Контрольна робота з курсу "Політичні системи світу"
на тему: "Політична система Чехії"
I. Загальна політико-економічна характеристика Чехії
1.1 Офіційна назва країни, її столиця і найбільші міста
Офіційна назва – Чехія.
Столиця – Прага (1,2 млн. чол.).
Найбільші міста: - Прага (1212000 чоловік), Брно (388000 чоловік), Острава (327500 чоловік), Пльзень (173000 чоловік), Оломоуц (106000 чоловік), Усти-над-Лабой, Градец-Кралове.
1.2 Площа території, протяжність кордонів, сусіди
Площа території – 78,864 тис. км2, включаючи: землі: 77,276 км2; води: 1,590 км2. Протяжність кордонів – 1,881 км.
Кордони з країнами займають: з Австрією – 362 км,
Німеччиною – 646 км, Польщею – 658 км, Словаччиною – 215 км.
Країни-сусіди – на півночі межує з Польщею, на сході – із
Словаччиною, на півдні – з Австрією, на заході та півночі – з Німеччиною. Чехія займає історичні регіони Богемії та Моравії, а також частину Сілезії.
1.3 Кількісний, етнонаціональний і релігійний склад
Населення – 10,272,179 (липень 2000).
Віковий склад населення (2000 р.):
0-14 років: 16% (чол. 866,754; жінки - 823,795);
15-64 років: 70% (чол. - 3,579,454; жінки - 3,577,919);
65 років і вище: 14% (чол. - 547,462; жінки - 876,795).
Етнічний склад населення: чехи (богемці) – 94,4%, словаки – 3,8%, поляки – 0,7%, німці – 0,5%, інші національності – 0.6%. В країні проживає 80 тис. поляків, 70 тис. німців, 20 тис. угорців, 12 тис. росіян та ін.
За межами країни проживає приблизно 800 тис. чоловік (в основному в США).
Релігія – римсько-католицька церква (понад 3 млн. віруючих), гуситська (400 тис. віруючих), євангелічна (200 тис. віруючих), православна, греко-католицька та ін.
1.4 Державна мова, грошова одиниця, валютні запаси
Державна мова – чеська, але також використовується словацька, російська, німецька та англійська.
Грошова одиниця – чеська крона. Іноземна валюта в країні не ходить і підлягає обміну у всіх відділеннях Державного Національного Банку Чехії та пунктах обміну. Час роботи банків – з 8 до 17 год. з понеділка по п’ятницю. Станом на квітень 1999 р.
1USD=35CZK. Валютні запаси – 68, 62 млрд. дол.
1.5 Конституційні основи державного ладу
Діє конституція, прийнята Національною Радою в грудні 1992 року (з поправкою 1997 р.). Голова держави – Президент, обирається парламентом терміном на 5 років. Із січня 1993 р. – Вацлав Гавел (у січні 1998 р. обраний на другий термін). Законодавча влада належить парламенту, що складається з двох палат – Палати депутатів і Сенату.
Палата депутатів (200 чоловік) обирається на 4 роки, а Сенат (81 сенатор) – терміном на 6 років, при цьому 1/3 його складу оновлюється кожні 2 роки. Вищий виконавчий орган – Уряд із представників ЧСДП. Голова – М.Земан (лідер ЧСДП).
В адміністративному відношенні Чехія складається з 6 областей і 77 районів:
| Область | Площа(км2) | Населення |
| Центральна Богемія (адмінцентр – Прага) | 11003 | 1112400 |
| ПівденнаБогемія (Ческе-Будейовіце) | 11345 | 697300 |
| Західна Богемія(Пльзень) | 10876 | 860300 |
| ПівнічнаБогемія (Усти-над-Лабой) | 7810 | 1173700 |
| Східна Богемія(Брно) | 11240 | 1232600 |
| ПівнічнаМоравія(Острава) | 15028 | 11067 |
Форма правління – республіка.
Політичний режим – демократія
1.6 Політичні партії, громадські організації і рухи
Уряд у Чехії однопартійний.
До основних політичних партій, представлених у парламенті, відносяться: Чеська соціал-демократична партія (ЧСДП) – лівоцентристська партія, дотримується традицій чехословацького і закордонного соціал-демократичного руху; 13 тис. членів. Створена в 1878 р. У 1948 р. відбулося її злиття з Компартією Чехословаччини. У 1989 р. відновила свою діяльність як самостійна партія. Член Соціалістичного інтернаціоналу. Має 74 місця в палаті депутатів. Голова – М.Земан.
Цивільна демократична партія (ЦДП) – виникла в 1991 р. у результаті розпаду Цивільного форуму, вважає себе “правоконсервативною партією з реалістичною і прагматичною ідеологією”. Основні принципи її програми – парламентська демократія, ринкова економіка із сильною приватною власністю. Налічує 20 тис. членів; на дострокових парламентських виборах 19-20 червня 1998 р. отримала 63 місця в палаті депутатів. Голова – В.Клаус (голова палати депутатів). Комуністична партія Чехії і Моравії (КПЧМ) – виникла в 1990 році на базі трансформації колишньої компартії Чехословаччини. Має 24 місця в палаті депутатів. Голова – М.Гребеничек.
