для вузов. М:. Норма (издательская группа Норма—Инфра, 2002,
9) Котюк О.В. "Основи держави і права", К., ВЕНТУРІ, 1996
10)Марченко М.Н. Общая теория государства и права. М.: Зерцало, 2000р.
11)Рудич Ф. М. Політичні структури та процеси в сучасній Україні. К.–1995
12)Розенфельд Ю.М., Герасіна Л.М., Осипова Н.П. та ін - Політологія. 2001 рік
13)Скакун О.Ф. „Теорія держави і права”. – Підручник. – Харків, „Консум”, 2001 р.
14)Халипов В. Ф. Кратология как система наук о власти. — М.: Республика, 1999.
15)Юрій М.Ф. Політологія. К.: Дакор, 2006.
16)Теория государства и права от студентов: Учебник для вузов ) Под ред. студ. J.Smita. - Web.: Издательство JurFak (веб-сайт www.juristy.ru), 2000.
[1]Корельский В.М., Перевалова В. Д.. Теория государства и права: Учебник для вузов. М:. НОРМА (Издательская группа НОРМА—ИНФРА, 2002,С. 28
[2]Венгеров А.Б.Теория государства и права: Учебник для юридических вузов.3-е изд. – М.: Юриспруденция, 2000, ст.. 96
[3] Юрій М.Ф. Політологія. К.: Дакор, 2006. С. 236
[4]Корельский В.М., Перевалова В. Д.. Теория государства и права: Учебник для вузов. М:. НОРМА (Издательская группа НОРМА—ИНФРА, 2002,С.39
[5]Бебик В, Політологія: курс лекцій Навчальний посібник ) - Тернопіль, 2004.- 236 c.
[6]Теория государства и права от студентов: Учебник для вузов ) Под ред. студ. J.Smita. - Web.: Издательство JurFak (веб-сайт www.juristy.ru), 2000.
[7]Теория государства и права от студентов: Учебник для вузов ) Под ред. студ. J.Smita. - Web.: Издательство JurFak (веб-сайт www.juristy.ru), 2000.С. 53
[8]Юрій М.Ф. Політологія. К.: Дакор, 2006. С. 237
[9]Розенфельд Ю.М., Герасіна Л.М., Осипова Н.П. та ін - Політологія.К.: 2001 рік, С. 265
[10]Юрій М.Ф. Політологія. К.: Дакор, 2006. С. 239
[11]ХалиповВ.Ф.Кратология как система наук о власти. — М.: Республика, 1999. — 153 с.
[12]Ф.М. Раянов, Проблемы теории государства и права (юриспруденции) учебный курс для юридических вузов, . М.: Право и государство, 2003. - 89 с.