Християнсько-демократична унія – Чехословацька народна партія (ХДУ-ЧНП) виникла в 1918 р., діяла до 1938 р. У 1945 р. відновила свою діяльність, з 1948 по 1989 р. співробітничала з КПЧ у рамках Національного фронту. Злиття двох партій відбулося в 1992 р. Відноситься до правого центру. Приблизно 100 тис. членів, 20 місць в палаті депутатів. Голова – Я.Касал. Союз Свободи (СС) – виник у 1998 р. в результаті розколу ЦДП. Партія правого спрямування. Має 19 місць у палаті депутатів. Голова – Я.Румл. Усього в Чеській республіці зареєстровано понад 80 партій і рухів.
Найбільш великим профспілковим об’єднанням у Чехії є Чесько-моравська конфедерація профспілок, до складу якої входить понад 30 галузевих профспілок. У Чеській республіці налічується понад 200 молодіжних організацій (невеликі за кількісним складом об’єднання молодих людей за інтересами, що не мають суворих організаційних структур).
1.7 Зовнішні атрибути держави (прапор, герб, гімн, національні свята)
Прапор – зліва рівносторонній трикутник з стороною, рівною ширині голубого кольору, дальше дві одинакові за шириною смуги: верхня – біла, нижня – червона. Національні свята: 8 травня – День звільнення від фашизму, 5 липня – День слов’янських проповідників Кирила і Мефодія, 6 липня – Спалення Яна Гуса (1415 р.), 28 жовтня – День утворення Чехословаччини (1918 р.).
1.8 Коротка характеристика історичного розвитку
400 р. до н.е. – на території країни жили племена кельтів.
5 ст. – переселення сюди слов’янських племен.
6 ст. – у складі слов’янської держави Само.
9 ст. – чехи прийняли християнство і близько 900 року заснували королівство Богемія.
10 ст. – утворилась Великоморавська держава.
Празьке князівство, що утворилося, стало ядром ранньофеодальної чеської держави; з другої половини 12 ст. – королівство у складі Священної Римської імперії.
1085 р. – чеський князь прийняв королівську корону
1241 р. – у Моравії розбиті татаро-монголи, що вторглися в країну (битва під Оломоуцом).
1310 р. – королями Чехії стала династія німецьких Люксембургів.
1419-1434 рр. – гуситський рух проти католицької церкви і німецького засилля, зазнав поразки.
1526 р. – розгром турками чесько-угорського війська. Обрання на чеський престол австрійського ерцгерцога.
1620 р. – після поразки в битві біля Білої Гори Чехія втратила незалежність і ввійшла до складу Австрії.
1781 р. – відміна кріпосного права в Чехії.
1867 р. – Чехія у складі Австро-Угорщини.
28 жовтня 1918 р. – утворення самостійної, незалежної Чехословаччини, до складу якої ввійшли чеські землі та Словаччина.
1938 р. – передача Німеччині Судетської області (Мюнхенська змова).
У березні 1939 р. всі чеські землі були окуповані фашистськими військами й оголошені (за винятком виключених у 1938 р.) “протекторатом Богемії і Моравії”. Народне (травневе) повстання
1945 р. й успішні дії Радянської Армії та її союзників призвели до розгрому окупантів
Після Другої світової війни була відновлена територіальна цілісність Чехословаччини, чеські та словацькі землі ввійшли до складу Чехословацької Республіки.
3 лютого 1948 р. – “Лютнева революція” і прихід до влади комуністів, проголошений вступ країни на шлях соціалістичного будівництва.
1960 р. – оголошено про “побудову соціалізму” в Чехословаччині.
Наприкінці 60-х рр. почався процес відновлення соціалізму шляхом його демократизації, який одержав назву “празької весни”, що був зупинений у серпні 1968 р. після введення військ п’яти країн Варшавського Договору (у заяві від 4 грудня 1989 р. радянський уряд визнав, що введення цих військ у Чехословаччину був необґрунтованим, а рішення про його здійснення помилковим).
1 січня 1969 р. чеські землі отримали статус республіки в складі федеративної Чехословацької Соціалістичної Республіки (ЧСРР), у 1990 р. – Чехословацької Федеративної Республіки (ЧФР), потім – Чеської і Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР).
У результаті виникнення гострої суспільно-політичної кризи в листопаді 1989 р. КПЧ була відсторонена від влади. На парламентських і комунальних виборах 1990 р. нові політичні сили одержали підтримку виборців і приступили до демонтажу колишньої системи.
У 1990-1992 р. в ЧСФР різко загострилася проблема державно- правового устрою чехословацької федерації. Після парламентських виборів у червні 1992 р. питання чи збережеться чехословацька федерація, чи має статися розпад єдиної держави, стало у практичну площину. У грудні 1992 р. Федеральними зборами ЧСФР був прийнятий закон про поділ федерації.
1 січня 1993 р. – розпад Чехословаччини й утворення самостійних незалежних держав. Відповідно до Закону про поділ федерації правонаступництво ЧСФР було поширено на обидві республіки – Чехію і Словаччину.
1.9 Загальна характеристика природно-ресурсного потенціалу
Чехія – індустріально-аграрна країна з досить високим рівнем розвитку економіки.
В країні ведеться видобуток кам’яного і бурого вугілля.
Розвинута чорна і кольорова металургія. Машинобудування виробляє: устаткування для металургійної, хімічної, енергетичної і текстильної промисловості, верстати, устаткування для АЕС, пивоварні заводи, вироби електроніки, тепловози, електровози, залізничні вагони, трамваї та тролейбуси, легкові і вантажні автомобілі, автобуси, спортивні та легкі літаки, трактори і сільськогосподарські машини, електротехнічні вироби і побутові електроприлади, холодильники, пральні машини, мотоцикли і велосипеди та ін.